22 липня 2021 року справа № 580/4060/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправовірними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови про переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IVна пенсію по інвалідності державного службовця згідно із Законом №3723-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 30 квітня 2021 року пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці від 12 лютого 2021 року.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що їй протиправно відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця, та вважає, що нею дотримані всі вимоги, з якими Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №899 пов'язують наявність права на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
12.07.2021 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ.
Відповідач також, зазначає, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до загальної статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 має другу групу інвалідності, що підтверджено довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №768460 від 16.03.2020.
Позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, вона продовжила працювати на державній службі та звільнена 12.02.2021 з посади начальника відділу бухгалтерського обліку-головного бухгалтера управління соціального захисту населення Городищенської районної державної адміністрації на підставі п.1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" згідно наказу №5/ос від 12.02.2021.
Стаж державної служби позивача станом на дату звільнення становить 17 років 1 місяців 18 днів.
Управління соціального захисту населення Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області видало на ім'я позивача довідку №428/01-10 від 12.02.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
30.04.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" №3723.
Відповідно інформації з Веб порталу Пенсійного фонду позивач дізналася, що їй відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" №3723.
23.05.2021 через веб портал Пенсійного фонду позивач подала скаргу на дії Фонду з проханням прокоментувати відмову та надати офіційну відповідь в установленні Законом терміни.
Листом від 04.06.2021 №3536-3530/Г-03/8-2300/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивачу, що оскільки ОСОБА_1 не досягла 60 років, для переведення її на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VІІІ наразі законодавчих підстав немає.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що за приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" №889-VIII.
Відповідно до п. 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтями 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про державну службу" №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
За матеріалами справи встановлено, що трудовий стаж позивача на державній службі станом на 01.05.2016 становить 12 років 4 місяців, вона має другу групу інвалідності, отримує пенсію по інвалідності, перед зверненням за призначенням пенсії припинила державну службу, а до цього часу працювала на посаді віднесеній до посад державних службовців.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії згідно з ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, тим самим має право та правові підстави для переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Згідно з п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до абзацу першого п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно листа від 04.06.2021 №3536-3530/Г-03/8-2300/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача про відсутність підстав переведення її з пенсії по інвалідності, обчисленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Таким чином, відповідачем розглянуто по суті заяву позивача та протиправно відмовлено в переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4). У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За таких обставин, для ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача за заявою позивача від 30.04.2021 здійснити переведення позивача на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3733-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку та провести перерахунок і виплату пенсії з 30.04.2021.
Стосовно аргументів ГУ ПФУ у Черкаській області, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положень" Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у даному випадку 60 років), стаж державного службовця і страховий стаж.
Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 213665387) за заявою від 30.04.2021 здійснити переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3733-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку та провести перерахунок і виплату пенсії з 30.04.2021.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя В.В. Гаращенко