19.07.2021 Справа № 920/400/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Чепульської Ю.В.,
розглянув матеріали справи
розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Лободи Вікторії Григорівни
до відповідача - Сумської міської ради,
третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю «Північний напрямок»,
про визнання договору оренди дійсним.
за участю представників сторін:
від позивача - адвокат Кордюк В.П.,
від відповідача - Титаренко В.В.,
від третьої особи - адвокат Чернадчук О.В.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 19.04.2021 звернулася до суду із позовом про визнання на підставі частини 2 статті 220 ЦК України дійсним договору оренди приміщення та спільну участь у відшкодуванні експлуатаційних витрат в с. Піщане по вул. Шкільній,47 , укладений 01.08.2008 між нею та Піщанською сільською радою (далі по тексту-договір). Позов обґрунтований тим, що договір був укладений строком на 15 років без нотаріального посвідчення, як це вимагає ст.793 ЦК України. У квітні 2019 територіальна громада села Піщане приєдналася до територіальної громади міста Суми. Тому орендоване за договором приміщення на даний час знаходиться у власності територіальної громади міста Суми. З метою приведення у відповідність до законодавства договору оренди, позивач 09.03.2021 направила відповідачу заяву про вчинення дій щодо нотаріального посвідчення договору. Позивач не отримала відповідь на заяву, що змусило її звернутися до суду із цим позовом.
Відповідач 30.04.2021 подав відзив на позов, вважає, що позов є необґрунтованим так як норми чинного на час укладання договору законодавства пов'язували момент укладання договору не тільки з моментом його нотаріального посвідчення, а і з моментом державної реєстрації договору. Положення частини 2 статті 220 ЦК України не можуть бути застосовані до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації.
Провадження у справі було відкрито 20.04.2021 за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.
Відповідно до ухвали суду від 24.05.2021 було задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Північний напрямок» - товариство уклало за результатами проведеного електронного аукціону із Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради договір оренди спірного приміщення.
22.06.2021 третя особа подала пояснення, позов не визнає, так як позивачем не доведено факт ухилення однієї із сторін договору від його нотаріального посвідчення, норми частини 2 статті 220ЦК України не можуть бути застосовані до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Крім цього, позивач приймала участь у конкурсі щодо оренди спірного приміщення, за результатами якого перемогло ТОВ «Північний напрямок». Тому, на думку третьої особи, своєю участю у конкурсі позивач фактично визнала нікчемність договору оренди від 01.08.2008.
22.06.2021 представник позивача подав суду пояснення, в яких зазначає, що для проведення нотаріального посвідчення договору обов'язковою умовою є наявність відкритого розділу на об'єкт нерухомості у реєстрі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Приміщення-об'єкт договору оренди - було вперше внесено до реєстру 12.01.2016, що свідчить про бездіяльність відповідача.
06.07.2021 відповідач подав заперечення, вважає, що Сумська міська рада є неналежним відповідачем у справі, так як управління та розпорядження майном комунальної власності, у тому числі укладання договорів оренди , здійснює виконавчий орган Сумської міської ради Департамент забезпечення ресурсних платежів (далі по тексту-Департамент).
У судовому засіданні до закінчення судових дебатів представник третьої сторони зробив заяву про подання доказів на підтвердження судових витрат у строки, встановлені частиною 8 статті 129 ГПК України.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
01.08.2008 між позивачем та Піщанською сільською радою укладено договір оренди, за умовами якого позивач прийняла у користування частину нежитлового приміщення за адресою: с. Піщане, вул. Шкільна, 47а зі строком оренди 15 років. Приміщення прийнято в оренду за актом приймання-передачі від 01.08.2008 (аркуш справи 12-17). Договір укладено у письмовій формі.
Згідно із статтею 793 ЦК України у редакції, що діяла на момент укладання договору оренди, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх
окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до рішення Сумської міської ради від 24.04.2019 № 4989-МР до територіальної громади міста Суми була приєднана територіальна громада села Піщане, правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальної громади села Піщане визнана територіальна громада міста Суми (аркуш справи 43-44).
06.03.2020 за актом приймання - передачі № 2 від Піщанськогостаростинського округу до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради був переданий спірний договір (аркуш справи 46).
22.04.2020 та 23.02.2021 Департамент надіслав позивачу листи про нікчемність договору оренди та необхідність повернення приміщення за актом приймання-передачі (аркуш справи 47-48).
09.03.2021 позивач направила відповідачу лист про приведення у відповідність договору оренди шляхом його нотаріального посвідчення (аркуш справи 18).
Департамент надіслав позивачу відповідь на зазначений лист, повідомив про неможливість застосувати положення статті 220 ЦК України для визнання договору дійсним (аркуш справи 53-54).
Також 26.02.2021 за результатами електронного аукціону, в якому приймала участь і позивач, між Департаментом та третьою особою був укладений договір оренди спірного приміщення (аркуш справи 69-75).
Позивач, вважаючи, що відмовою у нотаріальному посвідченні договору Сумська міська рада порушила її права, звернулася до суду із позовом.
До предмету дослідження у цій справі, з урахуванням визначених позивачем вимог та заперечень відповідача і третьої особи, входить наступне коло питань: чи порушено визначеним позивачем відповідачем-Сумською міською радою- право позивача; чи можливо застосувати до правовідносин між сторонами положення статті 220 ЦК України.
Чи порушено Сумською міською радою право позивача:
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірного приміщення є територіальна громада міста Суми (аркуш справи 111-113).
Рішенням Сумської міської ради від 23.09.2020 № 7367-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 28.09.2020 № 1128-МР «Про положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради» положення про Департамент викладено в новій редакції.
Так відповідно до Положення Департамент є виконавчим органом Сумської міської ради, є юридичною особою. Департамент здійснює повноваження орендодавця майна комунальної власності, крім єдиних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів сфери централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення. Департамент передає майно комунальної власності, нерухоме та інше індивідуально визначене майно в оренду в порядку, встановленому нормативно-правовими актами (законами України, постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями Сумської міської ради тощо), видає накази з цих питань, організовує проведення інвентаризації та оцінки майна.
Тому, ураховуючи той факт, що повноваження щодо укладання договорів оренди комунального майна рішенням Сумської міської ради покладено на Департамент, саме ця юридична особа повинна бути відповідачем у справі щодо визнання дійсним договору оренди комунального майна.
Відповідно до статті 48 ГПК України суду надано право залучити до участі у справі співвідповідача та замінити неналежного відповідача лише за клопотанням позивача. Клопотання із вказаного питання позивачем не подавалися.
Щодо можливості застосування до правовідносин між сторонами положень статті 220 ЦК України:
Договір оренди, який є предметом спору , підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню відповідно достатті 793 ЦК України. Статтею 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до статті 210 ЦК України у редакції, що діяла на момент укладання договору, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Статтею 794 ЦК України у редакції, що діяла на момент укладання договору, встановлено, що Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки,
підлягає державній реєстрації.
Таким чином, спірний договір оренди підлягав на момент укладання і державній реєстрації, і нотаріальному посвідченню.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно врахувати, що норма частини 2 статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Також суд не надає оцінку аргументам позивача, викладеним у поясненнях від 22.06.2021 так як вони є неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, то на позивача покладаються витрати із сплати судового збору.
Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У позові Фізичної особи - підприємця Лободи Вікторії Григорівни ( АДРЕСА_2 код НОМЕР_1 ) до Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 23823253) про визнання договору оренди дійсним - відмовити у повному обсязі.
2. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. покласти на позивача.
3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 1 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 26.07.2021.
Суддя О.Ю. Резніченко