Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"22" липня 2021 р. м. Рівне Справа №918/420/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Стафійчук К.В. розглянувши у матеріалах справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"
про визнання банкрутом
заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) про визнання кредиторських вимог у сумі 564 077,92 грн..
В судовому засіданні приймали участь:
від заявника: не з'явився;
від боржника: Войтюк Т.Л.;
від кредиторів: ОСОБА_1., ОСОБА_3. - представник Солов'я А.М. ;
від ліквідатора: Войтюк Т.Л..
Постановою господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 року припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (вул. Степанська,115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплику Павла Георгійовича. 23.11.2020 року оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (вул. Степанська,115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) банкрутом.
06.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Рівненської області із заявою про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 564077,92 грн.. Дану заяву обгрунтовує тим, що у період з 13 березня 2019 року по 08 грудня 2020 року він, ОСОБА_1 , перебував на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" і йому нарахована заробітна плата у сумі 564 077,92 грн.. ОСОБА_1 зазначає, що нарахована заробітна плата йому не виплачувалась. На підставі ст.ст.61.64 Кодексу України з процедур банкрутства ОСОБА_1 просить визнати його кредиторські вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" щодо виплати заборгованості із заробітної плати на загальну суму 564 077,92 грн.. та внести їх до 1 черги реєстру вимог кредиторів боржника.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 564 077,92 грн. прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 22 липня 2021 року.
Через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду від ліквідатора Дуплики П.Г. надійшов відзив про результати розгляду грошових вимог, в якому ліквідатор визнає поточні кредиторські вимоги ОСОБА_1 у сумі 564 077,92 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
Через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду від представника кредитора Солов'я А.М. надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 564 077,92 грн. в яких проти вимог останнього заперечує посилаючись на те, що відсутні документи в обгрунтування вказаних вимог.
В судовому засіданні представник ліквідатора боржника поточні грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 у сумі 564 077,92 грн. визнав повністю, з підстав, зазначених у поданому відзиві про результати розгляду грошових вимог.
Інші представники кредиторів не заперечували проти задоволення поточних грошових вимог вказаного кредитора.
Всі учасники справи про дату, час та місце розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання поточних кредиторських вимог повідомлені належним чином.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до п.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
23.11.2020 року оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (вул. Степанська,115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) банкрутом.
Судом встановлено, що з поточними грошовими вимогами до боржника звернувся ОСОБА_1 у сумі 564 077,92 грн..
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами судового засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена ст. 64 даного Кодексу.
Відтак, розглянувши заяву кредитора ОСОБА_1 про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 564 077,92 грн. до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія", а також документи, що їх підтверджують, суд зазначає наступне.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 року порушено провадження у справі №918/420/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія», введено процедуру розпорядження майном боржника.
Протоколом №55 від 17.10.2018 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія» директором Товариства призначено ОСОБА_1 з « 18» жовтня 2018 р.. На підставі даного протоколу, відповідні відомості про зміну керівника Товариства було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Протоколом №56 від 11.03.2019 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія» оформлено рішення про встановлення щомісячного посадового окладу ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія» у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. та про підписання із директором трудового договору (контракту). 12 березня 2019 року уповноваженою особою засновників Товариства підписано трудовий договір (контракт) із директором - ОСОБА_1 .
На виконання вищезазначених рішень загальних зборів та контракту директором видано наказ №2-К від 12.03.2019 р. про виконання обов'язків директора ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» з 13.03.2019 року з посадовим окладом згідно штатного розпису, а також подано до органів Державної фіскальної служби відповідне повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Відтак, з 13 березня 2019 року ОСОБА_1 працював директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія» із посадовим окладом у розмірі 27 000 грн. щомісячно.
Постановою господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 року у справі №918/420/16 припинено процедуру розпорядження майном, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія» (вул. Степанська, 115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) банкрутом, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дуплику Павла Георгійовича (33023, м. Рівне, 23, а/с №27, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №1377 від 12.07.2013 року).
У зв'язку із визнанням боржника банкрутом, арбітражним керуючим Дупликою П.Г. видано 08.12.2020 року наказ №1 про звільнення директора ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» ОСОБА_1 з займаної посади 08 грудня 2020 року у зв'язку із банкрутством підприємства відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України. Усього за період виконання обов'язків директора ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» з 13.03.2019 року по 08.12.2020 р. розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 становить 564 077,92 грн. При цьому, у весь зазначений період заробітна плата директору не виплачувалася.
Нарахування заробітної плати директора, а також факт її несплати повністю відображено у податковій звітності боржника. Уся податкова звітність, що подавалася за період виконання ОСОБА_1 повноважень директора ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» передана ліквідатору Товариства - Дуплиці П.Г., на підставі Акту приймання- передачі печатки, бухгалтерських документів, майна та активів ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» від 08.12.2020 р.
У відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч.І ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Згідно з ч. 4 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до а.1 п.1 ч.І ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.
Враховуючи той факт, що вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати у ОСОБА_1 до боржника виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, зазначені грошові вимоги є поточними.
Заперечення представника кредитора Солов'я А.М. на заяву ОСОБА_1 про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 564 077,92 грн. спростовуються всім вищенаведеним, а відтак не приймаються судом.
Відтак, поточні грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) у сумі 564 077,92 грн., підтверджені належними та допустимими доказами, і, відповідно, зазначені вимоги визнаються судом в повному обсязі на підставі ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 2, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати поточні грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) до боржника ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» у сумі 564 077 грн. 92 коп. - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
2. Зобов'язати ліквідатора протягом 10 днів з дня винесення даної ухвали внести визнані вимоги до реєстру вимог кредиторів, письмово повідомити кредиторів та боржника з даним реєстром вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.07.2021 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.