26 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/7912/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
секретаря судового засідання Грищенко Н.С.,
за участю
представника відповідачів та третьої особи 1 Кривохижа Ю.А.
представника третьої особи 2 Ахсарова М.А.
розглянувши у судовому засіданні клопотання Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Київська міська рада, комунальна служба перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду із клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі № 620/7912/21.
Клопотання мотивовано тим, що відповідач не погоджується з прийнятою судом ухвалою про забезпечення позову, оскільки ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2021 року у справі № 640/17903/21 та від 09 липня 2021 року у справі № 640/18799/21, які не були оскаржені позивачем, у задоволенні заяв ОСОБА_1 про забезпечення позовів шляхом зупинення дії розпорядження Київського міського голови від 24.06.2021 № 535 «Про звільнення ОСОБА_1 » та зупинення дії розпорядження Київського міського голови від 24.06.2021 №536 «Про виконання обов'язків начальника Комунальної служби з перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» відмовлено. Також зазначено, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, у додаткових поясненнях зазначено, що оскаржувані розпорядження вичерпали свою дію моментами виконання, а тому звільнити іншу особу, яка виконує функції позивача можливо лише у разі задоволення позовних вимог. У судовому засіданні також було надано доказ повідомлення позивача 27.05.2021 про закінчення терміну дії контракту і про відсутність намірів укладення його на новий строк.
Відповідачі та треті особи явку своїх представників в судове засідання забезпечили, клопотання підтримали з наданням додаткових пояснень.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується клопотання про скасування заходів забезпечення позову, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд дійшов до наступного висновку.
В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 620/7912/21 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Київська міська рада, комунальна служба перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпоряджень Київського міського голови від 24.06.2021 № 535 «Про звільнення ОСОБА_1 » та № 536 «Про виконання обов'язків начальника Комунальної служби перевезень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».
Відповідно до ч. 1-3 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Суд вважає, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Так, заходи забезпечення позову вжиті судом є розумними та адекватними, а також такими, що забезпечать збалансованість інтересів сторін, а також прав та інтересів позивача в цілому, а не вжиття таких заходів створить очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
В той же час, суд, вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вважає за необхідне звернути увагу на необхідності дотримання принципів правової визначеності та передбачуваності законодавства, на важливості та необхідності застосування яких неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.
У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.
Заходи тимчасового захисту можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади.
При цьому, органи державної влади зобов'язані діяти відповідно до закону і, якщо їхні рішення оскаржуються, довести в суді, що вони дотримувались відповідних норм.
Вимога щодо оскарження акту в суді не потребує детального роз'яснення. Захід тимчасового захисту на певний час призупиняє або обмежує у даній справі повноваження адміністративного органу влади щодо негайного і, у разі необхідності, примусового виконання своїх рішень чи заходів, які підлягають виконанню згідно з правом.
Мета тимчасового судового захисту - це не негативний вплив на ефективність діяльності органів державної влади, а радше забезпечення справедливості, яка має бути основною рисою взаємин між особами та адміністративною владою. Гарантувати таку справедливість повинні суди.
При цьому, на думку суду, остаточна кваліфікація оскаржуваних розпоряджень, можливості порушення ними прав позивача та наявності підстав для їх прийняття, має відбуватися за результатом розгляду справи по суті, під час винесення рішення, а не під час розгляду питання забезпечення позову.
Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. У цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.
Оскільки правомірність та обґрунтованість вжитих заходів забезпечення позову не оскаржувалась, а заява про скасування заходів забезпечення позову не спростовує висновки суду, які були покладені в основу відповідної ухвали, підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.
Стосовно ж посилань у заяві про скасування заходів забезпечення позову на ухвали інших судів, якими було відмовлено у задоволенні клопотань про забезпечення аналогічних позовів, то згідно ч. 4 ст. 78 КАС України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, саме ці обставини, а не суб'єктивне відношення інших суддів до цих обставин.
В свою чергу, у протиріччя своєї ж правової позиції щодо розуміння вимог ч. 4 ст. 78 КАС України, у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову безпідставно зазначено про непідсудність цієї справи адміністративному судочинству, хоча у справі № 640/18799/21 з аналогічним предметом спору, на яку посилається сам представник Департаменту, було відкрито провадження адміністративним судом, тобто згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України рішенням, яке набрало законної сили визначена підсудність справи саме адміністративному судочинству.
В свою чергу, згідно вимог ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
До того ж, публічно-правовий характер даного спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/8650/18 (провадження № 14-576цс18). 6 травня 2020 ухвалою КЦС передав справу № 635/551/17 (провадження 61-8762св18) на розгляд ВП ВС, вважаючи за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постановах ВП ВС. Суд зазначив, що оскільки питання призначення на посаду керівника державного навчального закладу є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, така справа підлягає розгляду судами адміністративної юрисдикції. Зазначене цілком узгоджується зі змістом ч.ч. 1-2 ст. 5 КАС України щодо прав звернення саме до адміністративного суду.
Доводи додаткових пояснень про те, що оскаржувані розпорядження вичерпали свою дію моментами виконання, а тому звільнити іншу особу, яка виконує функції позивача можливо лише у разі задоволення позовних вимог є безпідставними, оскільки у такому разі буде завдано шкоди бюджету, так як за один і той самий період доведеться виплатити двом особам заробітну плату за однією посадою, при тому, що позивач тривалий час вимушений буде не виконувати свої посадові обов'язки.
Судом враховується доказ повідомлення позивача 27.05.2021 про закінчення терміну дії контракту і про відсутність намірів укладення його на новий строк, але він не може слугувати єдиною підставою для скасування заходів забезпечення позову.
За таких підстав та враховуючи, що на теперішній час обставини, що зумовили необхідність вжиття заходів забезпечення позову не відпали, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування таких заходів, вжитих ухвалою від 20.07.2021.
Зважаючи на викладене вище, клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 154, 157, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування заходів забезпечення позову у справі № 620/7912/21 - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Д.В. Лобан