Справа № 405/3548/20
Провадження №2/405/482/20
19 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Мачулці П.Л., Гаврилюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький цивільну справу № 405/3548/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати за ним (позивачем) право власності в ідеальній долі 1/2 автомобіля HONDA CIVIC, седан В, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2007, № шасі НОМЕР_2 , колір білий, припинивши право власності відповідача ОСОБА_2 (ОСОБА_2 ) на 1/2 ідеальної долі на вказане майно.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано згідно рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.04.2020 року (справа №405/1177/20). Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є він (позивач). Вказав, що за час спільного проживання у шлюбі, ними було придбано майно, що є загальною спільною власністю чоловіка та жінки, і підлягає розподілу в рівних частинах відповідно до вимог ст. ст. 60, 70 СК України. Так, у період спільного життя подружжя, на спільні кошти ними (позивачем та відповідачем) було придбано автомобіль марки HONDA CIVIC, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, вартістю 109 350 грн., який було зареєстровано на відповідача. В зв'язку з тим, що відповідач 06.06.2020 року примусово забрала зазначений автомобіль, він (позивач) не має можливості провести автотоварознавче дослідження та визначити вартість автомобіля на момент подачі позову. Усього в період шлюбу ними (позивачем та відповідачем) придбано майна на суму 109 350 грн. (вартість придбання автомобіля, зазначена у розписці, яку надала продавець при продажі автомобіля у 2012 році), відповідно частка кожного зі сторін становить 54 675 грн. Враховуючи те, що відповідач не підтверджує свою згоду на отримання грошової компенсації частки майна, що є неподільним майном, у зв'язку із чим він (позивач) змушений звернутися до суду за захистом своїх інтересів.
Ухвалою суду від 14 липня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 11 лютого 2021 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву, зареєстровану судом за вх. №9821 від 19.04.2021 року про розгляд справи без його участі, при цьому, будучи присутнім в попередньому судовому засіданні, а саме: 05.04.2021 року, позивач позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, судом повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду справи в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, причини не явки суду не відомі, заяви, клопотання, відзив на позов на адресу суду не надходили, на підставі чого суд вважає, що відповідач не скористалася своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання суду доказів.
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, виходячи з положень ст. 12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, ґрунтуються на вимогах закону, які регулюють спірні правовідносини, та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 квітня 2020 року, яке набрало законної сили 29 травня 2020 року, (справа №405/1177/20), шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25.07.2006 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 480 - розірвано. Відновлено позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим Центром ДАІ 3501, автомобіль HONDA CIVIC, 2007 року випуску, загальний легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , повна маса 1700, маса без навантаження 1200, категорія В, об'єм двигуна 1799, тип пального В, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з 16.04.2015 року зареєстрований за ОСОБА_2 .
При цьому, за інформацією Територіального сервісного центру МВС 3541 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області (Філія ГСЦ МВС) від 06 серпня 2020 року вих. №31/11/3541-334, за даними Єдиного державного реєстру МВС України 11 червня 2020 року в ТСЦ 3544 РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області транспортний засіб марки HONDA, моделі CIVIC, загальний легковий седан-В, кузов № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , який належав на праві власності громадянці ОСОБА_2 , перереєстровано на нового власника.
Відповідно до розписки від 28.12.2012 року вбачається, що ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 109 350 грн. за транспортний засіб HONDA CIVIC, державний номерний знак НОМЕР_4 отримала в повному обсязі, претензій до покупця ОСОБА_1 не має.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тим самим, судом відзначається, що тлумачення зазначеної статті дозволяє зробити висновок, що законом встановлено про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуто ними в період шлюбу.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч.1 ст.61 СК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України).
З огляду на зазначене, судом відзначається, що транспортний засіб - автомобіль марки HONDA, моделі CIVIC, загальний легковий седан-В, кузов № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , був придбаний у шлюбі та є об'єктом спільної сумісної власності сторін як подружжя, а тому їх частки є рівними. Про наявність будь-якої домовленості між сторонами щодо їх часток у праві власності на зазначене спірне майно, суду не відомо, і докази цьому на час судового розгляду справи відсутні, а так само як і відсутні докази того, що зазначене спірне майно є особистою приватною власністю когось із них (позивача чи відповідача).
Відповідно до п. п. 22, 23, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11 поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України), ч.3 ст.368 ЦК України відповідно до ч.ч.2, 3 ст.325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71СК (2947-14) щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК (435-15), за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом
(ст.11 ЦК ) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх
спільній частковій власності.
У своїй правовій позиції ВСУ у справі № 6-2565цс16 вказував про те, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4-5 статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Якщо жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (ч.4 ст.71 СК України). Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч.5 ст.71 СК України).
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.ч. 1, 2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частини (ч. 2 ст. 364 ЦК України).
При цьому, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, - виходячи з дійсної вартості майна на час розгляду справи.
Судом встановлено, що позивачем визначена вартість майна, що підлягає поділу, а саме: транспортного засобу - автомобіля марки HONDA, моделі CIVIC, державний номерний знак НОМЕР_1 , що становить 109 350 грн.
Спірне майно, а саме: автомобіль марки HONDA, моделі CIVIC, загальний легковий седан-В, кузов № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , виключає можливість його реального поділу між сторонами, грошова компенсація вартості вказаного автомобіля ніким із сторін на депозитний рахунок суду не вносилася.
З огляду на викладене вище, та враховуючи, що транспортний засіб, який є предметом позову, набутий сторонами під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, при цьому поділ майна за взаємною згодою ними не здійснено, а жодних доказів протилежного відповідач суду не надав, виходячи з положень ст. 13 ЦПК України, за якими суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, виходячи, при цьому, з підстав позову, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на 1/2 ідеальної долі на автомобіль марки HONDA, моделі CIVIC, 2007 року випуску, загальний легковий седан-В, кузов № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , з припиненням права власності відповідача ОСОБА_2 на 1/2 ідеальної долі зазначеного транспортного засобу.
При вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, судом встановлено, що позивачем при пред'явленні позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 3153 грн., в свою чергу, та враховуючи, що з урахуванням заявлених позивачем позовних вимог, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі (840 грн. 80 коп. - за вимогою майнового характеру та 840 грн. 80 коп. - за вимогою немайнового характеру, а всього 1681 грн. 60 коп. ), то в цьому розмірі судові витрати слід залишити по фактично понесеним позивачем. В частині переплаченого позивачем судового збору, останній підлягає поверненню позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі, які складаються із судового збору в розмірі 1681 грн. 60 коп., залишити по фактично понесеним позивачем ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст. 77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 право власності на 1/2 ідеальної долі на транспортний засіб -автомобіль марки HONDA, моделі CIVIC, 2007 року випуску, загальний легковий седан-В, кузов № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 .
Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на 1/2 ідеальної долі на транспортний засіб - автомобіль марки HONDA, моделі CIVIC, 2007 року випуску, загальний легковий седан-В, кузов № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 .
Судові витрати по справі, які складаються із судового збору у розмірі 1681 грн. 60 коп. залишити по фактично понесеним позивачем ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова