79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.07.2021 справа № 914/2826/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс”, м.Київ
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Баушпар”, м.Львів
Про стягнення 33253,49грн.
Представники сторін не викликалися.
Розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс”, м.Київ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Баушпар”, м.Львів, про стягнення 33253,49грн., з яких: 30999,98грн. основного боргу, 1112,50грн. пені, 1116,69грн. 12% річних, 24,32грн. інфляційних та судових витрат.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач посилається на те, що 07.10.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс”, м.Київ, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Баушпар”, м.Львів, укладено Договір № 15894-07/2019. На виконання взятих на себе за Договором зобов'язань, позивачем за видатковими накладними від 14.07.2020р. № SI0002389598., від 16.07.2020 № SI0002394638 та № SI0002395390 відвантажено відповідачу товар загальною вартістю 61399,98грн. на умовах відтермінування строку його оплати. Однак відповідач оплату товару в порядку, визначеному Договором, не здійснив. Як стверджує позивач, відповідач сплатив 30400грн. вартості поставленого товару. На момент звернення з позовом до суду невиконаними залишились зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 30999,98грн. Цю суму позивач просить стягнути з відповідача. Крім цього, позивач на підставі п.5.2, п.5.3. Договору та ст.625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на його користь 1112,50грн. пені, 1116,69грн. 12% річних та 24,32грн. інфляційних.
24.11.2020р. до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у зв'язку зі сплатою відповідачем 30999,98 грн. У цій заяві позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення основного боргу. Водночас, позивач наполягає на стягненні пені, відсотків річних, інфляційних втрат та судових витрат.
Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів його надіслання з додатками позивачу не подав. Ухвала Господарського суду Львівської області від 17.05.2021р. скеровувалась відповідачу 21.05.2021р. за його юридичною адресою. Вказане підтверджується Списком № 1538 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Львів 14 Господарським судом Львівської області.
Процесуальні дії у справі.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.12.2020р. у справі № 914/2826/20 скасовано, а справу № 914/2826/20 передано на розгляд Господарського суду Львівської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2021р. справу № 914/2826/20 передано на розгляд судді Бортник О.Ю.
Ухвалою суду від 14.04.2021р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс”, м.Київ залишено без руху.
У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, суд ухвалою від 17.05.2021р. прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Судове засідання у справі не проводилось та сторони в судове засідання не викликались на підставі норм ч.5 ст.252 ГПК України. Клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) до суду не надходило.
У зв'язку з перебуванням судді Бортник О.Ю. у відпустці розгляд справи судом здійснюється 26.07.2021р.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви та характер спірних правовідносин між учасниками справи, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування: факту укладення між сторонами у справі Договору № 15894-07/2019 від 07.10.2019р.; факту отримання відповідачем від позивача товару на загальну суму 61399,98грн.; факту сплати відповідачем позивачу суми основного боргу; факту правомірності нарахування відповідачу пені, 12% річних та інфляційних або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.
Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність кожної обставини, яка належить до предмету доказування у справі, зазначено ним у додатках до позовної заяви у справі, заяв та листа від 22.04.2021р. № 22/04/2021-1зпп.
Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.
07.10.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс”, м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Баушпар”, м.Львів укладено Договір № 15894-07/2019.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 3.4., 5.2., 5.3., 8.2. Договору, позивач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність відповідача визначені цим Договором запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільні шини, тощо (далі - «Товар»), а відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар та здійснити його оплату.
Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальні кількість, ціна за одиницю товару, що передаються за цим Договором, термін та умови передачі, визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товари, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окремо партію товару.
Якщо продаж товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається позивачем відповідачу разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання відповідачем або уповноваженої ним особи на прийняття товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату.
За порушення грошового зобов'язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.
Сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, винна сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 відсотків річних від простроченої суми.
Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2019р.
Наявними у матеріалах справи видатковими накладними № SI0002389598 від 14.07.2020р., № SI0002394638 від 16.07.2020р., № SI0002395390 від 16.07.2020р. підтверджується отримання відповідачем від позивача, на підставі Договору № 15894-07/2019 від 07.10.2019р., товару на загальну суму 61399,98грн.
Факт часткової оплати відповідачем 30400грн. вартості цього товару до звернення позивача з позовом до суду, підтверджується долученими позивачем до позовної заяви платіжними дорученнями № 1073 від 10.09.2020р. на суму 20000грн., № 1147 від 07.10.2020р. на суму 10400грн.
24.11.2020р. до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог за підписом його представника Спиридонова О.В. В прохальній частині цієї заяви позивач просить суд : « 1) прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс”, м.Київ в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баушпар» суми основного боргу в розмірі 30999,98грн. та закрити в цій частині провадження; 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баушпар» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс”, м.Київ пеню в сумі 1112,50грн., 12% річних в сумі 1116,69грн., суму втрат від інфляції в розмірі 24,32грн., судовий збір в розмірі 2102грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6800грн… наслідки прийняття судом відмови від частини позовних вимог та закриття провадження в цій частині стороні Позивача відомі та зрозумілі.».
Заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог мотивована тим, що відповідачем, після пред'явлення позову добровільно вжито заходів щодо повного погашення суми основного боргу в розмірі 30999,98грн.
Повноваження О.В. Спиридонова на здійснення процесуальних дій судом перевірено. О.В. Спиридонов, згідно з Договором № 19/10/2020-1ПЗ про надання правової (правничої) допомоги від 19.10.2020р., довіреністю від 19.10.2020р., наділений правом відмови від позову.
Факт сплати відповідачем позивачу решти боргу підтверджується платіжними дорученнями № 1197 від 23.10.2020р. на суму 10000грн., № 1227 від 02.11.2020р. на суму 10000грн., № 1287 від 19.11.2020р. на суму 11004грн., поданими суду 27.04.2021р.
Згідно з п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Пунктом 4 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Враховуючи наведене, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 30999,98грн. та закриває провадження в цій частині позовних вимог.
Заявлена позивачем до стягнення з відповідача пеня в сумі 1112,50грн. за порушення виконання грошового зобов'язання за період з 13.08.2020р. до 23.10.2020р. підлягає задоволенню частково в сумі 1022,1грн. за період з 17.08.2020р. до 23.10.2020р. Відповідач мав обов'язок оплатити продукцію до 13.08.2020р. згідно з видатковою накладною № SI0002389598 від 14.07.2020р., до 15.08.2020р. згідно з видатковою накладною № SI0002394638 від 16.07.2020р. та до 06.08.2020р. згідно з видатковою накладною № SI0002395390 від 16.07.2020р. Крім цього, п.5.2. Договору передбачено пеню за порушення грошового зобов'язання за Договором більше 3-х календарних днів. Пунктом 5.2. Договору не передбачено пені за порушення виконання грошового зобов'язання за Договором до 3-х календарних днів. Тому на підставі ст. 547 ЦК України відсутні підстави для стягнення з відповідача пені за порушення виконання грошових зобов'язань за Договором до 3-х календарних днів. Письмовий правочин про забезпечення виконання такого грошового зобов'язання (до 3-х календарних днів прострочення) відсутній.
Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні в сумі 24,32грн. за період з серпня 2020р. до вересня 2020р. обґрунтовані та підлягають до задоволення в заявленій сумі.
Здійснивши обрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 12% річних у розмірі 1116,69грн. за період з 13.08.2020р. до 23.10.2020р., суд дійшов висновку, що такі підлягають до задоволення частково, в сумі 1082,49грн., за період з 14.08.2020р. до 23.10.2020р., з огляду на таке.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що якщо продаж товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається позивачем відповідачу разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання відповідачем або уповноваженою ним особою на прийняття товару товарної (видаткової) накладної, є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату.
У видаткових накладних № SI0002389598 від 14.07.2020р., № SI0002394638 від 16.07.2020р., № SI0002395390 від 16.07.2020р. вказано, що отримана за ними продукція підлягає оплаті до 13.08.2020р., 15.08.2020р. та 06.08.2020р. відповідно.
Позивач помилково вважає останній день платежу, зазначений у видаткових накладних, першим днем прострочення платежу.
Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь. Вказана позиція суду відповідає позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у його постанові від 08.10.2018р. у справі № 927/490/18.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1022,1грн. пені, 1082,49грн. 12% річних та 24,32грн. інфляційних.
Беручи до уваги встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні справи, окрім вище зазначених правових норм, застосував норми права, встановлені ст.ст.525, 526, 530, 549, 610, 629, 692, 625 ЦК України, ст.265 ГК України.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1,6 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 1 та частиною 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Що стосується розподілу судового збору, то суд зазначає наступне.
Згідно з ч.3 ст.130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2102 грн. судового збору.
Позивач у п.2 прохальної частини заяви про закриття провадження у справі в частині позовних вимог просить суд судові витрати стягнути з відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір у справі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ч.9 ст.129, ч.3 ст.130 ГПК України в сумі 1959,55грн. та на підставі п.2 ч.1 ст.129 ГПК України в сумі 134,57грн. Загалом до стягнення з відповідача на користь позивача за розгляд справи судом першої інстанції підлягає 2094,12грн. судового збору.
Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Факт понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 6800грн. підтверджуються Договором про надання правової (правничої) допомоги № 19/10/2020-1ПЗ від 19.10.2020р., Додатковою угодою до укладеного між сторонами договору про надання правової (правничої) допомоги № 19/10/2020-1ПЗ від 19.10.2020р., Описом наданих послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 19/10/2020 -1ПЗ від 19.10.2020р., платіжними дорученнями № 572 від 23.10.2020р. на суму 102грн., № 571 від 23.10.2020р. на суму 1224грн., № 570 від 23.10.2020р. на суму 5474грн., довіреністю від 19.10.2020р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001709 від 08.11.2019р.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на правову (професійну правничу) допомогу, відповідно до вимог ч. 5 ст. 126 ГПК України, та доказів неспівмірності цих витрат із обставинами, зазначеними у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду не подав.
З огляду на викладене, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, ці витрати на підставі ст.129 ГПК України та ч.3 ст.130 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 6774,52грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2,3,13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс”, м.Київ від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Баушпар”, м. Львів суми основного боргу в розмірі 30999,98грн. та закрити провадження у справі № 914/2826/20 в цій частині позовних вимог.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Баушпар” (79020, м.Львів, вул.Варшавська, буд.136, кв.30, код ЄДРПОУ 41001204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодистриб'юшн Карго Партс” (02222, м.Київ, вул.Закревського,16, код ЄДРПОУ 37141112) 1022,1 грн. пені, 1082,49грн. 12 % річних, 24,32 грн. інфляційних, 2094,12 грн. судового збору та 6774,52 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5.Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
6.Апеляційна скарга подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені § 1 Глави 1 Розділу IV ГПК України.
Суддя О.Ю. Бортник