23 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1894/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Нива" до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Фермерське господарство "Нива" (далі - позивач, ФГ "Нива") звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі щодо відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи фермерському господарству "Нива" у 2021 році, яка викладена у листі від 26.03.2021 року № 6235/6/21-22-04-02-08;
- зобов'язати Головне управління ДПС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі підтвердити фермерському господарству "Нива" статус платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, про що видати відповідну довідку;
- визнати протиправними дії Голопристанської ДШ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі щодо відмови у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника за 2020 рік, поданих фермерським господарством "Нива" до контролюючого органу за 2021 рік від 16.02.2021 року №9027034486, №9027034525, №9027034477;
- вважати, податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2020 рік, від 16.02.2021 року №9027034486, №9027034525, №9027034477 такими, що подані у день їх фактичного отримання контролюючим органом 16.02.2021 року.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на адресу підприємства надійшов лист ГУ ДПС від 26.03.2021 року №6235/6/21-22-04-02-08, згідно якого ФГ "Нива" не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, з підстав існуванням за ним податкового боргу у розмірі 74,00 грн станом на 01.01.2021 року. Вважає таку відмову відповідача протиправною.
Зауважив на тому, що жодної обставини для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку 4 групи на момент прийняття відповідного рішення податковим органом не існувало. Зазначив, що зареєстрованим платником єдиного податку 4 групи безстроково, а в реєстрації платником єдиного податку може бути відмовлено лише на етапі реєстрації, рішень же відповідача про анулювання реєстрації платником єдиного податку 4 групи до нього не надходило.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року позовну заяву залишено без руху з підстав наявних в ній недоліків.
13.05.2021 року недоліки позову усунуто, що стало підставою для постановлення судом ухвали від 17.05.2021 року про відкриття провадження в справі. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.06.2021 року до суду надійшов відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначив, що відносно платника єдиного податку четвертої групи пп. 291.5-1 п. 291.5 статті 291 ПК України визначене обмеження щодо не можливості бути таким платником податку у разі існування податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) періоду, за винятком безнадійного. Оскільки станом на 01.01.2020 року ФГ "Нива" мало податковий борг у сумі 74,00 грн, тому листом від 26.03.2021 року №6235/6/21-22-04-02-08 позивачу було повідомлено про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.
На підставі визначеного відповідач вважає, що відмова в підтвердженні статусу платника податків четвертої групи у 2021 році є законною, а позовні вимоги ФГ "Нива" такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 23.07.2021 року допущено правонаступництво первинного відповідача відокремленим підрозділом Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.
Згідно зі ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
В даному конкретному випадку через перебування судді Ковбій О.В. в щорічній відпустці, рішення прийнято після виходу судді з такої відпустки.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено, що ФГ "Нива" зареєстровано юридичною особою з 17.03.1994 року, про що 21.04.2021 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1004881070014000332.
Відповідно листів ГУ ДПС від 18.04.2019 року №009/10/21-22-51-12 та №8104/10/21-22-04-04-08 від 25.06.2020 року в 2019, 2020 роках підприємство мало статус платника єдиного податку четвертої групи (а.с.13-14).
Згідно листа ГУ ДПС від 26.03.2021 року №6235/6/21-22-04-02-08 (а.с.11) засобами електронного документообігу позивачем було подано до Голопристанської ДПІ Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополь податкову декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2020 рік.
В подальшому в адресу підприємства надійшов лист ГУ ДПС від 26.03.2021 року №6235/6/21-22-04-02-08 про не підтвердження ФГ "Нива" статусу платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік у зв'язку з наявністю станом на 01.01.2021 року податкового боргу в сумі 74,00 грн по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Позивач зі змістом даного листа не погодився та звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Так Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України.
За змістом пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України встановлено право юридичної особи чи фізичної особи-підприємця самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Згідно листа ГУ ДПС від 26.03.2021 року №6235/6/21-22-04-02-08 та згідно листів ГУ ДПС від 18.04.2019 року №009/10/21-22-51-12 та №8104/10/21-22-04-04-08 від 25.06.2020 року в 2019, 2020 роках підприємство мало статус платника єдиного податку четвертої групи.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
На підставі підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
В ході судового розгляду встановлено, що контролюючим органом повідомлено ФГ "Нива" про не підтвердження статусу платника єдиного податку ІV групи на 2021 рік у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01.01.2021 року податкового боргу в сумі 74,00 грн по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Вказана обставина стала єдиною підставою для направлення відповідачем листа про не підтвердження статусу платника єдиного податку ІV групи на 2021 рік.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку безпосередньо визначений ст.299 ПКУ, відповідно до п.299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Як передбачено п.299.2 ст.299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.
Суд зазначає, що позивач, з огляду на наявність в нього статусу платника єдиного податку четвертої групи станом на 2020 рік (рік попередній до спірного періоду) та відсутність відповідного рішення податкового про анулювання такої реєстрації, з 01.01.2021 автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.
Аналогічного висновку за обставин, релевантним обставинам даної справи дійшов Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 816/543/17 (К/9901/2404/17) та від 18.03.2018 року по справі №804/2321/17.
Разом з тим, приймаючи рішення про відмову підтвердження статусу платника єдиного податку, яке оформлене листом, керівник податкового органу відмовив в підтвердженні ФГ "Нива" відповідного статусу з посиланням на пп.291.5-1.3, п.291.5-1 ст.291 ПК України.
Однак, в даному конкретному випадку, у межах спірних відносин розглядається питання про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.
Що ж стосується доводів контролюючого органу про наявність у позивача податкового боргу у сумі 74,00 грн, як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп.291.5-1.3. п.291.5-1 ст.291 ПК України, то суд вважає за необхідне зазначити, що ці норми встановлюють умови за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, також, умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, проте, ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач до 2021 року мав статус платника єдиного податку IV групи, а отже вимоги пп.291.5-1.3. п.291.5-1 ст.291 ПК України, на які посилається відповідач, щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не повинні застосовуватися.
Варто вказати, що для тих суб'єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог пункту 8 статті 298.2.3 Податкового кодексу України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. У разі наявності такого боргу платник може добровільно відмовитись від знаходження на спрощеній системі оподаткування. Або безстрокова реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням відповідного контролюючого органу. Проте, матеріали справи не містять рішень відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку 4 групи.
Рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку може бути прийняте з вичерпних підстав, передбачених пунктом 299.10 статті 299 ПК, до яких не належить заборона, передбачена підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК, якою керувався відповідач.
Отже, на підставі викладеного, суд вважає протиправними дії ГУ ДПС щодо не підтвердження ФГ "Нива" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі підтвердити фермерському господарству "Нива" статус платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, про що видати відповідну довідку суд зазначає наступне.
З аналізу змісту листа від 26.03.2021 року №6235/6/21-22-04-02-08, яким не підтверджено позивачу статус платника єдиного податку IV групи суд вбачає, що позовна вимога про зобов'язання вчинення дій протилежного характеру - є похідною позовної вимогою, в розумінні п.23 ч.1 ст. 4 КАС України, отже її вирішення залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З урахуванням того, що суд вище за текстом даного рішення дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не підтвердження ФГ "Нива" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та того, що інших підстав з яких підприємство не може мати відповідного статусу ані в листі від 26.03.2021 року №6235/6/21-22-04-02-08, ані в відзиві на позов представником відповідача не зазначено, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу ФГ "Нива" шляхом зобов'язання ГУ ДПС внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості щодо ФГ "Нива", як платника єдиного податку IV групи, оскільки задоволення зазначеної позовної вимоги сприятиме повному поновленню порушених прав позивача.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Голопристанської ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі щодо відмови у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника за 2020 рік, поданих фермерським господарством "Нива" до контролюючого органу за 2021 рік від 16.02.2021 року №9027034486, №9027034525, №9027034477 та визнати податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2020 рік, від 16.02.2021 року №9027034486, №9027034525, №9027034477 такими, що подані у день їх фактичного отримання контролюючим органом 16.02.2021 року суд зазначає наступне.
Так, суд роз'яснює, що адміністративні суди не мають повноважень встановлювати юридичні факти, а тому спосіб захисту порушеного права обрано позивачем помилково.
Разом з тим, розуміючи мету даного позову суд розглядає заявлену вимогу як щодо зобов'язання відповідача прийняти податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2020 рік, від 16.02.2021 року №9027034486, №9027034525, №9027034477 днем їх фактичного отримання контролюючим органом 16.02.2021 року.
Вирішуючи спір в зазначеній частині суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України встановлено право юридичної особи чи фізичної особи-підприємця самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з приписами п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.
Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.
Зі змісту наведених норм слідує, що Податковим Кодексом України закріплено право платника податків обирати механізм справляння податків і зборів, в разі наявності у особи права на його застосування відносно себе. Так, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податковогокодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Водночас підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачень, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Згідно п.299.10 ст.299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі - якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.
Отже, для підтвердження статусу платника єдиного податку, особа має до 20 лютого поточного року подати до контролюючого органу податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу. Неподання такою звітності, в свою чергу, має наслідком - анулювання відповідної реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
Відповідно до ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 48.1, 48.2 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 ПК України.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов'язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
За приписами п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Згідно з п. 48.4 ст. 48 ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.
Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Таким чином, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій з:
1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України;
2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
Одночасно, як встановлено п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі - Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України N 578 від 19 червня 2015 р. "Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2015 року за N 799/27244 (далі - Наказ N 578).
Згідно наведеної форми та підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України вбачається, що до декларації, окрім іншого, додається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі - розрахунок), який є невід'ємною частиною декларації.
Також, з наведеної форми декларації слідує, що про виконання обов'язку щодо подачі до декларації додатку - розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва платник податків робить відмітку в спеціально відведеному полі за №2 в графі "До декларації додаються".
Форма розрахунку затверджена окремим документом - наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року N 772 "Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за N 510/20823.
Отже, з наведених вимог ПК України та спеціальних норм суд дійшов висновку, що на платника єдиного податку четвертої групи покладено обов'язок до 20 лютого поточного року подати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи разом з обов'язковими до неї додатками. Тобто, для встановлення факту невиконання зазначеного обов'язку відповідач, має після 20 лютого поточного року перевірити чи подані платником податків (прийняті податковим органом) всі передбачені законом документи.
Окрім зазначеного, оглянувши податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (а.с.15-31), отриману контролюючим органом 16.02.2019 року вбачається, що зазначена податкова звітність складена з дотриманням приписів ст. 48 ПК України та містить всі обов'язкові реквізити.
Також, судом з зазначеної декларації встановлено наявність стверджувальної відмітки декларанта в графі "До декларації додаються" навпроти позначення "Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва", що додатково свідчить про повідомлення платником податків відповідача про виконання ним обов'язку щодо подачі декларації разом з усіма необхідними додатками.
Визначальним, окрім іншого є та обставина, що прийняття ГУ ДПС декларацій та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва 16.02.2021 року підтверджується квитанціями про отримання електронного документа №2, листом відповідача від 26.03.2021 року №6235/6/21-22-04-02-08 та не заперечується відповідачем в відзиві на позов.
Отже, за наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що ФГ "Нива" в порядку та у спосіб, передбаченими п. 49.3 статті 49 ПК України подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік.
Податкова декларація містила всі передбачені п.п.48.3, 48.4 ст. 48 ПК України обов'язкові реквізити, а тому дії контролюючого органу щодо відмови в прийнятті відповідної декларації є невиконанням передбаченого п. 49.8 ст. 49 ПК України обов'язку та свідчить про їх протиправність.
Викладене в сукупності має наслідком визнання протиправними дій ГУ ДПС щодо відмови в прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника за 2020 рік, поданих фермерським господарством "Нива" до контролюючого органу за 2021 рік від 16.02.2021 року №9027034486, №9027034525, №9027034477.
Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Таким чином, відповідача має бути зобов'язано прийняти податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2020 рік, від 16.02.2021 року №9027034486, №9027034525, №9027034477 днем їх фактичного отримання контролюючим органом - 16.02.2021 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано доказів правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень, що були предметом дослідження в рамках даної адміністративної справи, суд вважає позовні вимоги підприємства такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України..
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (Код ЄДРПОУ ВП: 43995495, 73022, м.Херсон, пр.Ушакова, 75) щодо не підтвердження Фермерському господарству "Нива" (код ЄДРПОУ: 19228875, місцезнахоження: вул. Українська (Кірова), 93, с. Малі Копані, Голопристанський район, Херсонська область, 75632) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.
Зобов'язати відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (Код ЄДРПОУ ВП: 43995495, 73022, м.Херсон, пр.Ушакова, 75) включити Фермерське господарство "Нива" (код ЄДРПОУ: 19228875, місцезнахоження: вул. Українська (Кірова), 93, с. Малі Копані, Голопристанський район, Херсонська область, 75632) до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.
Визнати протиправними дії відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (Код ЄДРПОУ ВП: 43995495, 73022, м.Херсон, пр.Ушакова, 75) щодо відмови в прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника за 2020 рік, поданих фермерським господарством "Нива" до контролюючого органу за 2021 рік від 16.02.2021 року №9027034486, №9027034525, №9027034477.
Зобов'язати відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (Код ЄДРПОУ ВП: 43995495, 73022, м.Херсон, пр.Ушакова, 75) прийняти податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2020 рік, від 16.02.2021 року №9027034486, №9027034525, №9027034477, подані Фермерським господарством "Нива" (код ЄДРПОУ: 19228875, місцезнахоження: вул. Українська (Кірова), 93, с. Малі Копані, Голопристанський район, Херсонська область, 75632) днем їх фактичного отримання контролюючим органом - 16.02.2021 року.
Стягнути з відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (Код ЄДРПОУ ВП: 43995495, 73022, м.Херсон, пр.Ушакова, 75) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "Нива" (код ЄДРПОУ: 19228875, місцезнахоження: вул. Українська (Кірова), 93, с. Малі Копані, Голопристанський район, Херсонська область, 75632) судовий збір у сумі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 111000000