Іменем України
26 липня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/590/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №927/590/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівський Автоцентр Камаз”,
вул. Інструментальна, 17-А, м. Чернігів, 14037
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Іванівка АГ”,
вул. Садова, 26-А, с. Красне, Чернігівський район, Чернігівська область, 15572
про стягнення 64970,11 грн
Учасники справи не викликались.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 42667,65 грн основного боргу, 7161,84 грн інфляційних за весь час прострочення, 4115,28 грн трьох відсотків річних, 11025,34 грн пені за неналежне виконання договору № 10/07-2019-1-КТОР про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобільних (колісних) транспортних засобів від 10.07.2019.
У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження як малозначної, без виклику сторін.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою суду від 11.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівський Автоцентр Камаз” залишено без руху, позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду запропоновано усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 22.06.2021 відкрито провадження у справі № 927/590/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 30.06.2021 згідно поштового повідомлення №1400051819324.
16.07.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №14/07 від 14.07.2021.
20.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив №165 від 20.07.2021.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 10/07-2019-1-КТОР про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобільних (колісних) транспортних засобів від 10.07.2019 в частині оплати наданих послуг.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що сплатив суму боргу 42667,65 грн згідно платіжних доручень №83 від 08.06.20221 на суму 10000 грн та №113 від 11.06.2021 на суму 32667,65 грн та вказав, що предмет спору відсутній і просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач підтвердив оплату відповідачем суми боргу 42667,65 грн після подання позовної заяви до суду та просив стягнути з відповідача 7161,84 грн інфляційних, 4115,28 грн 3% річних, 11025,34 грн пені та 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Фактичні обставини справи.
10.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автоцентр Камаз» (далі - Виконавець) було укладено договір № 10/07-2019-1-КТОР про надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобільних (колісних) транспортних засобів (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання протягом дії договору, за місцем розташування виконавця: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 17А, надавати комплекс робіт/послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту (далі роботи/послуги, ТО/ПР) автомобільних (колісних) транспортних засобів, у тому числі причепів, агрегатів, запасних частин тощо (далі ТЗ) зі встановленням запчастин і використанням супутніх товарів, необхідних при проведенні зазначених робіт, а замовник приймає на себе зобов'язання прийняти виконані роботи та своєчасно і у повному обсязі їх оплатити. Під технічним обслуговуванням сторони розуміють операції чи комплекс операцій із задоволення вимог, установлених експлуатаційною чи сервісною документацією ТЗ як умова забезпечення відповідності його експлуатаційних характеристик вимогам виробника і нормативних документів. Під поточним ремонтом сторони розуміють ремонт, крім гарантійного ремонту, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності ТЗ і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами).
Згідно п.2.6-2.7 Договору роботи/послуги виконуються відповідно до наряд-замовлення та приймаються згідно Акту виконаних робіт, які підписуються уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною даного договору. В наряд-замовленні зазначається перелік замовлених замовником та виконаних виконавцем робіт/послуг, перелік та вартість використаних запасних частин та допоміжних матеріалів, перелік деталей та матеріалів, наданих для виконання робіт замовником, а також дати відкриття-закриття наряд-замовлення (термін виконання робіт).
Уповноважена особа замовника на отримання ТЗ з ремонту не пізніше 2 календарних днів з дня отримання повідомлення про закінчення робіт зобов'язана прийняти виконані виконавцем роботи згідно наряду-замовлення та підписати Акт виконаних робіт та інші відповідні документи або надати письмові зауваження щодо якості виконаних робіт. У випадку нез'явлення представника замовника в обумовлений термін отримати ТЗ, або прийняти виконані роботи та підписати Акт виконаних робіт протягом 2 календарних днів з дня закінчення виконання робіт виконавцем, або не надання письмових зауважень щодо причин, на підставі яких Акт виконаних робіт не підписується замовником, виконавець надсилає Акт виконаних робіт замовнику поштою або надає замовнику власноруч у 2 оригінальних примірниках, підписаних виконавцем та скріплений печаткою і у випадку не підписання і не повернення підписаного замовником Акту виконаних робіт протягом 3 календарних днів з дати надіслання Акту поштою або надання замовнику власноруч, роботи, виконані виконавцем вважаються прийнятими в повному обсязі датою вказаною в Акті виконаних робіт (п.2.17 Договору).
Пунктом 4.4. договору сторони визначили, що замовник проводить розрахунок з виконавцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця в національній валюті України наступним чином: попередній розрахунок - до надання послуг згідно рахунку, виставленого виконавцем, остаточний розрахунок (доплата) по факту встановлених запасних частин та матеріалів і витраченого часу - після надання послуг, протягом 1 робочого дня з дати виставлення виконавцем рахунку або складання виконавцем Акту виконаних робіт, в тому числі з врахуванням п.2.17 договору, але в будь-якому випадку не пізніше отримання замовником ТЗ після надання послуг з ТО/ПР.
Згідно п.5.3 Договору за прострочення оплати, згідно п.4.4 даного договору, за роботи/послуги, використані матеріали та встановлені запасні частини, інші витрати замовник сплачує, окрім відшкодування фактично завданих збитків виконавцю, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно заявки №00000000829 від 12.11.2019 та договору 10/07-2019-1-КТОР від 10.07.2019 сторони підписали Наряд-замовлення №00000000837 від 22.11.2019, в якому визначили обсяги, трудомісткість та вартість послуг, складові (запасні) частини та матеріали, які оплачуються змовником. Сторони визначили загальну вартість послуг та складових (запасних) частин та матеріалів - 121428,52 грн.
22.11.2019 сторонами підписано Акт №3368 приймання-здачі виконаних робіт згідно наряду-замовлення №00000000837 від 22.11.2019 на суму 121428,52 грн.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №3713 від 22.11.2019 на суму 121428,52 грн.
Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги згідно Акту №3368 приймання-здачі виконаних робіт від 22.11.2019 на суму 78760,67 грн, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим заборгованість по даному акту на момент складання позовної заяви становила 42667,65 грн.
08.06.2021 платіжним дорученням №83 відповідач перерахував відповідачу в рахунок погашення заборгованості 10000 грн, 11.06.2021 платіжним дорученням №113 - 32667,65 грн.
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановив суд, позивач за Договором надав відповідачу послуги на суму 121428,52 грн, що підтверджується актом №3368 приймання-здачі виконаних робіт від 22.11.2019, який підписаний сторонами.
За умовами п. 4.4 Договору відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги протягом одного робочого дня з дати виставлення рахунку або складання Акту виконаних робіт.
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на правила обчислення строків, визначені ст. 253 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що кошти за надані послуги на суму 121428,52 грн відповідач повинен був сплатити до 25.11.2019 включно.
Як свідчать матеріали справи, відповідач (з порушення строків розрахунку) за отримані послуги розрахувався частково і на день складання позовної заяви заборгованість становила 42667,65грн.
08.06.2021 платіжним дорученням №83 відповідач перерахував відповідачу в рахунок погашення заборгованості 10000,00 грн, 11.06.2021 платіжним дорученням №113 - 32667,65 грн.
Тобто відповідач сплатив кошти у розмірі 42667,65 грн до відкриття провадження у справі.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом даного спору є заборгованість за Договором, щодо якої виник спір.
Оскільки розгляд справи розпочинається лише з відкриття провадження у справі, а не з часу направлення позову до суду, юридичне значення для визначення відсутності спору у призмі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України має саме момент постановлення ухвали про відкриття провадження, а не період між надсиланням позовної заяви і відкриттям провадження у справі.
З огляду на те, що відповідач кошти у розмірі 42667,65 грн сплатив до відкриття провадження у справі, суд доходить висновку, що в частині стягнення з відповідача цих коштів суд не може закрити провадження, а лише відмовити у позові.
Позивач також просить стягнути з відповідача 4115,28 грн 3% річних за період з 26.11.2019 по 04.06.2021, 7161,84 грн інфляційних втрат за період грудень 2019 - квітень 2021 та 11025,34 грн пені за період з 30.04.2020 по 02.06.2021.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних, з урахуванням визначеного позивачем періоду, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню повністю, а саме в частині стягнення 3% річних у розмірі 4115,28 грн, в частині стягнення інфляційних у розмірі 7161,84 грн.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, з урахуванням визначеного позивачем періоду, дійшов висновку, що розрахунок проведено поза межами 6-ти місячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1132,83 грн за період з 30.04.2020 по 26.05.2020. В решті стягнення пені в сумі 9892,51 грн відмовлено.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 186,15 грн.
Керуючись ст. 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Іванівка АГ” (вул. Садова, 26-А, с. Красне, Чернігівський район, Чернігівська область, 15572, ідентифікаційний код 36131192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівський Автоцентр Камаз” (вул. Інструментальна, 17-А, м. Чернігів, 14037, ідентифікаційний код 14350235) 4115,28 грн 3% річних, 7161,84 грн інфляційних, 1132,83 грн пені, 186,15 грн судового збору.
3. В решті позову в частині стягнення 42667,65 грн заборгованості та 9892,51 грн пені відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 26.07.2021.
Суддя Ю.В. Федоренко