18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
22 липня 2021 року Справа № 925/663/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,
за участі представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - Шимко Б.В. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Дорбуд Сервіс”,
м. Біла Церква, Київської області
до Державного підприємства “Служба автомобільних доріг у
Черкаській області”, м. Черкаси
про стягнення 103 794 грн. 67 коп.,
До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Дорбуд Сервіс” до Державного підприємства “Служба автомобільних доріг у Черкаській області” про стягнення з відповідача 103 794 грн. 67 коп. заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору про закупівлю послуг за державні кошти №37 від 11 вересня 2020 року, а саме: 94 403 грн. 76 коп. боргу за виконані роботи з розроблення проектно-кошторисної документації та 9 390 грн. 91 коп. боргу за надані послуги з виконання функцій замовника та проходження експертизи проектно-кошторисної документації.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10 червня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29 червня 2021 року справу №925/663/21 вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 22 липня 2021 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Положеннями ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
У вказаному висновку суд звертається до правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яку було викладено у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №910/8816/19, а також враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 25 листопада 2020 року зі справи №910/15226/19.
Судом у даній справі встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалу суду від 29 червня 2021 року позивач отримав 02 липня 2021 року.
Проте, позивач у судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не подавав.
За висновком Верховного Суду, викладеному в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13 вересня 2019 року у справі №916/3616/15, положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19 зазначила, що приписи частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, норми статті 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.
При цьому судом враховано висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 22 грудня 2020 року зі справи №925/337/19.
За таких обставин суд вважає за необхідне позов товариства з обмеженою відповідальністю “Дорбуд Сервіс” залишити без розгляду.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Тобто, повернення судом суми сплаченого до бюджету судового збору без відповідного клопотання не допускається.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 ГПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Дорбуд Сервіс” до Державного підприємства “Служба автомобільних доріг у Черкаській області”
про стягнення 103 794 грн. 67 коп. - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович