26 липня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/3654/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., розглянувши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки повного розрахунку при звільненні по день фактичного повного розрахунку,
встановила:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач) про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки повного розрахунку при звільненні по день фактичного повного розрахунку.
Ухвалою від 26.07.2021 позовна заява залишена без руху для надання позивачу часу на усунення її недоліків шляхом подання до суду документу про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якому просить відстрочити або звільнити від сплати судового збору за подання такої заяви, у зв'язку із тим, що на теперішній час не працює та має на утриманні неповнолітнього сина.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення або звільнення від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення сплати судового збору (або для звільнення від його сплати), відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.
Положення частини 1 ст. 133 КАС України кореспондуються зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлені ст.152 КАС України, згідно ч.4 якої до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частинами 1 та 2 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.Приписами ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
За подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову встановлено ставку судового збору - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI).
Таким чином, судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову становить 681,00 грн.
Згідно з ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановлює ухвалу.
Оскільки до заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 не надав доказів сплати судового збору та в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, що свідчить про невідповідність заяви вимогам ст. 152 КАС України, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст. 133, ч. 7 ст. 154, ст. ст. 243, 148, 256 КАС України, -
ухвалила:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Й. Кисильова