Справа № 352/1253/21
Провадження № 2/352/766/21
26.07.21 м.Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування будинку,-
30.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування будинку.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано 10-денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків, так як позивачем не зазначено про наявні у нього або іншої особи оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, проте поставив вимогу про стягнення з відповідача в його користь судових витрат, підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, не додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дана ухвала отримана позивачем 09.07.2021 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою ОСОБА_1 на супровідному листі. При цьому, приймаючи до уваги те, що на момент отримання копії ухвали від 05.07.2021 року позивачем в суді 09.07.2021, остання також була направлена 06.07.2021 року на поштову адресу позивача, суд відлік 10-денного строку для усунення недоліків обраховує з дня отримання ухвали вперше, тобто з 09.07.2021. Отримання в подальшому копії ухвали повторно не може бути підставою для нового обрахунку строку чи його продовження.
Проте 16.07.2021 позивачем на виконання ухвали від 05.07.2021 року було надано суду виключно квитанцію про сплату судового збору, інші недоліки позовної заяви залишились неусуненими.
Відповідно до вимог частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Одночасно суд звертає увагу на те, що неусуненими залишились три недоліки позовної заяви із чотирьох, вказаних в ухвалі суду від 05.07.2021. При цьому, питання щодо подання іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не може бути з'ясовано на підготовчому судовому засіданні, так як не відноситься до питань, перелік яких визначено ст.197 ЦПК України.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Правила, які регламентують етапи і терміни подачі заяви на судовий розгляд спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і відповідність нормам, а саме, принципу правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ganete de Goni v. Spain (Кан'єте де Гоньі проти Іспанії).
Разом з тим суд приймає до уваги, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ «Право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v. Greece (Філіс), п.59; De Geouffre de la Pradelle v. France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), п.28, і Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], п.229).
Суд додатково роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.
Таким чином, враховуючи, те що копія ухвали отримана позивачем 09.07.2021, однак три із чотирьох недоліків позовної заяви не були усунуті у встановлений судом строк, тобто до 19.07.2021, дана позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування будинку - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Згідно з ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з 26.07.2021, як дня складення повного судового рішення.
Суддя Гриньків Д.В.