П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7192/19
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року по справі за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «КантареллУкраїна» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0256895006 від 25.11.2019 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КантареллУкраїна» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0256895006 від 25.11.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних, за результатами якої 12.11.2019 року складено акт про результати перевірки №1046/15-32-50-04/42815951, яким встановлено порушення ТОВ «Кантарелл Україна» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Всього за актом перевірки, кількість податкових накладних реєстрацію яких здійснено з порушенням строку для реєстрації складає 269 одиниць. На підставі даного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0256895006 від 25.11.2019 року, за яким до позивача, ТОВ «Кантарелл Україна» застосовано штраф в розмірі 3 995 020,08 грн., що складає 10% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних.
Також, представник позивача зазначає, що починаючи з 22.03.2019 року позивач подавав та реєстрував податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, використовуючи єдиний можливий технічний спосіб подачі податкових накладних - електронний, користуючись можливістю, наданою відповідно до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1553001, до якого приєднався позивач 22.03.2019 року. Однак, у період з 02.09.2019 року до 30.09.2019 року під час подання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, позивачу автоматизованою системою електронного документообігу видавалась квитанція №1 із зазначенням причини відмови в прийнятті документів: «відсутній укладений з платником « 42815951» договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору».
За твердженнями позивача підстави для розірвання договору, передбачені пунктом 14 розділу III Порядку обміну документами, у період з 02.09.2019 року до 30.09.2019 року, були відсутні. Так, посилений сертифікат відкритого ключа керівника, за яким позивач накладав електронний цифровий підпис на податкові документи був чинним. Строк його чинності складав 2 роки (з 21.03.2019 року по 20.03.2021 року), що підтверджується інформаційним листом ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна», яке є акредитованим центром сертифікації ключів (далі - АЦСК), і яким, у свою чергу, було згенеровано сертифікат відкритого ключа позивача, який використовувався під час дії договору про визнання електронних документів. Тобто, у період з 02.09.2019 року до 30.09.2019 року інформація від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника не надходила і не могла надходити до контролюючого органу, тому що сертифікат не було скасовано та строк його чинності не закінчувався. Інші підстави для розірвання договору про визнання електронних документів, такі як: отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника, або про державну реєстрацію припинення юридичної особи, - також були відсутні.
Представник позивача стверджує, що у період з 02.09.2019 року до 30.09.2019 року відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про припинення дії Договору та про причини його припинення, як то передбачено пунктом 17 Порядку обміну документами. З наведеного, на думку представника позивача, вбачається, що відповідач у період з 02.09.2019 року по 30.09.2019 року не розірвав договір, а фактично, протиправно припинив надання послуг з визнання електронних документів за договором про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1553001, наслідком чого у цей період часу позивач був позбавлений технічної можливості для подачі податкових накладних, що призвело до порушення строків реєстрації податкових накладних.
Крім того, представник позивача вказує, що ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» зверталось до Головного управління ДФС в Одеській області та до ДПС України зі скаргою на протиправні дії та бездіяльність посадових осіб за вх. №1848/10/15-32 від 12.09.2019 року, а також, окремо, до ГУ ДФС в Одеській області із запитом вх. №3941/10/15-32 від 27.09.2019 року про надання інформації та документів. Однак, про підстави припинення надання послуг за договором про визнання електронних документів позивачу не було повідомлено відповідачем ані у ході усних звернень ані на письмові запити позивача.
Представник позивача стверджує, що враховуючи те, що починаючи з 02.09.2019 року по 30.09.2019 року минула значна кількість часу, чисельні спроби позивача подати та зареєструвати податкові накладні не надали жодних результатів, кількість незареєстрованих податкових накладних сягала більше 250 одиниць на значну для позивача суму податку на додану вартість, та в черзі на реєстрацію значились сотні нових податкових накладних, у зв'язку з безвихідною ситуацією, у яку відповідач увів позивача, 30.09.2019 року керівництвом ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» було прийнято рішення скасувати діючі сертифікати відкритих ключів за якими подавались податкові документи. Копія електронної заяви про скасування сертифікатів відкритих ключів ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна», яка подана до АЦСК, додана разом з позовною заявою. Таким чином, договір про визнання електронних документів у відповідності з пунктом 14 розділу III Порядку обміну документами було розірвано 30.09.2019 року. Після скасування сертифікатів відкритих ключів (розірвання договору) ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» оформило нові сертифікати відкритих ключів та звернулось до контролюючого органу з новою заявою №30092019 від 30.09.2019 року про приєднання до договору про визнання електронних документів, яка, у свою чергу, беззаперечно була прийнята органом ДПС, що підтверджується квитанцією №2 від 30.09.2019 року. Отже, на підставі нового договору про визнання електронних документів, положення якого не відрізняються від положень попереднього договору, позивачем 30.09.2019 року були подані, а відповідачем були прийняті і зареєстровані усі податкові документи, які подавались у період з 02.09.2019 року до 30.09.2019 року, та в прийнятті яких раніше було відмовлено в межах договору про визнання електронних документів віт 30.11.2017 року №1553001, до якого позивач приєднувався 22.03.2019 року.
З наведеного, на думку представника позивача, також можна дійти висновку про те, що у період з 02.09.2019 року до 30.09.2019 року, не зважаючи на відсутність технічної змоги позивача зареєструвати подані податкові накладні у ЄРПН, договір про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1553001, до якого позивач приєднувався 22.03.2019 року, був чинним, оскільки його було розірвано 30.09.2019 року у зв'язку зі скасуванням посилених сертифікатів електронних ключів позивача за його заявою.
На підставі викладеного, представник позивача вважає дії відповідача щодо неприйняття податкових накладних ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» протиправними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.
Відповідачем надано відзив на позов, в якому представник позивача зазначає, що згідно з вимогами п.54.3 ст.54 ПКУ, на підставі акту перевірки №1046/15-32-50- 04/42815951 від 12.11.2019 року та з урахуванням відповіді на заперечення від 21.11.2019 року №4219/10/15-32-50-04-07, винесено податкове повідомлення-рішення №0256895006 від 25.11.2019 року. Відповідно до акту перевірки, ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» зареєструвало усі 269 податкових накладних 30.09.2019 року із порушенням граничних строків, а саме - 15 днів. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» сформована та подана заява про приєднання до Договору в електронному вигляді 30.09.2019 року, яка прийнята контролюючим органом 30.09.2019 року. Відповідно, реєстрація податкових накладних відбулась після приєднання ТОВ «КАНТАРЕЛЛ Україна» до договору та направлення податкових накладних на реєстрацію - 30.09.2019 року. Підсумовуючи наведене, на переконання відповідача, податкове повідомлення-рішення №0256895006 від 25.11.2019 року, винесене ГУ ДПС в Одеській області є законним та не підлягає скасуванню (т.3 а.с.197- 198).
Позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій представник позивача наполягає, що неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації податкових накладних відбулось не з його вини, що виключає елемент протиправності в його діянні, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Наведені у відзиві доводи не знаходять правового відображення у чинному законодавстві та в ситуації, яка склалась з договором (т.3 а.с.206-207).
Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення на відповідь на відзив.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від28 грудня 2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кантарелл Україна» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0256895006 від 25.11.2019 року задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0256895006 від 25.11.2019 року. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кантарелл Україна» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 447,00 грн.
На вказане рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Кантарелл Україна» у задоволенні позовних вимог - в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» зареєстровано 12.02.2019 року за №15561020000069108. Основний вид діяльності оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71) (а.с.105-110 т.1).
Головним державним ревізором-інспектором відділу податків та зборів з юридичних осіб Північного управління у м. Одесі ГУ ДПС в Одеській області, на підставі пункту 20.1.4 ст. 20 ПКУ, в порядку ст.76 розділу ІІ ПКУ та пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2019 рік.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №1046/15-32-50-04/42815951 від 12.11.2019 «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» код за ЄДРПОУ 42815951).
Як вбачається з висновків акту №1046/15-32-50-04/42815951 від 12.11.2019, перевіркою встановлені порушення в частині недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних, (розрахунків коригування до таких податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» є платником податку, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника у цьому випадку визначна ст.120№ ПКУ.
Актом перевірки встановлені наступні податкові накладні №296 від 22.08.19 р., №351 від 23.08.19 р., №405 від 19.08.19 р., №297 від 16.08.19 р., №352 від 23.08.19 р., №406 від 19.08.19 р., №298 від 18.08.19 р., №353 від 24.08.19 р., №407 від 20.08.19 р., №299 від 23.08.19 р., №354 від24.08.19 р., №408 від 21.08.19 р., №300 від 24.08.19 р., №355 від 25.08.19 р., №409 від 22.08.19 р., №301 від 31.08.19 р., №356 від 26.08.19 р., №410 від 23.08.19 р., №302 від 17.08.19 р., №357 від 28.08.19 р., №411 від 24.08.19 р., №303 від 19.08.19 р., №358 від30.08.19 р., №412 від 24.08.19 р., №304 від 21.08.19 р., №359 від 20.08.19 р., №413 від 25.08.19 р., №305 від 22.08.19 р., №360 від 22.08.19 р., №414 від 25.08.19 р., №306 від 23.08.19 р., №361 від 19.08.19 р., №415 від 26.08.19 р., №307 від 23.08.19 р., №362 від20.08.19 р., №416 від 26.08.19 р., №308 від 23.08.19 р., №363 від 23.08.19 р., №417 від 26.08.19 р., №309 від 24.08.19 р., №364 від 25.08.19 р., №418 від 27.08.19 р., №310 від 17.08.19 р., №365 від 26.08.19 р., №419 від 27.08.19 р., №311 від 17.08.19 р., №366 від27.08.19 р., №420 від 28.08.19 р., №312 від 18.08.19 р., №367 від 28.08.19 р., №421 від 28.08.19 р., №313 від 23.08.19 р., №368 від 29.08.19 р., №422 від 29.08.19 р., №314 від 24.08.19 р., №369 від 29.08.19 р., №423 від 29.08.19 р., №315 від 25.08.19 р., №370 від30.08.19 р., №424 від 29.08.19 р., №316 від 26.08.19 р., №371 від 31.08.19 р., №425 від 29.08.19 р., №317 від 27.08.19 р., №372 від 18.08.19 р., №426 від 30.08.19 р., №318 від 28.08.19 р., №373 від 20.08.19 р., №427 від 30.08.19 р., №319 від 28.08.19 р., №374 від21.08.19 р., №428 від 30.08.19 р., №320 від 30.08.19 р., №375 від 22.08.19 р., №429 від 31.08.19 р., №321 від 31.08.19 р., №376 від 25.08.19 р., №430 від 31.08.19 р., №322 від 18.08.19 р., №377 від 29.08.19 р., №431 від 31.08.19 р., №323 від 23.08.19 р., №378 від16.08.19 р., №432 від 16.08.19 р., №324 від 20.08.19 р., №379 від 17.08.19 р., №433 від 16.08.19 р., №325 від 23.08.19 р., №380 від 18.08.19 р., №434 від 16.08.19 р., №326 від 28.08.19 р., №381 від 19.08.19 р., №435 від 17.08.19 р., №327 від 23.08.19 р., №382 від20.08.19 р., №436 від 17.08.19 р., №328 від 26.08.19 р., №383 від 21.08.19 р., №437 від 17.08.19 р., №329 від 26.08.19 р., №384 від 21.08.19 р., №438 від 18.08.19 р., №331 від 16.08.19 р., №385 від 22.08.19 р., №439 від 18.08.19 р., №332 від 17.08.19 р., №386 від23.08.19 р., №440 від 18.08.19 р., №333 від 18.08.19 р., №387 від 25.08.19 р., №441 від 19.08.19 р., №334 від 24.08.19 р., №388 від 26.08.19 р., №442 від 19.08.19 р., №335 від 28.08.19 р., №389 від 26.08.19 р., №443 від 19.08.19 р., №336 від 31.08.19 р., №390 від27.08.19 р., №444 від 19.08.19 р., №337 від 17.08.19 р., №391 від 29.08.19 р., №445 від 20.08.19 р., №338 від 22.08.19 р., №392 від 29.08.19 р., №446 від 21.08.19 р., №339 від 24.08.19 р., №393 від 30.08.19 р., №447 від 21.08.19 р., №340 від 24.08.19 р., №394 від30.08.19 р., №448 від 21.08.19 р., №341 від 26.08.19 р., №395 від 31.08.19 р., №449 від 21.08.19 р., №342 від 30.08.19 р., №396 від 16.08.19 р., №450 від 21.08.19 р., №343 від 31.08.19 р., №397 від 16.08.19 р., №451 від 22.08.19 р., №344 від 24.08.19 р., №398 від16.08.19 р., №452 від 22.08.19 р., №345 від 25.08.19 р., №399 від 17.08.19 р., №453 від 22.08.19 р., №346 від 26.08.19 р., №400 від 17.08.19 р., №454 від 23.08.19 р., №347 від 29.08.19 р., №401 від 17.08.19 р., №455 від 23.08.19 р., №348 від 17.08.19 р., №402 від18.08.19 р., №456 від 23.08.19 р., №349 від 19.08.19 р., №403 від 18.08.19 р., №457 від 23.08.19 р., №350 від 21,08.19 р., №404 від 18.08.19 р., №458 від 24.08.19 р., №459 від 24.08.19 р., №495 від 26.08.19 р., №532 від 29.08.19 р., №460 від 24.08.19 р., №496 від27.08.19 р., №533 від 30.08.19 р., №461 від 24.08.19 р., №497 від 29.08.19 р., №534 від 18.08.19 р., №462 від 25.08.19 р., №498 від 30.08.19 р., №535 від 23.08.19 р., №463 від 25.08.19 р., №499 від 30.08.19 р., №536 від 24.08.19 р., №464 від 25.08.19 р., №500 від31.08.19 р., №537 від 25.08.19 р., №465 від 26.08.19 р., №501 від 31.08.19 р., №538 від 28.08.19 р., №466 від 26.08.19 р., №502 від 31.08.19 р., №539 від 28.08.19 р., №467 від 26.08.19 р., №503 від 17.08.19 р., №540 від 16.08.19 р., №468 від 27.08.19 р., №504 від20.08.19 р., №541 від 17.08.19 р., №469 від 27.08.19 р., №505 від 22.08.19 р., №542 від 22.08.19 р., №470 від 27.08.19 р., №506 від 30.08.19 р., №543 від 24.08.19 р., №471 від 27.08.19 р., №508 від 16.08.19 р., №544 від 27.08.19 р., №472 від 27.08.19 р., №509 від17.08.19 р., №545 від 27.08.19 р., №473 від 27.08.19 р., №510 від 20.08.19 р., №546 від 19.08.19 р., №474 від 28.08.19 р., №511 від 21.08.19 р., №547 від 21.08.19 р., №475 від 28.08.19 р., №512 від 22.08.19 р., №548 від 27.08.19 р., №476 від 28.08.19 р., №513 від23.08.19 р., №549 від 30.08.19 р., №477 від 28.08.19 р., №514 від 23.08.19 р., №550 від 31.08.19 р., №478 від 29.08.19 р., №515 від 27.08.19 р., №551 від 16.08.19 р., №479 від 29.08.19 р., №516 від 28.08.19 р., №552 від 19.08.19 р., №480 від 29.08.19 р., №517 від30.08.19 р., №553 від 20.08.19 р., №481 від 30.08.19 р., №518 від 31.08.19 р., №554 від 30.08.19 р., №482 від 30.08.19 р., №519 від 29.08.19 р., №555 від 22.08.19 р., №483 від 30.08.19 р., №520 від 30.08.19 р., №556 від 23.08.19 р., №484 від 31.08.19 р., №521 від24.08.19 р., №557 від 24.08.19 р., №485 від 31.08.19 р., №522 від 22.08.19 р., №558 від 27.08.19 р., №486 від 31.08.19 р., №523 від 19.08.19 р., №559 від 28.08.19 р., №487 від 31.08.19 р., №524 від 19.08.19 р., №560 від 29.08.19 р., №488 від 16.08.19 р., №525 від20.08.19 р., №561 від 30.08.19 р., №489 від 17.08.19 р., №526 від 24.08.19 р., №562 від 31.08.19 р., №490 від 18.08.19 р., №527 від 24.08.19 р., №563 від 18.08.19 р., №491 від 20.08.19 р., №528 від 26.08.19 р., №564 від 22.08.19 р., №492 від 20.08.19 р., №529 від26.08.19 р., №565 від 26.08.19 р., №493 від 22.08.19 р., №530 від 27.08.19 р., №566 від 27.08.19 р., №494 від 23.08.19 р., №531 від 28.08.19 р., дата реєстрації 30.09.2019 року, на загальну суму ПДВ 39950200,36 грн. із порушенням строку реєстрації до 15 календарних днів (10% штрафу).
Не погодившись з актом перевірки, позивачем подані заперечення від 19.11.2019 року №019/11, за результатом розгляду яких ГУ ДПС в Одеській області листом від 21.11.2019 року №4219/10/15-32/50-04-07 повідомлено ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА», що висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення без задоволення. (а.с.42-48 т.1)
Відповідачем 05.11.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0256895006 щодо застосування штрафу на загальну суму 3995028,08 грн. (10%) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. (а.с.24 т.1).
Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов'язків (в даному випадку невчасна реєстрація податкових накладних) не повинно тягти за собою покладення на суб'єкта господарювання надмірних обов'язків або інших несприятливих наслідків.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі також - ЄРПН) встановлено нормами статті 201 ПК України та Порядку №1246, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п'ятий цього пункту).
Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до абзаців першого-шостого пункту120-1.1 пункту статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей192та201цьогоКодексупокладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї.
Так, згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).
Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2019 року ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» подано заяву №1553001 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №21032019. (а.с.69 т. 1). Відповідно до квитанцій №2 заяву прийнято. (а.с.70 т.1).
Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 11.09.2019 року, 12.09.2019 року та 13.09.2019 року, податкові накладні №296 від 22.08.19 р., №351 від 23.08.19 р., №405 від 19.08.19 р., №297 від 16.08.19 р., №352 від 23.08.19 р., №406 від 19.08.19 р., №298 від 18.08.19 р., №353 від 24.08.19 р., №407 від 20.08.19 р., №299 від 23.08.19 р., №354 від 24.08.19 р., №408 від 21.08.19 р., №300 від 24.08.19 р., №355 від 25.08.19 р., №409 від 22.08.19 р., №301від 31.08.19 р., №356 від 26.08.19 р., №410 від 23.08.19 р., №302 від 17.08.19 р., №357 від 28.08.19 р., №411 від 24.08.19 р., №303 від 19.08.19 р., №358 від 30.08.19 р., №412 від 24.08.19 р., №304 від 21.08.19 р., №359 від 20.08.19 р., №413 від 25.08.19 р., №305від 22.08.19 р., №360 від 22.08.19 р., №414 від 25.08.19 р., №306 від 23.08.19 р., №361 від 19.08.19 р., №415 від 26.08.19 р., №307 від 23.08.19 р., №362 від 20.08.19 р., №416 від 26.08.19 р., №308 від 23.08.19 р., №363 від 23.08.19 р., №417 від 26.08.19 р., №309від 24.08.19 р., №364 від 25.08.19 р., №418 від 27.08.19 р., №310 від 17.08.19 р., №365 від 26.08.19 р., №419 від 27.08.19 р., №311 від 17.08.19 р., №366 від 27.08.19 р., №420 від 28.08.19 р., №312 від 18.08.19 р., №367 від 28.08.19 р., №421 від 28.08.19 р., №313від 23.08.19 р., №368 від 29.08.19 р., №422 від 29.08.19 р., №314 від 24.08.19 р., №369 від 29.08.19 р., №423 від 29.08.19 р., №315 від 25.08.19 р., №370 від 30.08.19 р., №424 від 29.08.19 р., №316 від 26.08.19 р., №371 від 31.08.19 р., №425 від 29.08.19 р., №317від 27.08.19 р., №372 від 18.08.19 р., №426 від 30.08.19 р., №318 від 28.08.19 р., №373 від 20.08.19 р., №427 від 30.08.19 р., №319 від 28.08.19 р., №374 від 21.08.19 р., №428 від 30.08.19 р., №320 від 30.08.19 р., №375 від 22.08.19 р., №429 від 31.08.19 р., №321від 31.08.19 р., №376 від 25.08.19 р., №430 від 31.08.19 р., №322 від 18.08.19 р., №377 від 29.08.19 р., №431 від 31.08.19 р., №323 від 23.08.19 р., №378 від 16.08.19 р., №432 від 16.08.19 р., №324 від 20.08.19 р., №379 від 17.08.19 р., №433 від 16.08.19 р., №325від 23.08.19 р., №380 від 18.08.19 р., №434 від 16.08.19 р., №326 від 28.08.19 р., №381 від 19.08.19 р., №435 від 17.08.19 р., №327 від 23.08.19 р., №382 від 20.08.19 р., №436 від 17.08.19 р., №328 від 26.08.19 р., №383 від 21.08.19 р., №437 від 17.08.19 р., №329від 26.08.19 р., №384 від 21.08.19 р., №438 від 18.08.19 р., №331 від 16.08.19 р., №385 від 22.08.19 р., №439 від 18.08.19 р., №332 від 17.08.19 р., №386 від 23.08.19 р., №440 від 18.08.19 р., №333 від 18.08.19 р., №387 від 25.08.19 р., №441 від 19.08.19 р., №334від 24.08.19 р., №388 від 26.08.19 р., №442 від 19.08.19 р., №335 від 28.08.19 р., №389 від 26.08.19 р., №443 від 19.08.19 р., №336 від 31.08.19 р., №390 від 27.08.19 р., №444 від 19.08.19 р., №337 від 17.08.19 р., №391 від 29.08.19 р., №445 від 20.08.19 р., №338від 22.08.19 р., №392 від 29.08.19 р., №446 від 21.08.19 р., №339 від 24.08.19 р., №393 від 30.08.19 р., №447 від 21.08.19 р., №340 від 24.08.19 р., №394 від 30.08.19 р., №448 від 21.08.19 р., №341 від 26.08.19 р., №395 від 31.08.19 р., №449 від 21.08.19 р., №342від 30.08.19 р., №396 від 16.08.19 р., №450 від 21.08.19 р., №343 від 31.08.19 р., №397 від 16.08.19 р., №451 від 22.08.19 р., №344 від 24.08.19 р., №398 від 16.08.19 р., №452 від 22.08.19 р., №345 від 25.08.19 р., №399 від 17.08.19 р., №453 від 22.08.19 р., №346від 26.08.19 р., №400 від 17.08.19 р., №454 від 23.08.19 р., №347 від 29.08.19 р., №401 від 17.08.19 р., №455 від 23.08.19 р., №348 від 17.08.19 р., №402 від 18.08.19 р., №456 від 23.08.19 р., №349 від 19.08.19 р., №403 від 18.08.19 р., №457 від 23.08.19 р., №350від 21,08.19 р., №404 від 18.08.19 р., №458 від 24.08.19 р., №459 від 24.08.19 р., №495 від 26.08.19 р., №532 від 29.08.19 р., №460 від 24.08.19 р., №496 від 27.08.19 р., №533 від 30.08.19 р., №461 від 24.08.19 р., №497 від 29.08.19 р., №534 від 18.08.19 р., №462від 25.08.19 р., №498 від 30.08.19 р., №535 від 23.08.19 р., №463 від 25.08.19 р., №499 від 30.08.19 р., №536 від 24.08.19 р., №464 від 25.08.19 р., №500 від 31.08.19 р., №537 від 25.08.19 р., №465 від 26.08.19 р., №501 від 31.08.19 р., №538 від 28.08.19 р., №466від 26.08.19 р., №502 від 31.08.19 р., №539 від 28.08.19 р., №467 від 26.08.19 р., №503 від 17.08.19 р., №540 від 16.08.19 р., №468 від 27.08.19 р., №504 від 20.08.19 р., №541 від 17.08.19 р., №469 від 27.08.19 р., №505 від 22.08.19 р., №542 від 22.08.19 р., №470від 27.08.19 р., №506 від 30.08.19 р., №543 від 24.08.19 р., №471 від 27.08.19 р., №508 від 16.08.19 р., №544 від 27.08.19 р., №472 від 27.08.19 р., №509 від 17.08.19 р., №545 від 27.08.19 р., №473 від 27.08.19 р., №510 від 20.08.19 р., №546 від 19.08.19 р., №474від 28.08.19 р., №511 від 21.08.19 р., №547 від 21.08.19 р., №475 від 28.08.19 р., №512 від 22.08.19 р., №548 від 27.08.19 р., №476 від 28.08.19 р., №513 від 23.08.19 р., №549 від 30.08.19 р., №477 від 28.08.19 р., №514 від 23.08.19 р., №550 від 31.08.19 р., №478від 29.08.19 р., №515 від 27.08.19 р., №551 від 16.08.19 р., №479 від 29.08.19 р., №516 від 28.08.19 р., №552 від 19.08.19 р., №480 від 29.08.19 р., №517 від 30.08.19 р., №553 від 20.08.19 р., №481 від 30.08.19 р., №518 від 31.08.19 р., №554 від 30.08.19 р., №482від 30.08.19 р., №519 від 29.08.19 р., №555 від 22.08.19 р., №483 від 30.08.19 р., №520 від 30.08.19 р., №556 від 23.08.19 р., №484 від 31.08.19 р., №521 від 24.08.19 р., №557 від 24.08.19 р., №485 від 31.08.19 р., №522 від 22.08.19 р., №558 від 27.08.19 р., №486від 31.08.19 р., №523 від 19.08.19 р., №559 від 28.08.19 р., №487 від 31.08.19 р., №524 від 19.08.19 р., №560 від 29.08.19 р., №488 від 16.08.19 р., №525 від 20.08.19 р., №561 від 30.08.19 р., №489 від 17.08.19 р., №526 від 24.08.19 р., №562 від 31.08.19 р., №490від 18.08.19 р., №527 від 24.08.19 р., №563 від 18.08.19 р., №491 від 20.08.19 р., №528 від 26.08.19 р., №564 від 22.08.19 р., №492 від 20.08.19 р., №529 від 26.08.19 р., №565 від 26.08.19 р., №493 від 22.08.19 р., №530 від 27.08.19 р., №566 від 27.08.19 р., №494 від 23.08.19 р., №531 від 28.08.19 р., складені ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» на адресу покупців на загальну суму ПДВ 39950200,36 грн., не можуть бути прийняті у зв'язку з відсутністю укладеного з платником договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Необхідно надіслати заяву про приєднання до договору. (а.с.114-250 т.1, 1-244 т.2, 1-157 т.3).
22 травня 2019 позивач звернувся до Головного управління ДФС України в Одеській області із заявою вих. №21/05 від 21.05.2019 року, у якій посилався на наступне: «З 17 травня 2019 року позивач не може зареєструвати жодного документа. Автоматизована система відмовляє у прийнятті та реєстрації податкових накладних, документів звітності, а саме податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за квітень 2019 р. У квитанції, яка надається системою при відмові у прийнятті документів зазначено: «відсутній укладений з платником 42815951 договір про визнання електронних документів, ... Надішліть заяву про приєднання до договору».
За результатом розгляду заяви, ГУ ДФС в Одеській області, листом вих. №11411/10/15-32-08-04-10 від 28.05.2019 року повідомило позивача проте, що заяву від 21.03.2019 №21032019 про приєднання до договору про визнання електронних документів ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» прийнято контролюючим органом за основним місцем обліку платника 22.03.2019 року. На підставі діючої заяви ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» засобами телекомунікаційного зв'язку успішно подано 350 звітних документів (останній 27.05.2019). (а.с.71 т. 1).
12.09.2019року ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» звернулось до Головного управління ДФС в Одеській області та до ДПС України зі скаргою на протиправні дії та бездіяльність посадових осіб за вх. №1848/10/15-32 від 12.09.2019року, а також, окремо, до ГУ ДФС в Одеській області із запитом вх. №3941/10/15-32 від 27.09.2019року про надання інформації та документів.
Так, виходячи зі змісту скарги, яку отримав відповідач та ДПС України, та виходячи зі змісту Запиту, який отримав відповідач вбачається, що позивач вчинив всі необхідні та залежні від нього дії, задля своєчасного повідомлення як відповідача так й ДПС України про проблеми подання податкових документів.
Так, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не встановлює спеціальної форми для звернення позивача з повідомленням про технічну чи методологічну помилку, щоб говорити, що скарга чи запит є неналежним повідомленням про проблеми роботи системи електронного документообігу.
Зважаючи на відсутність відповідей на звернення позивача, останнім подано заяву від 30.09.2019 року про приєднання до договору від 10.09.2019 року №1532001, яка успішно прийнята. (а.с.66-67 т.1).
Таким чином, 30.09.2019 року усі 269 податкових накладних прийняті та зареєстровані в Реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями. (а.с.2-250 т.10, а.с.1-20 т.11).
Як вбачається з листа ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» від 25.11.2019 року №25/11-628-2019 на лист позивача №149 від 19.11.2019 року, ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» повідомив, що Центром ТОВ «Центр сертифікації ключів Україна» сформовано сертифікати ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» за такими серійними номерами: 0100000000000000000000000000000006f9cd43;
0100000000000000000000000000000006f9cd144, з даними головного бухгалтера ОСОБА_1 .
0100000000000000000000000000000006f9cd57;
0100000000000000000000000000000006f9cd58, з даними директора ОСОБА_2 .
0100000000000000000000000000000006f9cd4b;
0100000000000000000000000000000006f9cd4с, з даними печатки юридичної особи ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА», що мають початок терміну дії 21.03.2019 та кінець терміну дії 20.03.2021 року.
Вищезазначені сертифікати скасовано 30.09.2019 року за допомогою електронних заявок підписаних та надісланих підписуваними самостійно.
Повторне формування сертифікатів для ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» відбулося
30.09.2019 року, сертифікати сформовано за такими серійними номерами:
010000000000000000000000000000000714965 5;
0100000000000000000000000000000007149658, з даними головного бухгалтера ОСОБА_1 .
010000000000000000000000000000000714965а;
010000000000000000000000000000000714965е, з даними директора ОСОБА_2 .
0100000000000000000000000000000007149656;
0100000000000000000000000000000007149659, з даними печатки юридичної особи ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА», що мають початок терміну дії 30.09.2019 року та кінець терміну дії закінчення 20.03.2021 року. (а.с.60-61 т.1)
Отже, що на момент надіслання позивачем 269 податкових накладних в період з 11.09.2019 року по 13.11.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, заява від 21.03.2019 року про приєднання до договору від 30.11.2017 року №1553001 була дійсна.
Разом з тим, в подальшому, у відповідь на раніше подані позивачем до контролюючого органу скаргу та запит позивачем отримано листа ГУ ДПС в Одеській області за вих. №1747/10/15-32-02-04-10 від 02.10.2019 року, яким контролюючий орган залишив без відповіді питання, які ставились платником у запиті та скарзі, а лише констатував те, що договір про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1553001, до якого платник приєднався заявою від 22.03.2019 року, - було розірвано автоматично з причини скасування позивачем сертифікату відкритого ключа керівника та те, що позивача 30.09.2019 року знов приєднано до договору про визнання електронних документів. Копія листа-відповіді ГУ ДПС в Одеській області додана разом з позовною заявою. (а.с.50 т.1)
Також, Державною податковою службою України, надано відповіді вих.№5152/6/99-00-02-02-01-15 від 10.10.2019 року на скаргу позивача від 11.09.2019 року №11/09 в якій зазначено, що станом на 07.10.2019 року позивач є суб'єктом електронного документообігу. (а.с.49 т.1)
Отже, в отриманих позивачем відповідях на скарги стосовно не прийняття в період з 11.09.2019 року по 13.09.2019 року податкових накладних інформація взагалі відсутня, порушені позивачем питання залишились без відповіді.
Як встановлено, відповідно до квитанції №1 податкові зазначені вище накладні не можуть бути прийнятий, у зв'язку з відсутністю укладеного з платником договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Необхідно надіслати заяву про приєднання до договору.
Отже, не зважаючи на те, що податковим органом не заперечується, що договір про приєднання до договору про визнання електронних документів в період з 11.09.20219 року по 13.09.2019 року був чинним, електронні документи ТОВ «КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» податковим органом не приймались з причин відсутності договору про визнання електронних документів, та тільки 30.09.2019 податкові накладні були прийняті та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, тобто після приєднання позивачем до іншого договору.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі також - Порядок №1246).
Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з пунктом 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункти 10, 11 Порядку №1246).
Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).
В порядку не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.04.2020 року у справі №160/5380/19, від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.
Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 6 червня 2017 року №557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2017 року за №959/30827 (далі - Порядок №557).
Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Операційний день, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №204) встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.
Отже, платник податків, виконавши свій обов'язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу протягом встановлених ПК України строків податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків.
Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 42-1.7 ст. 42-1 ПКУ у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.
Методолог електронного кабінету зобов'язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов'язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків. (п. 42-1.8 ст. 42-1 ПКУ).
Згідно з п. 42-1.9 ст. 42-1 ПКУ технічний адміністратор зобов'язаний провести перевірку наявності технічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити методологу електронного кабінету та платнику податків у цей самий строк. Якщо технічний адміністратор визнає наявність технічної помилки, він зобов'язаний усунути таку технічну помилку протягом строку, визначеного методологом електронного кабінету, з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо технічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, технічний адміністратор надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків документ, яким повідомляє всім платникам податків про існування технічної помилки та про час, необхідний для її усунення і відновлення порушених прав платників податків. Про усунення технічної помилки технічний адміністратор повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.
Відповідно до п. 42-1.10 ст. 42-1 ПКУ у разі якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, відсутні.
Якщо технічний адміністратор або методолог не надсилає відповіді про результати перевірки повідомлення про технічну та/або методологічну помилку у встановлений цим Кодексом строк або заперечує наявність технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету, то платник податків має право звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів, про що повідомляє контролюючому органу, технічному адміністратору та методологу електронного кабінету через електронний кабінет. Протягом всього часу судового розгляду такого звернення платника податків забороняється визначати платнику податків грошове зобов'язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету. (п. 42-1.11 ст. 42-1 ПКУ).
У свою чергу, слід наголосити, що відповідно до пункту 14.1.182-1 Податкового кодексу, технічна помилка - будь-яка помилка, вада або дефект у роботі складових частин електронного кабінету або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призводить до невідповідності методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету та не є методологічною помилкою.
У свою чергу, пунктом 14.1.111. ПКУ передбачено, що методологічна помилка електронного кабінету - невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об'єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов'язки платників податків.
Виходячи з усього вищезгаданого колегія суддів вважає зазначити, у спірних правовідносинах, електронний кабінет позивача не видавав жодної інформації щодо наявності якої-небудь помилки: не було жодних помилок в розрахунках об'єкта оподаткування, сум податку, сум надмірної сплати податку, сум пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування. Не було жодних помилок чи інформації про помилки/дефекти у роботі складових частин електронного кабінету або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призводили би до невідповідності методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету.
Крім цього, будь-яких доказів про те, що інформація про відсутність укладеного з платником податків договору про визнання електронних документів є наслідком саме технічної або методологічної помилки відповідачем не було надано до суду.
Згідно з пунктом 9 Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України(для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Під час реєстрації податкових накладних на контролюючий орган покладено такі обов'язкові дії, як розшифрування податкових накладних, перевірка електронного цифрового підпису та визначення відповідності електронного документа встановленому формату електронного документу звітності суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).
Отже, наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а), від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) та 28 жовтня 2020 року (справа №620/817/19).
Відповідно до пункту109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом201.10 статті 201 ПК Україниє одним із елементів податкового обов'язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов'язків таких суб'єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов'язку утворює склад податкового правопорушення.
Враховуючи викладене, спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 3995020,08 грн. прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
При цьому, інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
При цьому, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.