Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
26 липня 2021 р. справа № 520/7286/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про припинення права користування надрами ,-
встановив:
Суб'єкт владних повноважень, Державна служба геології та надр України (далі за текстом - владний орган, Держгеонадр), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5696 від 28.12.2012 року наданого Приватному акціонерному товариству "Харківський коксовий завод".
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що Приватному акціонерному товариству "Харківський коксовий завод" надано спеціальний дозвіл на користування надрами №5696 від 28.12.2012 з метою видобування технічних підземних вод для виробничих потреб, строком на 20 років до 28.12.2032 року. Проте, підприємством порушено вимоги, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами, не подано до Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" щорічні звіти відповідної форми статистичної звітності, як підтвердження експлуатації корисних копалин, за 2019 рік, а отже, наявні підстави для анулювання Дозволу, згідно статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку №615.
Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" (далі за текстом - Надрокористувач, ПАТ) про розгляд справи повідомлявся належним чином. Ухвала суду з питання прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі направлена відповідачу за адресою, вказаною в адміністративному позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте повернута на адресу суду з відміткою "за закінчення терміну зберігання".
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2015 року № 1174.
Судом встановлено, що відповідачу надано спеціальний дозвіл на користування надрами №5696 від 28.12.2012, з метою видобування технічних підземних вод для виробничих потреб.
З моменту отримання дозволу №5696 у Надрокористувача виникли права та обов'язки, передбачені Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, який регулює питання надання Держгеонадрами спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Особливою умовою № 6 спеціального дозволу №5696 від 28.12.2012 передбачено, що надрокористувач зобов'язаний подавати щорічну звітність перед ДНВП «Геоінформ України» згідно з формою 7-гр.
Як додаток до спеціального дозволу укладено угоду №5696 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 29.12.2016 року, яка є невід'ємною частиною дозволу №5696 від 28.12.2012.
Підписанням вказаної угоди №5696 Надрокористувач взяв на себе зобов'язання, зокрема, дотримуватись вимог законодавства України, чинних стандартів, (норм, правил) по технології ведення робіт, пов'язаних використанням надр.
26.08.2020 року на адресу Держгеонадра надійшов лист Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" (далі - ДНВП "Геоінформ України") стосовно суб'єктів господарювання, власників спеціальних дозволів на користування надрами, які не направляли до ДНВП "Геоінформ України" щорічну статистичну звітність за формою 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2019 рік.
09.09.2020 року Наказом Держгеонадр №391 зупинено дію спеціального дозволу Надрокористувача та встановлено термін 15 календарних днів для усунення порушень, про що повідомлено Надрокористувача листом №13920/01/07-01-20 від 15.09.2020, який направлено адресату поштовим відправленням, проте, конверт повернуто з відміткою "за закінчення терміну зберігання".
Доказів усунення вказаних порушень матеріали справи не містять.
Листом ДФС України від 17.09.2020 року №10055/5/99-00-04-03-01-05 надано до Держгеонадр перелік субьєктів господарювання, що не вносили, не своєчасно вносили суми податкових зобовьязань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та не подають податкової звітності, до якого належить, зокрема, відповідач.
21.10.2020 року Наказом Держгеонадр №466 внесено зміни до наказу №391 від 09.09.2020 року шляхом часткової зміни підстав зупинення дії спеціального дозволу Надрокористувача та встановлено термін 30 календарних днів для усунення порушень, про що повідомлено Надрокористувача листом №15985/01/07-20 від 27.10.2020, який направлено адресату поштовим відправленням, проте, конверт повернуто з відміткою "за закінчення терміну зберігання".
Доказів усунення вказаних порушень матеріали справи не містять.
В подальшому, на адресу Держгеонадра надійшов повторний лист ДНВП "Геоінформ України" від 09.11.2020 року стосовно суб'єктів господарювання, власників спеціальних дозволів на користування надрами, які не направляли до ДНВП "Геоінформ України" щорічну статистичну звітність за формою 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2019 рік.
Держгеонадра направлено відповідачу лист №19192/01/07-20 від 18.12.2020 року з проханням надати до Держгеонадр у 15-денний строк з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами, проте, відповіді на вказаний лист не отримано.
Стверджуючи про наявність підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5696 від 28.12.2012 року, владний суб'єкт ініціював даний спір.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", документи дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Відповідно до вимог п. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Відповідно до ч. 1 ст.19 Кодексу України про надра, надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Кодексу України про надра, права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Суд зазначає, що права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Як зазначалося раніше, згідно угоди Надрокористувач зобов'язаний у встановленому законом порядку подавати щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності як підтвердження експлуатації корисних копалин.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення приписів чинного законодавстві звіти за формою 7-гр відповідачем не надавалися.
З листа Державної фіскальної служби України від 17.09.2020р. №10055/5/99-00-04-03-01-05 також вбачається, що відповідачем у 2019 році не виконуються обов'язки з подання податкової звітності, окрім того у відповідача наявна заборгованість із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 615, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2015 р., дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС зокрема у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
Водночас, положеннями пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра встановлено, що право користування надрами припиняється у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.
У відповідності до частини другої статті 26 Кодексу України про надра у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті у разі незгоди користувачів право користування надрами припиняється у судовому порядку.
Доказів оскарження або скасування наказів №391 від 09.09.2020 року та №466 від 21.10.2020 року матеріали справи не містять.
Разом з тим, строк для усунення порушень станом на момент звернення до суду сплинув, відповідачем зазначені порушення усунуті не були.
Таких доказів матеріали справи не мають.
Також, суд зауважує, що станом на момент звернення до суду із цим позовом будь-яких пояснень з цього приводу на адресу позивача від відповідача не надійшло.
Аналіз вищенаведених норм з урахуванням встановлених обставин справи дає підстави до висновку про наявність підстав для припинення права користування надрами.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав розгорнуту оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Припинити права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5696 від 28.12.2012 року наданого Приватному акціонерному товариству "Харківський коксовий завод".
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева