Провадження № 33/803/1174/21 Справа № 216/3233/21 Суддя у 1-й інстанції - Сидорак В.В. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
23 липня 2021 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бенік Н.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого машиністом локомотиву в ПАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг», не одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн.(чотириста п'ятдесят чотири гривні) на користь держави.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 24 травня 2021 року, о 03 годині 05 хвилин, в Центрально-Міському районі, м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на проспекті Миру, біля будинку № 4 керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей що не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я з метою встановлення стану сп'яніння, відмовився в присутності двох свідків. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейських БК 00127. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Беник Н.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2021 року , а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Стосовно апеляційних вимог вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що працівники поліції не пред'явили свої службові посвідчення.
Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 є нечитабельним. Протокол складено 24.05.2021 року, натомість події мали місце 24.03.2021 року.
Крім цього, до протоколу не долучені письмові пояснення свідків, наявність яких видно із протоколу.
На думку апелянта, ОСОБА_1 не було роз'яснено права та обов'язки.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
В судове засідання ОСОБА_1 та діюча в його інтересах адвокат Беник Н.І. у судове засідання не з'являлись, будь-яких документів в підтвердження поважності своєї неявки чи заяву про відкладення розгляду справи до суду не надали, причини неявки суду не відомі, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без їх участі.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Відповідно до роз'яснень п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Стаття 9 КУпАП закріплює, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи.
Винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами вчинення адміністративного правопорушення та зібраними у відповідності з нормами КУпАП по справі доказами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 100977 від 24.05.2021, копією письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 24.05.2021 року, а також відео з нагрудного відеореєстратора поліцейських, повно, всебічно та об'єктивно дослідженого під час судового засідання, з якого вбачається як ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, на законну вимогу поліцейського, неодноразово відмовляється від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а саме у КП «КБЛНПД ДОР».
Зазначені докази є чіткими, узгоджуються між собою та в адміністративних матеріалах відсутні докази, які б їх спростовували.
Так, у відповідності до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
За п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена наказом МВС №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я.
В пункті 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», що затверджений Постановою Кабінета Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Доводи апелянта з приводу того, що працівники поліції не пред'явили свої службові посвідчення є необґрунтованими, оскільки з відеозапису нагрудної камери працівника поліції вбачається, як ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які перебували на своєму службовому автомобілі та у службовій формі.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, працівниками патрульної поліції було роз'яснено ОСОБА_1 його права згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також роз'яснено юридичні наслідки у разі його відмови від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду у закладі охорони здоров'я. Після цього працівниками патрульної поліції було залучено двох свідків, в присутності яких ОСОБА_1 повторно відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду в закладі охорони здоров'я.
Такими, що не заслуговують на увагу є і доводи апелянта стосовно невірної дати у протоколі, оскільки даний факт жодним чином не спростовує винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.
За таких обставин винність останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження зібраними доказами, що містяться у матеріалах справи у відповідності зі ст. 251, 252 КУпАП.
Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Перевірені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Місцевий суд наклав стягнення у межах санкції ст. 130 КУпАП та в трьох місячний строк з дня вчинення правопорушення, тому підстав для закриття провадження на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у апеляційного суду не має.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Бенік Н.І. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2021 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко