27 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3400/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач зазначає, що йому на праві власності належить нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 256903952 від 18.05.2021 року.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 256903952 від 18.05.2021 року постановою № б/н від 10.07.2003 року Державною виконавчою службою Комсомольського районного управління юстиції накладено арешт на все майно позивача, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 2503002 від 17.10.2005 року.
26.04.2021 року позивач звернувся до Корабельного РВ ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) з заявою щодо зняття арешту з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції № б/н від 10.07.2003 року, реєстраційний номер обтяження 2503002 від 17.10.2005 року.
Проте, 13.05.2021 року отримав від відповідача відповідь № 26595, в якій повідомлялося, що у зв'язку з відсутністю виконавчого провадження та відсутністю відомостей в Автоматизованій системі виконавчого провадження, не можливо здійснити перевірку виконавчого провадження та передбачені Законом заходи щодо вилучення запису про арешт майна з Реєстру, тому в даному випадку арешт може бути знятий лише за рішенням суду.
У зв'язку із наявністю арешту на нерухоме майно, позивач не може реалізувати своє законне право на розпорядження власним майно.
Враховуючи викладене позивач просить суд:
- зняти арешт з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений постановою, серія та номер: № б/н від 10.07.2003 року, видавник: Державна виконавча служба Комсомольського районного управління юстиції (Морозова), номер запису про обтяження 33671518, зареєстрований 17.10.2005 року Державним реєстратором Хомлюченко Ольгою Вікторівною, Ювілейна сільська рада Олешківського району Херсонської області, відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 2503002, дата реєстрації 17.10.2005 року, реєстратор: Перша херсонська державна нотаріальна контора, Херсонський міський нотаріальний округ;
- стягнути з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00 гривень.
Ухвалою від 19.10.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 23.07.2021 року.
Представник позивача надала клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином з врахування приписів ст. 268 КАС України.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 256903952 від 18.05.2021 року.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 256903952 від 18.05.2021 року постановою № б/н від 10.07.2003 року Державною виконавчою службою Комсомольського районного управління юстиції накладено арешт на все майно позивача, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 2503002 від 17.10.2005 року.
26.04.2021 року представник позивача - адвокат Пуляєва Н.С. звернулася до Корабельного РВ ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арешту з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції № б/н від 10.07.2003 року, реєстраційний номер обтяження 2503002 від 17.10.2005 року.
13.05.2021 року Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав відповідь, у якій повідомлялося, що у зв'язку з відсутністю виконавчого провадження та відсутністю відомостей в Автоматизованій системі виконавчого провадження, не можливо здійснити перевірку виконавчого провадження та передбачені Законом заходи щодо вилучення запису про арешт майна з Реєстру, тому в даному випадку арешт може бути знятий лише за рішенням суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
Згідно з ч. 1ст. 50 Закону України від 21.04.1999 № 606 "Про виконавче провадження" (в редакції на час накладення арешту) визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Частина 1ст. 55 Закону України від 21.04.1999 № 606 "Про виконавче провадження" (в редакції на час накладення арешту) визначає, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до частини 6 ст. 55 Закону України від 21.04.1999 № 606 "Про виконавче провадження" (в редакції на час накладення арешту) визначає, що арешт застосовується:
1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.
Судом встановлено, що згідно проведеної перевірки, яка міститься в спецрозділі Автоматизованої системи виконавчого провадження, відомостей про виконавче провадження на підставі якого в 2005 році винесено постанову про арешт майна ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_1 ) не виявлено.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів існування на теперішній час незавершених виконавчих проваджень, у межах яких позивач виступає боржником та на майно якого накладено арешт.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 1ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно з приписами ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, враховуючи відсутність виконавчого провадження та відсутність відомостей в Автоматизованій системі виконавчого провадження про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для продовження дії арешту майна позивача.
Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), накладений постановою, серія та номер: № б/н від 10.07.2003 року, видавник: Державна виконавча служба Комсомольського районного управління юстиції (Морозова), номер запису про обтяження 33671518, зареєстрований 17.10.2005 року Державним реєстратором Хомлюченко Ольгою Вікторівною, Ювілейна сільська рада Олешківського району Херсонської області, відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року: Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 2503002, дата реєстрації 17.10.2005 року, реєстратор: Перша херсонська державна нотаріальна контора, Херсонський міський нотаріальний округ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906677, вул. Стрітенська, 7, м. Херсон, 73027) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Варняк
кат. 105000000