26 липня 2021 року справа № 580/1938/21 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Черкаської обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди,
06.04.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач), в якому позивач просить стягнути з держави Україна в особі Черкаської обласної прокуратури (далі - відповідач) на її користь матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного ч.3 ст.81 Закону України “Про прокуратуру”, завдану положеннями п.26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 до 27.10.2020 у сумі 1071101,75 грн.
Ухвалою суду від 26.05.2021 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд врахував, що 16.06.2021 представник відповідача подав суду клопотання, в якому просив під час вирішення спору застосувати строк позовної давності та вимоги ст.123 КАС України щодо наслідків його пропуску (далі - клопотання).
Клопотання мотивоване тим, що на стягнення матеріальної шкоди застосовується строк позовної давності у 6 місяців з часу коли позивач дізналась про порушення своїх прав. Оскільки рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)2020, на яке посилається позивач, як на підставу позовних вимог, прийняте 26.03.2020, а позов поданий у квітні 2021 року, строк звернення в суд позивачем пропущений.
Оцінивши доводи клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Ч.3 ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Оцінюючи наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд врахував, що згідно з ч.3 ст.152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди врегульовано статтею 22 ЦК України, за змістом якої, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода)
Тобто, поняття «збитки» передбачає й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
При цьому, суд зазначає, що на час дії спірних правовідносин, тобто у період, за який позивач просить стягнути на її користь шкоду у вигляді недоотриманої заробітної плати, вона працювала в органах прокуратури, тобто перебувала на публічній службі.
Тому суд вважає, що недоотримана позивачем заробітна плата не може вважатись збитками у розумінні ст.22 ЦК України.
З огляду на вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що спір, який виник між сторонами, стосується проходження позивачем публічної служби щодо виплати заробітної плати у належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у судових рішеннях у справі №560/703/20, які залишені без змін постановою Верхового суду від 28.01.2021.
Згідно з ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що для звернення з позовом щодо виплати заробітної плати особа не обмежена будь-яким строком, а тому клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2-21, 238-239, 244-245, 248, 256, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання представника Черкаської обласної прокуратури від 15.06.2021 №15/2-760вих21 про застосування строку позовної давності.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Суддя О.А. Рідзель