18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 червня 2021 року м. Черкаси справа № 925/403/21
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради Черкаської області, м. Монастирище, вул. Соборна, 117
до фізичної особи-підприємця Коваль Галини Григорівни, АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути нежитлове приміщення,
без участі представників сторін.
Керівник Уманської окружної прокуратури звернувся в господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Коваль Галини Григорівни про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути нежитлове приміщення, в якому просить суд:
- визнати недійсним Договір оренди №1 на нежитлове приміщення від 23.12.2011 та додаткову угоду від 17.12.2019, згідно яких у строкове платне користування передано нежитлове приміщення загальною площею 85,5 м2, що знаходиться в прибудові СБК за адресою: 19130, Черкаська область, Уманський (Монастирищенський) район, с. Коритня, вул. Центральна, укладеного між Коритнянською сільською радою та приватним підприємцем Коваль Галиною Григорівною;
- зобов'язати приватного підприємця Коваль Галину Григорівну повернути Монастирищенській міській раді як правонаступнику Коритнянської сільської ради нежитлове приміщення загальною площею 85,5 м2, що знаходиться в прибудові СБК за адресою: 19130, Черкаська область, Уманський (Монастирищенський) район, с. Коритня, вул. Центральна,
та відшкодувати судові витрати.
Короткий опис руху справи:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.03.2021 відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 29.04.2021.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.04.2021 підготовче засідання відкладено на 19.05.2021.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.05.2021 закрито підготовче засідання, судове засідання розгляду справи по суті призначено на 08.06.2021.
Ухвала суду про відкриття провадження, направлена на юридичну адресу відповідача, - повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Прокуратура надала письмові пояснення та витяг з ЄДРПОУ на Коритнянську сільську раду. Юридична особа Коритнянська сільська рада припинена з виключенням з ЄДРПОУ. Правонаступником є Монастирищенська міська рада об'єднаної територіальної громади.
Сторони представників в судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили.
Відповідач вимоги не заперечив, відзиву не надав, письмово не повідомив суд про розгляд справи без його участі.
Адреса відповідача в позовній заяві відповідає адресі реєстрації та адресі проведення господарської діяльності, вказаних у витягу з ЄДРПОУ.
Судом розміщено оголошення на сайті суду про дату та місце проведення засідання. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 судове засідання відкладено на 30.06.2021.
Прокурор та позивач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання; участь своїх представників у судове засідання не забезпечили про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь у судовому засіданні.
У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.
Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 30.06.2021 були підписані вступна та резолютивна частини рішення суду без його проголошення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.
Судом з'ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
23.12.2011 між Коритнянською сільською радою (Орендодавець) в особі сільського голови Іщука С.І., що діє на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Коритнянської сільської ради №12-2 від 20.12.2011 та фізичною особою - підприємцем Коваль Галиною Григорівною (Орендар), що діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, виданого Монастирищенською районною державною адміністрацією, було укладено договір оренди № 1 на нежитлове приміщення загальною площею 94 м2, що знаходиться за адресою с. Коритня, вул. Центральна, 2 (а.с. 13-19).
Згідно п.2.1. Договору об'єкт передається Орендодавцем Орендарю для використання останнім у господарській діяльності з метою здійснення торгівельної діяльності.
Згідно п.3.4. Договору при переданні об'єкта складається Акт прийому - передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. В Акті відображається стан об'єкта.
Згідно п.3.5. Договору об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання Акта, зазначеного у п.3.4. Договору.
Згідно п.4.1. Договору строк оренди становить 5 років з дати приймання об'єкта за актом приймання-передачі.
Згідно п.4.2. Договору, якщо жодна зі сторін не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить про наміри його розірвати, цей договір автоматично пролонгується (продовжується на тих умовах) на строк 3 роки.
Згідно п.1-.3 Договору Договір набуває чинність в момент, визначений у п.3.5 та діє до 23.12.2016.
Згідно п.11.2 Договору додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу, якщо вони укладені у тій самій формі, що і основний Договір.
На виконання п.3.4,3.5 Договору між сторонами 23.12.2011 підписано акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення (а.с. 20).
Згідно рішення Коритнянської сільської ради «Про продовження оренди нежитлового приміщення прибудови СБК» від 23.12.2016 №9-9/VII в зв'язку з відмовою орендаря від частини площі, яка не використовується, частину «Предмет договору» п.1.1. викладено в наступній редакції: у порядку та на умовах визначених договором, крім п.п. 4.1, 5.1, 5.2 передати у строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 85,5 м2 від загальної площі. Відповідно до п.4.2 продовжено строк оренди нежитлового приміщення прибудови СБК на 3 роки (а.с. 21).
В подальшому укладено додаткову угоду №1 від 27.12.2016 до Договору, згідно п.1 якої внесено зміни до Договору, а саме до п.1.1. - в оренду передано нежитлове приміщення площею 85,5 м2 від загальної площі, та до п. 4.1 - термін дії договору продовжено на 3 роки, з 23.12.2016 (а.с. 22).
Відповідно до рішення Коритнянської сільської ради «Про продовження оренди нежитлового приміщення прибудови СБК» від 17.12.2019 №26-11/ VII строк оренди майна продовжено на 5 років (а.с. 23).
На виконання рішення Коритнянської сільської ради «Про продовження оренди нежитлового приміщення прибудови СБК» від 17.12.2019 №26-11/ VII укладено додаткову угоду від 17.12.2019 до Договору, згідно п.1. якої внесено зміни до Договору, а саме до п.4.1 та строк оренди продовжено на 5 років з 23.12.2019 (а.с. 24).
Згідно рішення Монастирищенської міської ради від 04.12.2020 №1-26/VIIІ реорганізовано юридичну особу Коритнянську сільську раду шляхом приєднання до Монастирищенської міської ради, яка є правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків Коритнянської сільської ради. Реорганізовано юридичну особу виконавчий комітет Коритнянської сільської ради шляхом приєднання до виконавчого комітету Монастирищенської міської ради (а.с. 27-29).
Орендодавцем Коритнянською сільською радою допущено порушення порядку здачі в оренду комунального майна територіальної громади, передбаченого ЗУ «Про оренду державного та комунального майна». Повідомлення про намір передати в оренду майно ні в офіційних засобах масової інформації, ні на веб-сайті Орендодавця не розміщувалося, конкурс на право оренди не проводився, оцінка об'єкта оренди не здійснена, що підтверджується листом відділу культури та туризму Монастирищенської міської ради №13 від 26.02.2021 (а.с. 26).
Порушення вимог законодавства про оренду комунального майна при укладенні договору стали причиною звернення прокурора та позивача до суду для захисту порушеного права та спонукання відповідача до повернення майна комунальної власності титульному володільцеві з незаконного користування.
Інших доказів не надано.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом про визнання недійсним договору оренди № 1 на нежитлове приміщення від 23.12.2011, укладеного між Коритнянською сільською радою та фізичною особою - підприємцем Коваль Галиною Григорівною, та зобов'язання відповідача повернути майно з оренди титульному користувачеві.
Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Позивач у справі є органом місцевого самоврядування і може діяти лише у спосіб, визначений приписами Закону, і не інакше - ст. 19 Конституції України. У спірних правовідносинах позивач виступає як власник та розпорядник майна комунальної власності. Діяльність регламентована приписами Конституції України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні, «Про оренду державного та комунального майна», ЦК Україні, ГК України, іншими підзаконними нормативними документами.
Відповідач у справі є суб'єктом господарювання на ринку послуг України, самостійною юридичною особою з присвоєнням коду ЄДРПОУ, внесенням даних в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та визнанням видів господарської діяльності.
Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами, за своєю правовою природою договір, укладений сторонами, є договором оренди нерухомого майна та регулюється положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».
Суд вважає, що сторонами спірний договір оренди майна №1 на нежитлове приміщення від 23.12.2011 та додаткові угоди укладені без належних на те правових підстав, суперечать вимогам закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині дотримання процедури передачі в оренду майна, та є самостійною підставою для задоволення позовних вимог та відновлення становища територіальної громади, що існувало до порушення.
Стосовно підстав визнання договору оренди недійсним.
Підстави визнання недійними договорів, угод, правочинів законодавцем визначені в приписах ст.ст. 203, 215 ЦК України:
Ст. 203 ЦК Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Ст. 215 ЦК Недійсність правочину.
1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд враховує, що вказані законодавцем в ЦК України підстави - розширеному тлумаченню не підлягають.
Прокурор та позивач просять визнати договір оренди майна недійсним з підстав перевищення представником юридичної особи - сільської ради своїх повноважень при укладенні оспорюваного правочину.
Відповідач не наполягає на дійсності договору. Спору в частині внесення орендної плати, строків та розміру - немає.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до п.п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).
Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).
Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
3.4. Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і таке ін.).
За результатами обговорення суд підтверджує належно обраний прокурором та позивачем спосіб захисту порушеного права та задовольняє позовні вимоги. Суд враховує відсутність проведення конкурсу на право оренди комунального майна та відсутність публічного оголошення наміру передати майно в оренду, як і продовжити термін оренди комунального майна. Належить визнати недійсним договір оренди №1 на нежитлове приміщення від 23.12.2011, укладений між Коритнянською сільською радою та фізичною особою - підприємцем Коваль Галиною Григорівною з зобов'язанням відповідача повернути титульному володільцю орендоване майно комунальної власності.
Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення «Серявін проти України» №4909/04 від 10.02.2010, рішення «Трофімчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» №4994/04 від 09.09.2011).
У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman vs. the United Kingdom»), заява № 27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
У пункті 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
Відповідно до приписів ст.ст. 129-130 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути їх на користь прокуратури Черкаської області.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним на майбутнє - з моменту набрання судовим рішенням законної сили - договір оренди №1 нежитлового приміщення від 23.12.2011, що укладений між Коритнянською сільською радою, с. Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04410226, номер рахунку в банку невідомий (правонаступником якої виступає Монастирищенська міська рада)
та фізичною особою - підприємцем Коваль Галиною Григорівною
АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий.
Зобов'язати фізичну особу - підприємця Коваль Галину Григорівну
АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий
звільнити нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 85,5 м2, що знаходиться в прибудові СБК за адресою: 19130, Черкаська область, Уманський (Монастирищенський) район, с. Коритня, вул. Центральна, 2
та повернути його Монастирищенській міській раді Черкаської області (правонаступнику Коритнянської сільської ради) Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 117, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25769919, номер рахунку в банку невідомий.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Коваль Галини Григорівни
АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий
на користь Черкаської обласної прокуратури, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119, 18015, рахунок № НОМЕР_2
судові витрати в сумі 4540,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення чи через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 12.07.2021.
Суддя Г.М. Скиба