Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1949/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" (03117, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65; ідент код 30115243)
до Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 41/2, корп. 8, оф. 1-12; ідент. код 31236795)
про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 108983,09 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ТАС" 21.05.2021 р. звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", в якій просить суд стягнути з останнього суму страхового відшкодування у розмірі 105734,30 грн., пені в розмірі 2074,13 грн., 3% річних в розмірі 434,52 грн. та інфляційного збільшення боргу в розмірі 740,14 грн. Також просить стягнути судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2270,00грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що ним виплачено страхувальнику - ТОВ "МАІС" страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортного засобу № FO-00834188 від 27.10.2020, за яким страховик застрахував ризик настання збитків страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу (автомобіля Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_1 ), внаслідок чого у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані в результаті ДТП, яка сталась 16.11.2020 р. о 13:00, збитки в межах ліміту відповідальності передбачених полісом АО 002619163, проте відповідач не сплатив позивачу страхове відшкодування, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 108983,09 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2021 позовну заяву ПАТ "Страхова компанія "ТАС" прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1949/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.
Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні: відмітки про вручення судового рішення.
Так, відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала господарського суду Харківської області від 26.05.2021 про відкриття провадження у справі № 922/1949/21 була отримана уповноваженим представником відповідача - 31.05.2021 р.
В ухвалі господарського суду Харківської області від 26.05.2021 було встановлено судом строк відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто до 15 червня 2021 р. включно. Проте, відповідач наданим йому правом не скористався, що є суб'єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав.
За таких підстав, враховуючи те, що ухвала про відкриття провадження у справі № 922/1949/21 завчасно була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не виявив бажання надати відзив на позовну заяву у строк встановлений судом, а відтак суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
27 жовтня 2020 року між ПАТ "Страхова компанія "ТАС" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАІС" був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00834188.
Згідно умов даного договору, було застраховано ризик настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу (автомобіля Audi д.н.з. НОМЕР_2 ).
16.11.2020 о 13:00 год. на автодорозі Київ-Обухів Р-01 38 км + 500 м, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки BMW 320D, д.н.з. НОМЕР_3 не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, а при виявлені небезпеки в русі не вжив заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до повної зупинки автомобіля, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок допустив зіткнення з автомобілем марки Audi д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, порушено п. 16.11 Правил Дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Вказана обставина встановлена Постановою Обухівського районного суду Київської області від 26.11.2020 р. якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 29026/58/920 від 09.12.2020 р. та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 105734,30 грн.
Згідно платіжного доручення № 144479 від 10.12.2020 на суму 105734,30 грн. позивачем здійснено виплату страхової виплати.
Водночас, згідно полісу АО 002619163, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована відповідачем згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 130 000 грн., а франшиза по полісу становить 2600.00грн. Коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля складає 0.
У зв'язку з чим, позивач 22.12.2020 направив заяву на виплату страхового відшкодування разом із документами, визначеними ст. 35 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, що підтверджується відповідною заявою разом з поштовим направленням про врученням, яку отримано відповідачем ще 29.12.2020.
Відповідно до ст. 36.2. ЗУ “Про ОСЦПВ”, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 37 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Водночас, відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про виплату страхового відшкодування до 29.03.2021 року, однак в порушення вказаної норми закону той свої обов'язки щодо оплати страхового відшкодування не здійснив, ПрAT “СГ “ТАС” було змушене звернутися за захистом своїх прав до суду з вимогами про стягнення страхового відшкодування у розмірі 105734,30 грн., пені на підставі положень 36.5 ЗУ “Про ОСЦПА” в розмірі 2074,13 грн., 3% річних в розмірі 434,52 грн. та інфляційного збільшення боргу в розмірі 740,14 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно полісу АО 002619163, цивільно-правова відповідальність винного у ДТП водія - ОСОБА_1 була застрахована відповідачем згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 130 000грн., а франшиза по полісу становить 00.00грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є відповідач Приватне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія".
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 36.2. Закону, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 22.12.2020 на адресу відповідача було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування №03175/9220 від 15.12.2020, в якій позивач просив компенсувати в порядку регресу виплачену суму страхового відшкодування, що підтверджується копією чеку про надання поштових послуг.
Враховуючи те, що на момент звернення до суду відповідач не здійснив перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, останній був змушений, з метою ефективного захисту своїх прав і законних інтересів, звернутись до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У частині 1 статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як вбачається із матеріалів справи, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного страхування наземного транспорту.
Відповідно до норм ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Приймаючи до уваги, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 105734,30 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням, і реалізував своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до відповідача про виплату страхового відшкодування, враховуючи фактичний перехід права вимоги відшкодування шкоди від потерпілої особи до страховика, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи була застрахована у відповідача згідно полісу № АО 002619163, з огляду, що позивачем при обрахунку суми страхової виплати враховано розмір франшизи у розмірі 00,00грн., який не охоплюється відповідальністю відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування у розмірі 105734,30 грн.
Враховуючи, що відповідач зобов'язаний був здійснити страхову виплату протягом 90 днів з дня отримання відповідної заяви (29.12.2020), а саме до 29.03.2021, проте вказаної вказівки закону останній не виконав, суд дійшов висновку про те, що позивач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 30.03.2021
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи позивачем у зв'язку з порушенням строків проведення страхової виплати нараховано пеню в розмірі 2074,13 грн., 3% річних в розмірі 434,52 грн. та інфляційні в розмірі 740,14 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ст. 36.5 ЗУ "Про ОСЦГІВ" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Як вбачається з поданого позивачем розрахунку останній здійсню нарахування пені у розмірі 2074,13 грн. за період прострочення з 30.03.2021 по 18.05.2021 на суму боргу у розмірі 105734,30 грн.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Дослідивши матеріали справи, суд здійснивши власні розрахунки та перевіривши розрахунки пені, що надав позивач, дійшов висновку що такий розрахунок відповідає умовам договору, нормам ЦК України, ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Дослідивши поданий позивачем 3% річних в розмірі 434,52 грн. та інфляційні в розмірі 740,14 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 41/2, корп. 8, оф. 1-12; ідент. код 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ТАС" (03117, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243) страхове відшкодування в порядку суброгації у розмірі 105734,30грн., пені в розмірі 2074,13 грн., 3% річних в розмірі 434,52 грн. та інфляційного збільшення боргу в розмірі 740,14 грн., а також 2270,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ТАС" (03117, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65, код ЄДРПОУ 30115243).
Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 41/2, корп. 8, оф. 1-12; ідент. код 31236795).
Рішення набирає законної сили в строк та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки і в порядку, визначеними ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.
Повне рішення складено "23" липня 2021 р.
Суддя М.І. Шатерніков