Провадження № 11-сс/803/1135/21 Справа № 208/5294/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 червня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шевченківка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_8 ,
прокурора - ОСОБА_9 ,,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 червня 2021 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, як слідує з ухвали, за наслідками розгляду клопотання, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, те, що підозрюваний неодноразово судимий за вчинення злочинів майнової спрямованості, дійшов до висновку про необхідність постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного із визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 грн., та покладенням низки обов'язків, у разі її внесення.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме домашній арешт.
В якості доводів поданої апеляційної скарги сторона захисту посилається на відсутність доказів в підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисником звертається увага на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою необґрунтованість підозри, оскільки вона не містить ідентифікуючих ознак викраденого майна, а докази у провадженні зібрані з порушенням вимог КПК України, а саме з порушенням права на захист, а відтак є недопустимими. За твердженням апелянта запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, яка заперечувала проти задоволення скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до такого висновку.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як слідує з наявних матеріалів провадження, СВ Кам'янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020040000000655 від 26 червня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, зокрема щодо ОСОБА_6 ..
В межах цього кримінального провадження 26 червня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину підтверджуються доданими до клопотання відомостями внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041160000338 за ч. 3 ст. 185 КК України, копією прийняття заяви ОСОБА_10 про кримінальне правопорушення від 26.06.2021, а саме копією протоколу огляду місця події від 26.06.2021, протоколами обшуку від 26.06.2021, копією протоколу свідка ОСОБА_11 від 26.06.2021, копією протоколу свідка ОСОБА_12 від 26.06.2021, копією протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.06.2021 за участі ОСОБА_13 , а також іншими доказами, наявними в матеріалах провадження за клопотанням органу досудового розслідування, в сукупності.
В контексті п. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у п. 60 рішення у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
На питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно. Визначати, чи розумно й надалі залишати обвинуваченого під вартою, необхідно на підставі особливостей кожної конкретної справи. Продовження строку тримання під вартою в певній справі може бути виправданим лише тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога громадських інтересів важить більше - попри презумпцію невинуватості, - ніж правило поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»). Передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, попри належну повагу до принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення (п. 152 рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії»).
При розгляді клопотання органу досудового розслідування про обрання виняткового запобіжного заходу, слідчий суддя, об'єктивно встановив наявність ризику можливих спроб ОСОБА_6 переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, не працевлаштований.
Обґрунтованим слідчий суддя визнав і ризик можливих спроб ОСОБА_6 незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою уникнення покарання за вчинений злочин.
Також, колегія суддів погоджується, з висновком слідчого судді про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_6 не має постійного місця роботи, а відтак джерела доходу, окрім того він вчинив злочин під час випробувального терміну.
При цьому, слідчий суддя, з урахуванням конкретних обставин інкримінованого підозрюваному злочину, визначив розмір застави, який на думку колегії суддів є об'єктивним та неупередженим.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника в інтересах підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 ..
Отже, обраний слідчим суддею запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що у слідчого судді були вагомі підстави обрати щодо підозрюваного запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, оскільки інші, передбачені ст. 176 КПК України, більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, які випливають з ч. 1 ст. 177 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування ухвали суду, колегією суддів не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на цій стадії кримінального провадження, в зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 червня 2021 року щодо ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4