ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
23 липня 2021 року, м.Херсон, справа № 923/167/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши скаргу Цюрупинського споживчого товариства «Олешшя» на рішення та бездіяльність Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), подану у справі
за позовом Цюрупинського споживчого товариства «Олешшя»
до фізичної особи-підприємця Шпачинської Лариси Олександрівни
про стягнення 16 126,17 грн,
за участю:
секретаря судового засідання Бєлової О.С.,
представників:
стягувача - не з'явився,
боржника - не з'явився,
виконавчої служби - не з'явився,
08.07.2021 Цюрупинське споживче товариство «Олешшя» звернулося до суду у межах справи зі скаргою на рішення та бездіяльність Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення повідомлення про повернення судового наказу без прийняття до виконання. Зокрема, скаржник просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність старшого виконавця Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гевлі Сергія Олександровича щодо виконання судового наказу № 923/167/21 від 10.02.2021,
- зобов'язати начальника Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати повідомлення від 28.04.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу.
У якості обґрунтування поданої скарги Скаржник вказав, що:
- у квітні 2021 року звернувся до Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом Господарського суду Херсонської області № 923/167/21 від 10.02.2021,
- 22.05.2021 йому надійшло повідомлення від виконавчої служби про повернення судового наказу без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю у ньому дати народження боржника,
- такі дії державного виконавця є неправомірними, оскільки у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» дата народження боржника зазначається у виконавчому документі лише щодо фізичної особи, а не підприємця.
Ухвалою від 12.07.2021 суд прийняв скаргу до розгляду у судовому засіданні та призначив його на 23.07.2021.
Цією ж ухвалою Виконавчій службі суд установив строк для подачі відзиву на скаргу. Проте, відзив не суду не надійшов, а тому скарга розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розгляд скарги проведений у судовому засіданні без участі представників сторін, оскільки в засідання вони не прибули та причини неявки суду не повідомили.
Крім викладеного судом установлено, що 06.04.2021 за результатами наказного провадження суд видав судовий наказ № 923/167/21 від 10.02.2021, за змістом якого з боржника - фізичної особи-підприємця Шпачинської Л.О на користь стягувача - Цюрупинського споживчого товариства «Олешшя» підлягає стягненню 16 126,17 грн заборгованості з орендної плати та 227 грн компенсації по сплаті судового збору.
Зі змісту наказу вбачається, що у ньому зазначені реквізити боржника, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, його місцезнаходження, а також ідентифікаційний код. При цьому дата народження боржника у ньому відсутня.
У квітні 2021 року Стягувач звернувся до Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою відкриття виконавчого провадження та додав до нього оригінал судового наказу.
У подальшому 22.05.2021 на адресу Стягувача надійшов лист від Виконавчої служби № 8813 від 28.04.2021, за змістом якого старший державний виконавець Гевля С.О. повідомив про прийняття Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 28.04.2021 та оригінал судового наказу.
Зі змісту Повідомлення слідує, що у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю у ньому дати народження боржника - фізичної особи.
Вирішуючи скаргу по суті, суд зазначає, що вимоги до змісту судового наказу, який видається судом за результатами наказного провадження, викладені в статті 155 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, за цією статтею серед інших відомостей у судовому наказі зазначаються: повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стягувача та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувача та боржника.
Водночас, вимоги до виконавчого документа наявні також у положеннях статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, за змістом цієї статті у виконавчому документі зазначаються, серед іншого: повне прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи (пункт 3 частини 1); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) (пункт 4 частини 1).
Отже, необхідність зазначення у виконавчому документі дати народження стягувача або боржника встановлена лише положеннями названого Закону, а для змісту судового наказу за діючим ГПК України цього не вимагається.
Водночас, суд констатує, що необхідність вказівки дати народження сторони виконавчого провадження стосується виключно фізичних осіб, які не мають статусу суб'єкта господарської діяльності, оскільки відповідна інформація є ідентифікуючою такого суб'єкта ознакою. Напроти, однією із ідентифікуючих ознак суб'єкта господарської діяльності є серед іншого його ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що положення статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо необхідності зазначення у виконавчому документі дати народження стягувача або боржника стосується виключно фізичних осіб, які не мають статусу суб'єкта господарської діяльності.
У даному випадку, у судовому наказі наявні всі обов'язкові реквізити для ідентифікації боржника, а тому застосування державним виконавцем положень пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірним.
Поряд з цим, суд зазначає, що частиною 4 статті 4 Закону про виконавче провадження визначені підстави для повернення виконавчого документа стягуючу, серед яких, невідповідність його вимогам, передбаченим цією статтею.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22.08.2018 у справі № 471/283/17-ц Суд надав правовий висновок стосовно застосування положень частини 4 статті 4 Закону про виконавче провадження та вказав, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та його паспортних даних не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.
Частина 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вказує, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відтак, застосування державними виконавцем наведеної норми у відповідності до висновку Верховного Суду є його безпосереднім обов'язком.
На підставі викладеного суд висновує, що державним виконавцем неправомірно повернутий судовий наказ, а тому скарга підлягає задоволенню.
За змістом частини 2 статті 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця усунути порушення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 342, 343 ГПК України,
1. Скаргу Цюрупинського споживчого товариства «Олешшя» на рішення та бездіяльність Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити.
2. Визнати неправомірною бездіяльність старшого виконавця Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гевлі Сергія Олександровича щодо виконання судового наказу № 923/167/21 від 10.02.2021.
3. Зобов'язати начальника Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати повідомлення від 28.04.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до пункту 25 частини 1 статті 255 та частини 1 статті 256 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.
Суддя М.К. Закурін