23 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/7952/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лобан Д.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж сім мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Приписами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом із позовом позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якому позивач вказує, що тим, що шестимісячний строк звернення до суду почав обчислюватись з моменту ознайомлення з листом - відповіддю відповідача від 07.04.2021, яким позивачу відмовлено у перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
За приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до вимог частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17, від 30.10.2018 у справі № 493/1867/17, від 22.01.2019 у справі № 201/9987/17 (2-а/201/304/2017), від 18.11.2020 у справі № 380/5202/20.
Так, спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатися при отриманні щорічної допомоги до 5 травня у 2020 році.
Таким чином, суд вважає, що у позивача право на звернення до суду за захистом своїх прав виникло саме з 09.04.2020, з моменту виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Так, 30 вересня відповідного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована, а перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 по справі № 607/7919/17, від 16.05.2018 по справі № 521/9634/17.
Однак, із вимогами про перегляд нарахувань позивач звернувся лише 16.07.2021, що підтверджується, штампом поштового відділення на конверті, тобто із пропуском шестимісячного строку, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд зазначає, шо відповідно до абз. 2 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У справі, що розглядається, позивач в заяві про поновлення строку звернення до суду не наводить будь-яких інших обставин і не надає відповідних доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом, у зв'язку з чим суд не знаходить правових підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду.
У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки позивач був обізнаний із оспорюваними діями відповідача та не був позбавлений можливості подати позови до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України, позов підлягає залишенню без руху.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно пункту 1 частини 4 до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно статті 294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Лобан