58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
22 липня 2021 року Справа № 926/2062/21
Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ,
до Фізичної особи-підприємця Матіоса Володимира Михайловича, с. Розтоки Путильського району Чернівецької області,
про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 116744,20 грн.,
за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,
представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - Матіос В.М.,
Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Матіоса Володимира Михайловича про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 116744,20 грн., у тому числі 91666,00 грн. коштів кредиту, 0,06 грн. відсотків, 22898,68 грн. комісії, 1397,48 грн. пені та 781,98 грн. штрафу.
Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на те, що підписавши Заяву-договір № ІD7514920 від 27.12.2019 та отримавши кошти кредиту на суму 100000,00 грн., відповідач не виконував належним чином зобов'язання з повернення коштів кредиту, сплати відсотків і комісії, що спричинило виникнення заборгованості і нарахування пені та штрафу, стягнення яких є предметом позову.
Ухвалою від 25.05.2021 позовну заяву АТ "Таскомбанк" залишено без руху, заявнику встановлено 10-тиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Заявою від 10.06.2021 № 9696/70.1.1 з додатками, яка надійшла на адресу господарського суду 15.06.2021, АТ "Таскомбанк" своєчасно усунуло недоліки позовної заяви, з урахуванням чого ухвалою від 16.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за участю представників сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 06.07.2021.
Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання відповіді на відзив на позов та відзиву на позов, крім того, зобов'язано сторони провести звірку взаємних розрахунків, складений за результатами звіряння акт позивачеві подати до дати першого судового засідання.
05.07.2021 від відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання, з урахуванням якої ухвалою від 06.07.2021 розгляд справи відкладено на 22.07.2021, явку сторін визначено на власний розсуд.
Відповідач Матіос В.М. письмового відзиву на позовну заяву не надав. Звірку розрахунків відповідно до ухвали від 16.06.2021 сторони не провели.
Представник позивача в судове засідання 22.07.2021 не з'явився, при цьому, ухвала від 06.07.2021 надіслана на адресу позивача належним чином, а в позовній заяві АТ "Таскомбанк" просило розглядати справу без участі його представника.
У судовому засіданні 22.07.2021 відповідач Матіос В.М. проти позовних вимог не заперечував, пояснив, що не зміг вчасно повертати кредит у зв'язку з пандемією COVID-19 та паводком, що мав місце влітку 2020 року, внаслідок якого він втратив бізнес.
Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
26.12.2019 Матіос Володимир Михайлович подав до АТ "Таскомбанк" підписану цифровим підписом Анкету-заяву про надання кредиту фізичній особі-підприємцю, а 27.12.2019 таким же чином підписав Заяву-договір № ІD7514920 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), яка з боку представника банку також підписана електронним цифровим підписом (далі - Кредитний договір, а.с. 6-10).
Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Електронні підписи позивача і відповідача на вказаному Кредитному договорі ідентифіковані відповідно КНЕДП-ІДД ДПС і АЦСК ПАТ КБ "Таскомбанк", АЦСК АТ КБ "Приватбанк", яким видано відповідні сертифікати згідно вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" (а.с. 21).
За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а статтею 638 ЦК встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України унормовано, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно норми статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Аналізуючи укладений між позивачем і відповідачем договір, суд доходить висновку, що за своєю природою цей договір є кредитним договором і укладений шляхом приєднання у письмовій формі та складається з вищевказаних Заяви-договору і Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк".
Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За змістом частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Як видно, в Кредитному договорі сторони погодили його істотні умови.
Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору його предметом є зобов'язання АТ "Таскомбанк" (за текстом договору Банк) за умови наявності вільних коштів надати ФОП Матіосу В.М. (за текстом договору Позичальник) кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, та зобов'язання ФОП Матіоса В.М. прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , з цільовим використанням на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.
Кредитним договором визначено також:
розмір кредиту: 100000,00 грн. (п. 2.1);
розмір процентної ставки за користування кредитом (далі - проценти): 0,0001% (п. 2.3.1);
розмір комісійної винагороди: фіксована 2,49% від суми виданого кредиту щомісячно (п. 2.3.2);
розмір комісійної винагороди за видачу кредиту: 2,90% від суми виданого кредиту одноразово (п. 2.3.3);
погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, протягом 5 банківських днів, які передують календарному числі місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом (п. 2.4.1);
сплата комісійної винагороди за кредитом - щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом (п. 2.4.2);
сплата комісійної винагороди (за наявності) за видачу кредиту - одноразово і сплачується у день надання кредитних коштів (п. 2.4.3);
графік погашення кредиту надається в додатку № 1 до цього Договору і доступний Клієнту у системі "ТАС24 Бізнес" (п. 2.4.4.);
строк кредиту: 36 місяців з дня укладення Договору (п. 2.5).
Згідно розділу 3 Кредитного договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме: 3.1) Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту; 3.2) остаточне погашення за кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше терміну зазначеного в п. 2.5 цього Договору; 3.3) у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Відповідно до пункту 4.1 цей Договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та Цінові параметри продукту є Кредитним договором, у пункті 4.2 визначено, що даний Договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим його умови визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.
Пунктом 4.4 Кредитного договору передбачено, що дата підписання Заяви-договору шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладення Договору.
Згідно додатку № 1 "Графік погашення кредиту" відповідач зобов'язався щомісяця погашати кредит рівними частинами, а саме: по 5268,01 грн. або 5268,00 грн. у визначені місяці за кредитом на загальну суму 100000,00 грн., по 2490,00 грн. комісії за управління кредитом на загальну суму 89640,00 грн., по 0,01 (0,00) грн. процентів на загальну суму 0,15 грн. (а.с. 9).
З виписок по особових рахунках відповідача видно, що 27.12.2019 позивач надав ФОП Матіосу В.М. кошти кредиту на суму 100000,00 грн., погашення яких відповідач здійснив на суму 8334,00 грн. трьома платежами по 2778,00 кожний: 27.01.2020, 27.02.2020 та 01.04.2020, після чого перестав повертати кредит. У зв'язку з цим заборгованість за кредитом складає 91666,00 грн. (100000,00 грн. - 8334,00 грн.).
Проценти відповідач сплатив у сумі 0,05 грн.: по 0,01 грн. 27.01.2020, 27.02.2020, 29.04.2020, 28.05.2020 та 03.07.2020, заборгованість за відсотками складає згідно розрахунку позивача 0,06 грн.
Щомісячну комісію відповідач сплатив на загальну суму 16941,32 грн. за січень, лютий березень, квітень, травень і червень 2020 року по 2490,00 грн. щомісячно та 2001,32 грн. за липень 2020 року.
Відповідно до пунктів 18.2.2.2.2, 18.2.2.2.3, 18.2.2.2.4 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", які є складовою Кредитного договору (далі - Правила), Клієнт зобов'язується оплатити щомісячні проценти та щомісячну комісію за управління кредитом згідно з Ціновими параметрами до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті Банку, повернути кредит у строки і сумах, як встановлено в п. 18.2.1.2, 18.2.2.3.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку, сплатити Банку комісії.
Пунктом 18.2.2.2.5 Правил передбачено, що Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу, або використати кошти, надані Банком згідно та у порядку, зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.
Згідно з пунктом 18.2.2.3.8 Правил при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим розділом Правил, Банк, на свій розсуд, має право вимагати від Клієнта дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів за користування, комісії за управління кредитом, виконання інших зобов'язань за кредитом шляхом надсилання повідомлення. При цьому, згідно зі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, строки виконання яких настали, строки вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. В цю дату Клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк користування кредитом, повністю виконати всі інші зобов'язання за кредитом.
12.03.2021 позивач надіслав відповідачеві повідомлення-вимогу за № 4321/70, в якій у зв'язку з невиконанням зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів висунув вимогу достроково повністю повернути кредит, здійснити погашення заборгованості за процентами, пенею та штрафними санкціями протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком повідомлення Позичальнику. Указана вимога надіслана відповідачеві 19.04.2021, що підтверджується описом вкладення, накладною Укрпошти та фіскальним чеком про оплату поштових послуг.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач вимогу від 12.03.2021 не виконав, у зв'язку з чим АТ "Таскомбанк" звернулося з позовом до господарського суду щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, визначеною станом на 12.04.2021, у сумі 116744,20 грн., у тому числі 91666,00 грн. коштів кредиту, 0,06 грн. відсотків, 22898,68 грн. комісії за період з 27.12.2019 по 12.04.2021, 1397,48 грн. пені за період з 12.10.2020 по 12.04.2021 та 781,98 грн. штрафу.
Вирішуючи справу, суд застосовує такі закони України.
Так, спірні правовідносини між сторонами виникли з договору банківського кредиту.
Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За положеннями статті 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 11 Цивільного та 174 Господарського кодексів України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно положень статей 6, 627 ЦК України встановлено свободу договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Як зазначалося, статтею 1054 Цивільного кодексу України (параграф 2 глави 71 ЦК) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, які регулюють відносини позики (ст.ст. 1046-1052 Цивільного кодексу).
Згідно з частиною 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а частиною 1 статті 1048 ЦК встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідач 27.12.2019 на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинив правочин, підписавши електронним цифровим підписом Заяву-договір № ІD7514920 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), отримав кошти кредиту в сумі 100000,00 грн. та в порушення умов Кредитного Договору в установлений графіком погашення кредиту строк не сплатив чергові суми платежів, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, сплати процентів та передбаченої договором комісії.
У судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів встановлено і визнається відповідачем, що його заборгованість за Кредитним договором складає 91666,00 грн. коштів кредиту, 0,06 грн. проценітв (відсотків) та 22898,68 грн. комісії, отже в цій частині позов підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що згідно з внесеною до ЄДРПОУ інформацією з 28.08.2020 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Матіоса В.М. за власним рішенням (а.с. 84).
Отже, на час звернення з позовом до господарського суду та розгляду справи відповідач Матіос В.М. не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Разом з тим, на час укладення Кредитного договору відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснював підприємницьку (господарську) діяльність та в зв'язку з цим отримав в АТ "Таскомбанк" цільовий кредит на розвиток бізнесу.
За таких обставин суд доходить висновку, що спір між сторонами належить до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з діяльності сторін як суб'єктів підприємництва, зобов'язання за якою у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Відтак, позивач обгрунтовано звернувся з даним позовом до господарського суду і справа є такою, що підлягає розгляду господарським судом.
Відповідна правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, де зазначено, що ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Вирішуючи позов у частині вимог про стягнення пені і штрафу, суд зазначає, що в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.
Згідно умови пункту 3.3 Кредитного договору у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Пунктом 3 Тарифів для малого та середнього бізнесу (оферта), що розміщені на веб-сайті АТ "Таскомбанк", передбачені умови отримання і погашення кредиту, зокрема штраф у розмірі 0,5% (але не менше 50 грн.) від суми простроченої заборгованості на дату нарахування, нараховується за кожний факт порушення строків сплати будь-якого грошового зобов'язання за продуктом більше ніж на 30 днів (а.с. 61, 62).
Однак, відповідно до пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та пункту 8 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
З 12 березня 2020 року до 31 серпня 2021 року на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Відтак, враховуючи викладене вище, у задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафу слід відмовити.
Стосовно штрафу суд також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) дійшла висновку, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатись договором приєднання у випадку відсутності у такій анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також відсутності підтверджень конкретних запропонованих Умов та правил банківських послуг.
Слід зазначити, що умовами підписаних ФОП Матіосом В.М. Анкетою-заявою від 26.12.2019 і заявою-договором № ID7514920 від 27.12.2019 не передбачено право АТ "Таскомбанк" на нарахування відповідачу штрафу, що є ще однією самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 781,98 грн.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Встановивши обставини справи та оцінивши за правилами статті 86 ГПК України зібрані у справі докази, враховуючи, що будь-яких доводів чи документів на спростування позовних вимог відповідач не подав, за результатами розгляду спору в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині вимог про стягнення 91666,00 грн. коштів кредиту, 0,06 грн. відсотків та 22898,68 грн. комісії.
У частині вимог про стягнення пені в сумі 1397,48 грн. та 781,98 грн. штрафу в задоволенні позову належить відмовити.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з частки задоволених позовних вимог судовий збір належить розподілити між сторонами наступним чином:
- 2106,33 грн. стягнути з відповідача на користь позивача з розрахунку:
(91666,00 грн. + 0,06 грн. + 22898,68 грн.) х 100 : 116744,20 грн. = 98%.
2270,00 грн. х 98% = 2224,60 грн.;
- 163,67 грн. залишити за позивачем (2270,00 грн. - 2224,60 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 20, 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Таскомбанк" до Фізичної особи-підприємця Матіоса Володимира Михайловича про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 116744,20 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Матіоса Володимира Михайловича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) 91666,00 грн. коштів кредиту, 0,06 грн. відсотків, 22898,68 грн. комісії та 2224,60 грн. судового збору.
3. В частині вимог про стягнення 1397,48 грн. пені та 781,98 грн. штрафу у задоволенні позову відмовити, судовий збір у сумі 45,40 грн. залишити за позивачем АТ "Таскомбанк".
З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).
У судовому засіданні 22.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст підписано 26 липня 2021 року.
Суддя Т.І. Ковальчук