Справа № 529/576/21
Провадження № 3/529/145/21
26 липня 2021 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ "Укролія", реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 283/35-00-07-06 від 09.07.2021 ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ "Укролія", (код ЄДРПОУ 31577685), що знаходиться по вул. Садова, 4 в с. Чернечий Яр Полтавського району Полтавської області, допустила порушення податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а саме п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 277 121 грн, що було встановлено Актом документальної позапланової перевірки від 09.07.2021.
ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину не визнала та вказала, що усі результати перевірок, в тому числі і за 09.07.2021 оскаржено до Полтавського адміністративного суду, за результатами розгляду суд скасував аналогічні перевірки, які проводилися на «Укролія». Також вказала, що за результатами переробки соняшнику, виходячи з умов технологічного процесу і наявного обладнання на підприємстві, а також враховуючи висновки звіту про дослідну роботу Українського науково-дослідного інституту олії та жирів від 02.06.2020, сировинні втрати становили кількість у визначених межах 3 %. Сировинні втрати не є предметом договору підряду, це один з критеріїв визначення якості робіт підрядника, за умови дотримання яких, Підрядник отримує плату. Отже, при здійсненні виробничого процесу переробки давальницької сировини існують й інші втрати, які не можуть контролюватися ТОВ "Укролія" та пов'язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини. За умовами договору підряду Замовник отримав послугу підряду, за яку здійснив обумовлену оплату. Відповідно дану плату за послуги включено до собівартості продукції, яку реалізовано. За результатом реалізації виконані податкові зобов'язання. При оподаткуванні господарської операції відповідно до Акту виникне подвійне оподаткування у ТОВ "Укролія", що є недопустимим за нормами Податкового кодексу України. Таким чином, ТОВ "Укролія" правомірно відобразило в обліку формування собівартості виготовленої продукції із врахуванням сировинних втрат, а також не внесло відповідні втрати до власних податкових зобов'язань, так як вони відображені в платі за послугу і в калькуляції собівартості.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст.163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України
Відповідно до матеріалів справи, підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення є Акт перевірки № 246/35-00-07-02-05/31577685 від 09.07.2021, за висновками якого встановлено порушення ТОВ "Укролія" норм Податкового кодексу України при декларуванні за квітень 2021 року у Податковій декларації з податку на додану вартість від'ємного значення з ПДВ, а саме: п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника за договором підряду № 2 від 01.10.2020 на загальну суму ПДВ 277 121 грн, що призвело до заниження суми рядка 4.3 Декларації - "Нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою розділу І. Податкові зобов'язання" та завищення рядка 19 Декларації - "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" на суму ПДВ 277 121 грн.
Як зазначено в Акті перевірки, податковим органом встановлено, що вся сировина ТОВ «Укролія» придбана з метою використання в оподаткованих операціях, при цьому втрачена її частина під час переробки сировини не може бути використана у подальших оподатковуваних операціях підприємства, пов'язаних із господарською діяльністю та не може включатися до первісної вартості вироблених запасів, а тому підлягає оподаткуванню згідно п.198.5 ст.198 ПК України.
Крім цього, ТОВ «Укролія» в порушення вимог п.201.1, 201.10 ст.201 ПК не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на загальну суму 277 120 грн.
Так, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення органом ДПС України не звернуто увагу на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
Згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України зазначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 11 вересня 2009 року № 656 затверджено Порядок обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі.
Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку встановлено організацію та ведення первинного обліку олійно-жировими підприємствами, їх структурними підрозділами, іншими виробництвами незалежно від форм власності і господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та виробляють олію, маргаринову продукцію, майонез та соуси з використанням олій, миловарну продукцію та інші види олійно-жирової продукції.
У Додатку 27 до Порядку наведена форма Виробничого звіту олієзаводу, що складається за результатами переробляння олійної культури і відображає повну інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі, кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати.
Пунктом 2.25 Порядку зазначено, що терміни "загальні втрати", "втрати олії в шроті (макусі) лушпинні" буквально не відповідають цим поняттям. Втрати олії в шроті (макусі), втрати олії в лушпинні є тією частиною олії, яка не витягується (а не втрачається) з насіння. До втрат як таких належать невраховані втрати. "Сировинні втрати" показують зміну ваги насіння за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва. Наведені терміни міцно ввійшли в практику олійно-жирової галузі, і тому, незважаючи на їх умовність, вони зберігаються і в цьому Порядку.
Таким чином, сировинні втрати є тією частиною сировини і матеріалів, яка безповоротно втрачається в процесі отримання цільового продукту.
Пунктом 12.8. Порядку встановлено, що облік давальницької сировини в складах і у виробництві здійснюється в тому самому порядку, що і облік купованої (власної) сировини. Витрати давальницької сировини на виробництво визначаються з урахуванням природного убутку, втрат, відходів, передбачених технічними умовами і іншими нормативними документами, а також з урахуванням утворення фузів.
При прийомі, зберіганні та переробці сировина повинна відповідати певним критеріям, а саме не повинна бути більшою чи нижчою показників, зазначених в ДСТУ (вологість, домішки, засміченість), в результаті чого Підрядником можуть бути надані відповідні послуги по доробленню сировини до даних показників, випадки надання яких визначені вищевказаним договором на переробку давальницької сировини.
При цьому величина технологічних відходів і втрат обумовлена технічним рівнем технологічного обладнання та якісними характеристиками матеріальних ресурсів.
Отже, при здійсненні виробничого процесу переробки давальницької сировини існують й інші втрати, які не можуть контролюватись ТОВ "Укролія" та пов'язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини.
Отже, при виконанні договору підряду не відбулося втрати сировини - соняшнику, а відбувся технологічний процес переробки насіння соняшнику з кінцевим виходом - олії, шроту (макухи) та фуза. При цьому відбулися сировинні втрати, тобто ті, які безповоротно втрачаються в процесі технологічної переробки олійної сировини.
Таким чином, у разі відокремлення та оподаткування сировинних втрат підрядника в обліку замовника буде відбуватися подвійне оподаткування, що суперечитиме нормам ведення бухгалтерського та податкового обліку.
Враховуючи викладене в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП щодо порушення податкового законодавства, визначеного Актом перевірки від 09.07.2021.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 268, 280, 283, 284, 287-289 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя Л.Є. Петренко