Рішення від 20.07.2021 по справі 524/4315/21

Справа № 524/4315/21

Провадження №2-а/524/79/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2021 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі

головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Швець Д.С.,

за участі представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Кременчука адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції в особі Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП, третя особа інспектор роти № 1 Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Клименко Ангеліна Олександрівна, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

УСТАНОВИВ:

У травні 2021 року в суд звернувся ОСОБА_3 з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Зазначив, що 03 травня 2021 року інспектор Клименко А.О. постановою серії ДП18 № 454187 притягнула його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн 00 коп. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

ОСОБА_3 з постановою не згоден, вважає її незаконною та просить скасувати з тієї підстави, що правопорушення він не вчиняв. Позов обґрунтував тим, що поліцейський не мав права використовувати в ручному режимі прилад із функціями фото- та відео-фіксації не у автоматичному режимі. Посилався також на те, що на відрізку дороги, де він рухався, знак 5.70 «Фото, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» відсутній. Інспектор порушила процедуру розгляду справи, оскільки одразу після зупинки його автомобіля запропонувала сплатити штраф за перевищення швидкості руху.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 17.05.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

01.06.2021 року на адресу суду надійшов відзив Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП (а.с. 31-60) та пояснення інспектора Клименко А.О. (а.с. 61-78) .

Представник позивача Охмак В.І. у судовому засіданні позов підтримав; суду пояснив, що інспектор поліції здійснювала контроль швидкості руху не в межах дії дорожнього знаку 5.70 «Фото, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху», а тримання засобу автоматичної фото- і відеотехніки під час вимірювання швидкості суперечить приписам ст. 40 Закону України « Про національну поліції».

Інспектор Клименко А.О. у судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу без її участі; проти задоволення позову заперечувала.

Представник відповідача Щепілов О.В. проти позову заперечував, зазначав, зокрема, що факт вчинення правопорушення доводиться фото- та відеозаписом з лазерного вимірювача TruCam LTI 20/20 TС 000344.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини:

03.05.2021 року інспектор роти № 1 Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Клименко Ангеліна Олександрівна винесла постанову серії ДП18 № 454187 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що ОСОБА_3 того ж дня о 17 год. 06 хв., у м. Кременчуці по вул. Київській, 56, керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 80 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20 TС 000344.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У спірних відносинах предметом доказування є встановлення факту наявності або відсутності факту правопорушення в діях позивача п. 12.4 ПДР обмеження швидкості руху.

Відповідач, стверджуючи про вчинення позивачем вказаного правопорушення, посилається на відеозапис, зроблений за допомогою технічного засобу LTI TruCam 20/20.

Згідно зі ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Можливість використання виробу TruCам LTI 20/20 виробництва Laser Technology Inc. підтверджена експертним висновком від 27.09.2018 року № 04/02/03/ -3008 , виданим Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому зазначено, що в об'єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечено конфіденційність, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Строк дії вказаного експертного висновку до 27.09.2021 року.

Відповідно до додатку до вказаного експертного висновку, в якому перелічено номери зразків об'єкта експертизи, на які розповсюджується дія експертного висновку, включено вироб з серійним номером ТС000344.

Відповідно до свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки № 22-01/18916 від 24.06.2020 року, виданого ДП Укрметртестстандарт Мінекономрозвитку України, чинного до 24.06.2021 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС000344 (виробник Laser Technology Inc., США), відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах 2 км/год.

Згідно з копією листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо надання інформації з питань метрології та технічного регулювання» прилади «ТruCAM», які введено в експлуатацію з 2012 року по 2015 рік, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Враховуючи викладене, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 зареєстрований в Державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС000344 пройшов періодичну повірку, сертифікат якої був чинним станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку, що свідоцтво про повірку № НОМЕР_3 від 24.06.2020 року є свідченням належної повірки того приладу, яким зафіксований рух автомобіля позивача 03.05.2021 року, та вважає, що показання приладу TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС000344 є належним та допустимим доказом.

Аналогічний висновок зроблений колегією суддів Другого апеляційного суду у постанові від 09.06.2021 року у справі № 524/1976/21 - оскаржувалось рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 02.04.2021 року, де швидкість автомобіля вимірювалась тим самим приладом TruCam LTI 20/20 №ТС000344 приблизно у тому самому місці - по АДРЕСА_1 .

Крім того, тримання поліцейськими приладу Тrucam з метою фіксації порушень швидкісного режиму в руках не є порушенням вимог чинного законодавства в розумінні статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» в редакції закону України № 1231-ІХ від 16.02.2021 року.

Так, статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:

1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 віднесено до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів. Вказаний прилад конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач також може бути встановлений на триногу. Зазначене підтверджується листом Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року №22-38/49 (а.с 53)

Суд приходить до висновку, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 TС 000344 може засвідчувати порушення позивачем швидкісного режиму, а тому може бути належним доказом по справі.

Відповідач надав доказ (відеозапис) того, що на даному відрізку дороги встановлений дорожній знак 5.70 «Фото, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху».

В той же час, судом встановлено, що інспектор Клименко А.О. порушила порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений ст. 280 КУпАП.

Так, на відеозаписі з нагрудної камери інспектора (файл DSJX 301091_001091, 1 хв. 58 с. - 2 хв. 20 с.) видно, що інспектор одразу повідомила позивачу про накладення на нього штрафу в сумі 340 грн, запропонувала сплатити його через додаток «Дія», «щоб не чекати». Лише після незгоди водія з такою пропозицією, інспектор оголосила про розгляд справи та роз'яснила позивачу його права. Отже, зазначене свідчить про упередженість інспектора, оскільки рішення про винуватість та відповідальність було фактично прийнято до розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин постанова про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Щодо відшкодування судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує, що позивач заявив попередньо про витрати на правничу допомогу в сумі 5 500 грн 00 коп. та надав акт приймання-передавання наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 04/05.2021 від 04.05.2021 року (а.с. 11-12).

Відповідач заявив про неспівмірність витрат із складністю справи та просив відмовити у задоволенні заяви (а.с. 55-58).

Суд керується положеннями ч. 7 та ч. 9 ст. 139 КАС України і частково погоджується із аргументами представника відповідача про те, що не всі витрати на правничу допомогу були необхідними.

Так, дві години витрачено адвокатом на формування доказової бази та посвідчення копій, але до позовної заяви не додано доказів на підтвердження позовних вимог, а виготовлення 8 додатків до позову неспівмірне з витраченим часом.

Підготовка платіжних документів з оплати судового збору та складання розрахункових документів (п. 6) та договірних документів (п. 9) не можуть бути прийняті судом до уваги як отримана позивачем професійна правнича допомога.

В розділі ІІ «Інша правнича допомога, пов'язана зі справою» одиниця виміру послуги вказана в годинах. Загальний розмір витраченого часу за послуги 1-9 складає 22,20 год., інформація про вартість однієї години отриманої позивачем правничої допомоги відсутня, натомість загальна вартість встановлена в сумі 2 500 грн 00 коп. Яким чином адвокатом визначено таку суму в позовній заяві не вказано.

Суд приходить до висновку, що співмірними із складністю справи, розумними і необхідними є витрати на правничу допомогу в сумі 500 грн 00 коп.

Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір в розмірі 454 грн 00 коп.

Розмір судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову, в сумі 454 грн 00 коп., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Крім того, позивач просить суд відшкодувати йому кошти в сумі 340 грн 00 коп. сплаченого штрафу та 09 грн 52 коп. комісії банку. Ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки повернення цих коштів відбувається за заявою платника, поданою у відповідності до п. «5)» «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року.

Керуючись статтями 244-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора роти № 1 Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Клименко Ангеліни Олександрівни серії ДП18 № 454187 від 03.05.2021 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження по адміністративній справі - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір в розмірі 454 грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 500 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань цього суб'єкта владних повноважень.

В частині стягнення витрат в сумі 340 грн 00 коп. сплаченого штрафу та 09 грн 52 коп. комісії банку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж.О. Кривич

Попередній документ
98561908
Наступний документ
98561910
Інформація про рішення:
№ рішення: 98561909
№ справи: 524/4315/21
Дата рішення: 20.07.2021
Дата публікації: 28.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (07.09.2021)
Дата надходження: 07.09.2021
Предмет позову: скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
Розклад засідань:
24.05.2021 15:30 Автозаводський районний суд м.Кременчука
20.07.2021 10:30 Автозаводський районний суд м.Кременчука
20.09.2021 15:00 Другий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАРТОШ Н С
КРИВИЧ ЖАННА ОЛЕКСІЇВНА
суддя-доповідач:
БАРТОШ Н С
КРИВИЧ ЖАННА ОЛЕКСІЇВНА
відповідач:
Департамент патрульної поліції Національної поліції України
позивач:
Дядечко Іван Іванович
3-я особа:
Інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції
відповідач (боржник):
Департамент патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
заявник апеляційної інстанції:
Інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції
суддя-учасник колегії:
ГРИГОРОВ А М
ПОДОБАЙЛО З Г
третя особа:
Інспектор поліції, молодший лейтенант поліції роти №1 БПП у м.Кременчук УПП Полтавської області Клименко Ангеліна Олександрівна