про залишення заяви
про відкриття провадження
у справі про неплатоспроможність без руху
23 липня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/467/21
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Сидорук А.М. , розглянувши матеріали справи
за заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
Встановив: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 звернулася до господарського суду Тернопільської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд зазначає про наявність підстав для залишення Заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху з огляду на наступне:
- Відповідно до ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно із ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених «Книгою Четвертою. Відновлення платоспроможності фізичної особи».
В силу приписів ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються, зокрема, ім'я боржника, його місце проживання.
Суд зазначає, що боржником в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначено неповну адресу проживання, а саме не вказано в якому районі Тернопільської області знаходиться с.Михалків.
Відповідно до ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Відповідно до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
У відповідності до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2021 - 2270 гривень; з 01 липня 2021 - 2379,00 грн.
Таким чином, загальний розмір грошової винагороди керуючого реструктуризацією за три місяці виконання повноважень станом на дату звернення заявника до господарського суду становить: 2379 х 5=11 895,00 грн /за один місяць/, 35 685,00 грн - за три місяці.
В супереч зазначених вимог заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не долучено доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Разом з тим, ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено наступні документи:
- клопотання від 16.07.2021 про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому. В поданому клопотанні заявник зазначає, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Заборгованість є трьох видів - поточна, прострочена і безнадійна, і оскільки на дату подання заяви про неплатоспроможність судом вимагається беззастережна сплата коштів винагороди арбітражного керуючого в сумі 35685,00 грн, а у заявника є чотири кредитори - фінансові установи, таким чином кожен кредитор може долучитися до фонду і сплатити по 8 921,25 грн для сплати винагороди арбітражного керуючого і розпочати провадження, а не стати безнадійною заборгованістю;
- клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому від 16.07.2021, в якому заявник просить суд, з огляду на те, що у боржника відсутні кошти і реальна можливість сплатити авансовий внесок одноразово, звільнити боржника від сплати винагороди арбітражному керуючому на момент подання заяви та включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією до загального боргу боржника із можливістю її першочергового стягнення під час реструктуризації на 60 місяців, або включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією за рахунок коштів фонду кредиторів, створеного для оплати винагороди арбітражним керуючим із можливістю її першочергової оплати саме з фонду, чи включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією після закінчення відстрочки на умовах передбачених Планом реструктуризації (відстрочення), схваленим зборами кредиторів та затвердженим господарським судом - при реальному покращенні матеріального стану боржника. При цьому, у клопотанні боржник, використовуючи практику Європейського суду з прав людини, вважає, що винагорода арбітражного керуючого є ідентичною сплаті судового збору як аналогія права відповідно до ст.8 ЦК України. Просить розглянути клопотання, розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти з відшкодування витрат арбітражного керуючого /винагороду/, пов'язаних з виконанням повноважень розпорядження майном боржника.
Розглянувши заявлені клопотання, суд зазначає наступне:
Обов'язок боржника авансувати основну винагороду арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією до звернення з відповідною заявою до суду передбачений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ст.116 КУзПБ.
Суд зазначає, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено звільнення боржника від авансування винагороди арбітражному керуючому на етапі подання заяви та вирішення судом питання про її прийняття до розгляду. Не містить Кодекс і повноважень суду звільнити або відстрочити авансування зазначених витрат за аналогією із судовим збором.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Вказаний Закон встановлює обов'язковість сплати судового збору у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство і не передбачає сплати судового збору, якщо таку заяву подає боржник (виняток становлять заяви про затвердження плану санації, реструктуризації, але які подаються до відкриття провадження у справі про банкрутство).
Отже, на заявника - боржника в даній справі не покладено обов'язок сплати судового збору, тому всі його посилання на неможливість сплатити авансування винагороду керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, та практику Європейського суду з прав людини з цього приводу є необгрунтованими.
Винагорода арбітражному керуючому, як передбачено ст.30 КУПБ, це плата арбітражному керуючому за виконання ним своїх повноважень.
Статтею 10 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Пунктом 3 ч.1 ст.12 цього Кодексу передбачено право арбітражного керуючого отримувати винагороду в розмірі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Отже, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення від її сплати не вплине на баланс інтересів держави та заявника в цій справі, оскільки є лише платою суб'єкту незалежної професійної діяльності за виконання ним своїх обов'язків. В той же час звільнення заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абз.5 ч.2 ст.3 КУзПБ).
Не можуть бути прийняті і посилання боржника на норми КУзПБ, які встановлюють право кредиторів встановлювати винагороду арбітражному керуючому, як обґрунтування можливості звільнення боржника від авансування винагороди арбітражного керуючого шляхом перекладання такого обов'язку на кредиторів на етапі прийняття заяви до розгляду з наступних підстав.
Порядок сплати основної грошової винагороди чітко врегульований абзацами 6,7 ч.2 ст.30 КУПБ і не допускає подвійного тлумачення.
Чинним законодавством України встановлено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Норми, на які посилається боржник, врегульовують лише права кредиторів щодо виплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого.
Так, ч.5 ст.30 КУзПБ встановлено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Частиною 4 ст.114 КУзПБ (для процедури неплатоспроможності фізичної особи) передбачено, що кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду.
Суд звертає увагу заявника на те, що мова йде про кредиторів, тобто осіб, статус яких буде визначений судом після відкриття провадження у справі у підготовчому засіданні, публікації відповідного оголошення, розгляду кредиторських вимог арбітражним керуючим та подання результатів розгляду до суду, попереднього засідання суду, проведення зборів кредиторів.
Отже, в силу приписів Кодексу України з процедур банкрутства, перші збори кредиторів, на яких можливе прийняття рішення, зокрема, про створення фонду для авансування винагороди арбітражному керуючому, можливі після спливу щонайменше тримісячного строку з моменту подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Сам термін "авансування" передбачає сплату наперед, в даному випадку до вчинення будь-яких дій арбітражним керуючим.
Отже, комітет кредиторів чи збори кредиторів в силу закону не мають змоги авансувати грошову винагороду арбітражному керуючому до відкриття провадження у справі і тому не можуть на етапі прийняття судом заяви боржника підміняти останнього в обов'язку відповідного авансування.
Стаття 116 КУзПБ не містить альтернативного положення про можливість розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти на відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень у справі, а також створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
При цьому, підстави для застосування судом аналогії закону в даному конкретному випадку відсутні у зв'язку з однозначним врегулюванням даного питання про обов'язок боржника-фізичної особи здійснити авансування винагороди арбітражного керуючого в момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов'язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб не встановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20.
За таких обставин, клопотання заявника про звільнення боржника від сплати авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень та клопотання про створення фонду кредиторами для сплати винагороди арбітражному керуючому задоволенню не підлягають.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
В порушення вказаних вимог, заява боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією.
Таким чином, заява боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подана без дотримання вимог Кодексу України з процедур банкрутства та ГПК України.
Відповідно до ч.3. ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
За змістом ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вказані недоліки, суд дійшов висновку про необхідність залишити заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 13,30,34,116 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
1. В задоволенні клопотань ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому; про створення фонду кредиторами для сплати винагороди арбітражному керуючому - відмовити.
2. Заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність /вх.№ 523 від 19.07.2021/ ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 - залишити без руху.
3. Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків заяви, зазначених в ухвалі.
4. Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
5. Ухвалу направити ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.07.2021.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя А.М. Сидорук