ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.07.2021Справа № 910/3728/21
За позовом Антимонопольного комітету України;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Медирент";
про стягнення 136 000 грн штрафу та 136 000 грн пені.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача: Прохоров Є. І., уповноважена особа;
Від відповідача: не з'явилися.
До Господарського суду міста Києва звернулося Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Медирент", в якому просить стягнути з відповідача 136 000,00 грн штрафу та 136 000,00 грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.01.2019 № 28-р/тк у справі № 130-29/08-293.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 року відкрито провадження у справі № 910/3728/21 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 13.04.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 року відкладено підготовче засідання до 22.06.2021 року.
Через відділ діловодства господарського суду 17.05.2021 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, за змістом якиї позивач просив суд зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 136 000,00 грн. пені.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що вищевказана заява позивача не суперечить вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3728/21 до судового розгляду по суті на 06.07.2021 р.
У судовому засіданні 06.07.2021 оголошено перерву в слуханні справи по суті до 20.07.2021 р.
Під час розгляду спору по суті 20.07.2021 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання 20.07.2021 не з'явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) розглянувши матеріали справи № 130-26.13/57-19 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 20.05.2019 № 28-р/тк (далі - Рішення № 28-р/тк), яким визнано, що ТОВ «НВП «Медирент» вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого Комітету від 10.01.2019 № 130-29/08-293 у встановлений ним строк. За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 136 000,00 гривень.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Копія Рішення № 28-р/тк була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 29.05.2019 № 130-26.13/08-6900 та отримана Відповідачем 07.06.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303510138719.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідач оскаржив Рішення № 28-р/тк до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 відкрито провадження у справі №910/9166/19 за позовом ТОВ «НВП «Медирент» до Комітету про визнання недійсним Рішення № 28-р/тк. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 у справі №910/9166/19 ТОВ «НВП «Медирент» в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2020 у справі №910/9166/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «НВП «Медирент» на зазначене рішення Суду першої інстанції. Постановою Суду апеляційної інстанції від 22.09.2020 у справі №910/9166/19 апеляційну скаргу ТОВ «НВП «Медирент» залишено без задоволення, а зазначене рішення Суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №910/9166/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «НВП «Медирент» на зазначені рішення Суду першої інстанції та постанову Суду апеляційної інстанції. Постановою Верховного Суду інстанції від 28.01.2021 у справі № 910/9166/19 касаційну скаргу ТОВ «НВП «Медирент» залишено без задоволення, а зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Таким чином, законність Рішення № 28-р/тк підтверджено постановою Верховного Суду інстанції від 28.01.2021 у справі № 910/9166/19, з огляду на що, останнє є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати де комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено штраф за рішенням № 28-р/тк 03.03.2021, що підтверджується копією платіжного доручення від 03.03.2021 № 115 .
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 136 000,00 грн. за наступним розрахунком.
Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 125 днів. Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:
- з 27.05.2020 (наступний день після прийняття Судом першої інстанції рішення у справі №910/9166/19) по 16.07.2020 включно (день який передував винесенню ухвали Судом апеляційної інстанції від 17.07.2020 у справі № 910/9166/19);
- з 23.09.2020 (наступний день після прийняття Судом апеляційної інстанції постанови у справі №910/9166/19) по 02.11.2020 включно (день який передував винесенню ухвали Судом касаційної інстанції від 03.11.2020 у справі № 910/9166/19);
- з 29.01.2021 (наступний день після прийняття Судом касаційної інстанції постанови у справі №910/9166/19) по 02.03.2021 включно (день який передував даті сплати штрафу, накладеного Рішенням № 28-р/тк.
Сума штрафу, накладеного Рішенням № 28-р/тк складає - 136 000 гривень. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 2 040 гривень (136 000 х 1,5 % = 2 040 грн.).
Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Аналіз зазначених норм спеціального закону щодо відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, свідчить, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом, протягом якого суд фактично здійснювався розгляд чи перегляд справи. Наприклад, у суді першої інстанції - з дня порушення провадження у справі до дня прийняття в ній рішення; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - з дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня ухвалення відповідного судового рішення). В цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювались.
Щодо застосування абзаців третього - п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у спорах про стягнення пені у зв'язку з невиконанням рішень органів Антимонопольного комітету України існує стала судова практика, викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 04.07.2019 у справі № 910/14288/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.
Враховуючи викладене, загальна кількість простроченння сплати штрафу складає 125 днів.
Враховуючи вищевикладене, сума пені за прострочення сплати штрафу 255 000,00 грн. ( 2 040 х 125 = 255 000 грн.).
У свою чергу, за приписами частини п'ятої статті 56 Закону розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Отже, розмір пені становить 136 000,00 гривень.
Станом на день розгляду спору пеня не сплачена, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 136 000,00 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
У зв'язку з задоволенням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, з Державного бюджету України на користь Антимонопольного комітету України підлягає поверненню 1 870 грн. 00 коп. надмірно сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» (вул. Боженка, 86-Б, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 22956058) пеню у розмірі 136 000 (сто тридцять шість тисяч) гривень і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент» (вул. Боженка, 86-Б, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 22956058) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Линківського, 45, м. Київ. 03035, ідентифікаційний код 00032767) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень. 00 коп.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Линківського, 45, м. Київ. 03035, ідентифікаційний код 00032767) 1 870 (одну тисячу вісімсот сімдесят) грн. 00 коп. надмірно сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26.07.2021
Суддя О.В. Мандриченко