26 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/279/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправну дію експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області Литвинчука Павла Степановича, щодо викладення зауважень у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.12.2020 року № 19150/82-20,
- стягнути з відповідача суму в розмірі 2270 грн. моральної шкоди , завданої в наслідок зазначення протиправного зауваження у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.12.2020 № 19150/82-20.
Ухвалою суду від 01.03.2021 позовну заяву повернуто без розгляду. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 апеляційну скаргу позивача задоволено, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 25.05.2021 відкрито спрощене провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2019 році позивачем було замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду кадастровий номер 7124981000:01:006:0681 в с. Білозіря Черкаського району Черкаської області для городництва, розробник проекту ФОП ОСОБА_2 . Розробником проекту землеустрою тричі подавався проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на екстериторіальне погодження до різних територіальних органів Держгеокадастру, є рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 300/1672/19 про визнання протиправним та скасування висновку експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастри в Івано-Франківській області Козаченко О.С. про розгляд проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки N98195/82-19 від 19.07.2019. Разом з тим, експерт державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області Литвинчук П.С. склав висновок від 30.12.2020 за N 19150/82-20 з підсумковою оцінкою, що проект землеустрою не погоджується,. який є тотожним попередньому висновку експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. за № 8195/82-19 від 19.07.2019.
Позивач вважає наведені у висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.12.2020 року № 19150/82-20 зауваження такими, що не відповідають вимогам ст.186-1 ЗК України, а дії експерта протиправними з огляду на те, що зауваження у пункті 9 Висновку № 19150/82-20 прямо суперечать статті 186-1 Земельного кодексу України, оскільки правомірність зауваження про те, що відомості про земельну ділянку з таким кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутні в Публічній кадастровій карті, було предметом судового спору при оскарженні зауваження у первинному висновку № 8195/82-19 від 19.07.2019 , який склав та видав експерт державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С., який в подальшому був оскаржений в судовому порядку у справі 300/1672/19. За приписами частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, рішення по справі 300/1672/19 має преюдиційне значення при розгляді даної справи. Щодо викладення відповідачем інших зауважень, які містяться у висновку від 30.12.2020 за №19150/82-20, то таких зауважень не було зазначено у первинному висновку № 8195/82-19 від 19.07.2019 експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. У висновку про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами Держгеокадастру має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків. У погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути відмовлено лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки (ст. 186-1 Земельного кодексу України ). Позивач вказує, що відповідач своєю протиправною дією завдав моральної шкоди, що складає 2270 грн. (прожитковий мінімум на 2021 рік).
Відповідач ( Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області) подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до частини 19 статті 186 ЗК України документація із землеустрою подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках та порядку, встановлених Законом України від 17.06.2004 № 1808-ІУ "Про державну експертизу землевпорядної документації" (далі - Закон № 1808-ІУ). Згідно зі статтею 1 Закону № 1808-ІУ державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи. У відповідності до "Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки", затвердженого Постановою КМУ №580 від 31 серпня 2016 року, система електронного документообігу Держгеокадастру за принципом випадковості вибирає територіальний орган Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження документації із землеустрою та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження документації із землеустрою передає відповідному територіальному органу Держгеокадастру матеріали. Розгляд та погодження або відмова у погодженні документації із землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру. Експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області не погоджено проект землеустрою та складено висновок від 19.07.2019 №8195/82-19. Після цього, розробником повторно подано на екстериторіальне погодження проект землеустрою разом з коректурним аркушем до висновку від 19.07.2019 № 8195/82-19. Експертом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області винесено негативний висновок від 14.12.2020 № 15639/82-20. Останнім був висновок Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30.12.2020 №19150/82-20. Даний висновок було зареєстровано через систему електронного документообігу Держгеокадастру за №19150/82-20 від 30.12.2020. Відповідач звертає увагу суду на те, що територія, на яку розроблявся проект землеустрою на момент проведення експертної оцінки експертом Литвинчуком П.С. , уже містить декілька сформованих земельних ділянок приватної власності. Експертом державної експертизи Литвинчуком П.С. було правомірно, на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, розглянуто документацію із землеустрою позивача по справі, яка надійшла за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру, тому просить відмовити в задоволені позову.
Позивачем на адресу суду подано письмове клопотання, де зазначено, що зауваження в оскаржуваному висновку експерта не містились в попередніх висновках експертів Держгеокадастру, відповідачу в сил п.8 ст. 186-1 ЗКУ заборонено відмовляти у погодженні проекту землеустрою з інших причин та вказувати інші зауваження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
У 2019 році позивачем було замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 11,7404 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0681 в с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області для городництва, розробник проекту ФОП ОСОБА_2 .
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду подано до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на погодження відповідно до статті 186 та 186-1 Земельного кодексі) України. Експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. був розглянутий проект землеустрою та за наслідками його розгляду був виданий висновок за № 8195/82-19 від 19.07.2019 про непогодження проекту. В пункті 9 цього Висновку зазначено зауваження, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутня в Державному земельному кадастрі, привести кадастровий план та інші матеріали проекту у відповідність.
Позивачем висновок був оскаржений до Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 300/1672/19, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020, було визнано протиправним та скасовано висновок експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки N98195/82-19 від 19.07.2019.
Після цього, розробником проекту землеустрою був поданий вдруге на екстериторіальне погодження разом з коректурним аркушем до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки . Незважаючи на повідомлення про наявність рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 300/1672/19, експерт державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області Лоран І. В. винесла висновок від 14.12.2020 № 15639/82-20 з підсумковою оцінкою, що проект землеустрою не погоджується, оскільки відповідно до даних Публічної кадастрової карти земельна ділянка перебуває в архівному шарі, тобто, як об'єкт не існує.
Після цього, розробником проекту землеустрою був поданий втретє повторно на екстериторіальне погодження разом з коректурним аркушем до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14.12.2020 №15639/82-20. Отримано висновок від 30.12.2020 за №19150/82-20 з підсумковою оцінкою, що проект землеустрою не погоджується, який склав та видав експерт державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області Литвинчук П.С.
Із змісту пункту 9 висновку вбачається, що проект землеустрою не погоджується, оскільки:
- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 50 Закону України "Про землеустрій", а саме: відсутні рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом), відомості про обчислення площі земельної ділянки, акт прийому - передачі межових знаків на зберігання, матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;
- відсутній акт погодження меж земельної ділянки, відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України;
- відповідно до даних Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з таким кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 відсутні (привести у відповідність);
- відсутня прив'язка межових знаків до пунктів державної геодезичної мережі чи існуючих твердих контурів, чим порушено вимоги пп. 3.9, 3.11 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 №376 та п.1, п.4 ст.8 ЗУ "Про державний земельний кадастр";
- відповідно до графічних матеріалів проекту та даних Державного земельного кадастру, територія на яку розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної, уже містить декілька сформованих земельних ділянок приватної власності. Розроблено проект, реалізація заходів якого не можлива, оскільки по-перше: не можливо зареєструвати ділянку, яка стовідсотково накладається на інші земельні ділянки, при чому конфігурація та площа таких ділянок різні, без здійснення заходів, щодо поділу, чи об'єднання; по-друге: реалізація формування нової земельної ділянки призведе до спотворення даних Державного земельного кадастру та спірності прав на ділянку, оскільки в такому випадку після відведення в оренду громадянину ОСОБА_1 ділянка буде рахуватися як за ним, так і за іншими землекористувачами (в приватній власності). Внаслідок того, що реалізація заходів проекту землеустрою - безпосередньо формування земельної ділянки - не можливе, оскільки розробником не запроектовано відповідні заходи, проект землеустрою погодити також не можливо.
Ознайомившись із змістом висновку, позивач вважає, що викладені в ньому зауваження не відповідають вимогам ст. 186-1 Земельного кодексу України. Не погоджуючись з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №19150/82-20 від 30.12.2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 36 Земельного кодексу України громадянам із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Для отримання в оренду земельної ділянки по процедурі, яка існувала до травня 2021 року , необхідно було отримати дозвіл від відповідної територіальної громади на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, укласти договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із розробником документації із землеустрою за вибором набувача права, подати проект землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для здійснення державної реєстрації земельної ділянки (присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, відкриття Поземельної книги та надання витягу із ДЗК), подати до територіальної громади клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду для городництва, виконати рішення про надання земельної ділянки в оренду, укласти договір оренди землі , провести державну реєстрацію речового права.
Відповідно до частини 6 статті 186 Земельного кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) було передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Статтею 186-1 Земельного кодексу України (в редакції станом на 30.12.2020) встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною 5-8 цієї статті зазначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні_з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. У висновку про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку (ч. 8 ст. 186-1 ЗК України). Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
В якості підстав для визнання протиправним та скасування висновку від 30.12.2020 за №19150/82-20 експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області Литвинчука П.С., позивач посилається на те, що зауваження про відсутність відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 7124981000:01:006:0681 у Публічній кадастровій карті, вже викладались у первинному висновку експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С. , який в подальшому був оскаржений в судовому порядку у справі 300/1672/19 та судом було встановлено, що висновок не відповідає вимогам частин 6, 8 статті 186-1 ЗК України.
В рішенні суду від 24.02.2020 вказано: "зазначивши у пункті 8 Висновку про невідповідність проекту землеустрою вимогам Земельного кодексу України та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, відповідачем не конкретизовано яким саме вимогам Земельного кодексу України та яким саме нормативно-правовим актам поданий проект землеустрою не відповідає. Вказавши свої зауваження та пропозиції до проекту землеустрою у пункті 9 Висновку, відповідачем визначено їх як недолік проекту та не зазначено строку для їхнього усунення. Таким чином, відповідач приймаючи спірний Висновок та зазначаючи у ньому зауваження та пропозиції до поданого проекту землеустрою, позивачу не надав можливості відреагувати на такі зауваження та пропозиції і усунути їх як недолік у визначений розумний строк, який державний орган був зобов'язаний надати суб'єкту звернення".
Отже, суд вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що фактично викладаючи свої зауваження в оскаржуваному висновку, експерт Литвинчук П.С. не врахував того, що аналогічні зауваження вже були предметом позову у іншій адміністративній справі та визнані протиправними судовими рішеннями в справі 300/1672/19. За приписами частини 4 статті 78 КАС України встановлено що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, рішення суду у справі № 300/1672/19 має преюдиційне значення при розгляді даної справи.
Щодо викладення експертом інших зауважень, які містяться у висновку від 30.12.2020 за №19150/82-20, то суд також погоджується з правовою позицією позивача, що ці зауваження є новими, їх не було зазначено ні у первинному висновку № 8195/82-19 від 19.07.2019 експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Козаченко О.С., ні у вторинному висновку від 14.12.2020 № 15639/82-20 експерта ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області Лоран І.В. А тому, відповідач вказуючи нові зауваження, які були відсутні у попередніх висновках, діяв не на підставі та не у спосіб визначений ст. 186-1 Земельного кодексу України. Такі дії по викладенню нових зауважень у висновку є неправомірними, як не передбачені діючим на час складання висновку законодавством. Приписами частини першої-третьої статті 186-1 Земельного кодексу України була встановлена пряма заборона на відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конститииією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких фактичних обставин, складаючи висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.12.2020 № 19150/82-20, відповідач діяв не у спосіб, який визначено законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що такий висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є протиправним в цілому, а не конкретна його частина, тому він визнається протиправним та підлягає скасуванню.
Позивачем також заявлена вимога щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень в наслідок прийняття протиправного висновки від ЗО. 12.2020 роки № 19150/82-20.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України). Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Позивач вказує, що отримав моральну шкоду від винесення неправомірного зауваження у новому висновку, та час який він витратив на звернення до суду для відновлення своїх порушених прав щодо вирішення зазначеного питання по суті, позивачу завдано моральних страждань як громадянину України, права і свободи якого є неоціненними з точки зору морального права та характерністю порушення їх саме органом виконавчої влади, оскільки саме держава взяла на себе гарантії і дотримання прав та свобод своїх громадян та визнає їх найвищою соціальною цінністю.
Розглянувши дану позовну вимогу, суд дійшов такого висновку. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції, проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого. Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. У теорії цивільного права виділяють чотири елементи складу правопорушення, яке є підставою цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди: 1) настання шкоди; 2) протиправність поведінки заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між поведінкою і шкодою; 4) вина.
Розчарування та незручності, на які вказує позивач, не є поняттям, тотожним стражданням людини. Страждання це значна негативна для людини емоція, змістом якої є сильна фізична біль, тривога, глибокі душевні муки, психічні або психологічні розлади. Це може бути незручності, викликані негативним впливом на здоров'я, стурбованість і тривога через те, що ситуація триває довго, психічне напруження, глибоке відчуття несправедливості, викликане тривалим невиконанням судового рішення тощо. Виходячи із загальних засад доказування, позивач повинен довести, що йому заподіяно шкоду та визначити її розмір, він повинен зазначити, які саме виникли обставини, що спричинили страждання від дій відповідача, а не дій всіх експертів управлінь Держгеокадастру в різних областях, яку саме шкоду спричинив відповідач, який несе відповідальність за свої дії. Стосовно посилань позивача на надмірну тривалість отримання позитивного висновку, то в даному випадку відповідач не порушив встановлених термінів розгляду проекту землеустрою, загальна тривалість судових процесів не є виключно виною відповідача.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд приймає до уваги, що у травні 2021 року набрали чинності зміни до земельного законодавства, Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ була виключена ст. 186-1 ЗК України , а ст. 186 ЗКУ викладена в новій редакції, відповідно до якої проект відведення земельної ділянки погоджується тільки в окремих, передбачених законом, випадках, наприклад, при відведенні земель лісогосподарського призначення та водного фонду, для інших загальнопоширених цільових призначень (ведення садівництва, городництва, ведення особистого селянського господарства і т.і.) погодження проекту вже не передбачено. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду. Тому позивач мав право з травня 2021 року звертатись безпосередньо до селищної ради з клопотанням про прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено, що йому в результаті протиправної поведінки відповідача позивачу заподіяно душевних страждань, тому суд відмовляє в задоволені вимоги про стягнення моральної шкоди.
Судові витрати у справі відсутні .
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області Литвинчука Павла Степановича про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.12.2020 року № 19150/82-20.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 109020100