Справа № 350/1271/21
1-кс/350/322/2021
26 липня 2021 року селище Рожнятів
Слідчий суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , заступника начальника СВ відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, погоджене прокурором у кримінальному провадженні № 12021091220000073 від 24.07.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
Заступник начальника СВ відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , звернулася до Рожнятівського районного суду із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Рожнятівського відділу Калуської окружної прокуратури.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 , маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість за статтею 185 Кримінального кодексу України, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 24.07.2021 року близько 15:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в селищі Перегінське по вул. Базарній, 4, біля приміщенні кав'ярні «Діброва» зустрів жителя с-ща Перегінське Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_7 з яким спільно розпивав алкогольні напої у вказаному закладі. В подальшому, після спільного розпиття спиртного, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 направився за місцем проживання потерпілого. Зрівнявшись з будинком АДРЕСА_1 , у ОСОБА_4 раптово виник умисел на відкрите заволодіння мобільним телефоном, який знаходився в правій руці ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 з корисливого мотиву та з метою особистого збагачення, повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом ривка, вирвав своїми руками із правої руки потерпілого його мобільний телефон марки Samsung Galaxy A10 вартістю 3900 грн., який був у силіконовому чохлі чорного кольору, вартістю 100 грн. із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна» і почав втікати в сторону до моста через р.Лімниця, не реагуючи на вимоги потерпілого повернути належне йому майно, таким чином залишив місце події та розпорядився викраденим майно на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 4000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України.
Указана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду від 24.07.2021, показами потерпілого ОСОБА_7 від 24.07.2021, показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , пред'явленням особи для впізнання від 24.07.2021 та іншими матеріалами у їх сукупності.
ОСОБА_4 неодружений, з середньою освітою, на обліку у кабінеті психіатра чи лікаря нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, без утриманців, без постійного місця роботи.
24.07.2021 року ОСОБА_4 був затриманий в порядку статті 208 КПК України.
Злочин, в учиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно частини 4 статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до шести років.
В обґрунтування наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин та, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування і суду.
На підтвердження наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України також свідчить те, що підозрюваний може впливати на потерпілого ОСОБА_7 , свідків схиляючи їх до дачі неправдивих показів на його користь.
На підтвердження наявності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 ніде офіційно не працює, постійного джерела доходу не має, раніше неодноразово судимий, на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.
Враховуючи наведені вище обставини вважає, що є цілком обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи серед суспільства, тобто за умови застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки.
У судовому засіданні слідча клопотання підтримала, просила його задовольнити та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з вищевикладених підстав.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, вказавши, що вважає наявними всі законні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи подовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Наявність вказаних ризиків підтверджується санкцією статті, яка передбачає відповідальність за інкримінований підозрюваному злочин.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Підозрюваний доставлений у судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Із матеріалів клопотання вбачається, що у СВ відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження № 12021091220000073 від 24.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 186 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в вчиненні грабежу, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, про що йому було повідомлено про підозру.
Аналізуючи надані слідчому судді докази з точки зору причетності до вчиненого правопорушення, приходжу до висновку про наявність доказів, які вказують на можливу причетності ОСОБА_4 до інкримінованого правопорушення. Обґрунтованість підозри підтверджується:
- копією витягу з ЄРДР за № 12021091220000073 від 24.07.2021;
- протоколом затримання особи ;
- протоколом допиту потерпілого ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому;
- протоколом допиту свідків.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування такого запобіжного заходу у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Старшим слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення встановленої законом відповідальності, оскільки усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за статтею 185 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією даної частини статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Обираючи запобіжний захід, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, його майновий та сімейний стан, те, що ОСОБА_4 є неодруженим, без утриманців, не працюючим, раніше неодноразово судимий, востаннє засуджений 10.02.2016 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна.
Беручи до уваги викладене, сукупність вказаних фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Окрім цього, докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні про обрання запобіжного заходу дають достатніх підстав вважати, що застосування виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Таким чином, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, за винятком випадків, що містяться у ч.4 цієї статті.
Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у таких межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставини інкримінованої йому неправомірної дії, вважаю за необхідне визначити заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270 грн.), що становить 45400 ( сорок п'ять тисяч чотириста) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Підозрюваний ОСОБА_4 затриманий 24.07.2021 о 20 год. 48 хв., що підтверджено протоколом затримання особи, а тому строк тримання обвинуваченого під вартою слід обчислювати з часу його затримання.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту його затримання - з 20 год. 48 хв. 24.07.2021.
Строк дії ухвали про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 закінчується о 20 год. 48 хв. 22 вересня 2021 року.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 45400 ( сорок п'ять тисяч чотириста) гривні, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2021 року (2270,00 гривні), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 22 вересня 2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого відділення Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення заставних коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В задоволені клопотання ОСОБА_4 про обрання йому іншого, більш м'якого запобіжного заходу, відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Рожнятівський відділ Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: