ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2021Справа № 910/5477/21
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" (Україна, 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код: 40108981)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (Україна, 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, оф. 311; ідентифікаційний код: 34933742)
про стягнення 224 800,00 грн
Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (далі - відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 224 800,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 1/21 про закупівлю природного газу від 06.01.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
15.04.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
22.06.2021 на електронну адресу суду та 23.06.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та зазначає, що він повідомляв позивача про необхідність зміни ціни природного газу за Договором № 1/21 про закупівлю природного газу від 06.01.2021, проте сторони не досягли згоди щодо ціни природного газу, у зв'язку з чим відповідач надіслав позивачу проект додаткової угоди про розірвання вказаного договору. В свою чергу, відповідач заперечує проти тверджень позивача щодо відмови в односторонньому порядку від виконання договору про закупівлю, оскільки підставою для припинення постачання природного газу була наявність заборгованості позивача по оплаті за поставлений відповідачем природний газ. Разом із відзивом на позовну заяву, у зв'язку з неотриманням позовної заяви з доданими до неї документами, відповідачем подано заяву про поновлення строку на подання відзиву.
29.06.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, зазначає, що наявність у позивача заборгованості за поставлений відповідачем природний газ за іншим договором про закупівлю не може бути підставою для уникнення відповідальності за Договором № 1/21 про закупівлю природного газу від 06.01.2021, відтак, на думку позивача, надані відповідачем докази не стосуються предмета спору, а підписаний відповідачем в односторонньому порядку акт звірки взаємних розрахунків є недопустимим доказом. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем було пропущено строк на подання відзиву та не надано пояснень щодо пропуску вказаного строку.
Згідно з частинами 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Розглянувши заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву, з метою виконання завдання та дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства, оскільки позивач реалізував своє право на подання відповіді на відзив, суд задовольняє заяву відповідача та поновлює строк на подання відзиву.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
06.01.2021 між Державною установою "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" (далі - споживач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (далі - постачальник, відповідач) було укладено Договір № 1/21 про закупівлю природного газу (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ, природний газ), відповідно до Додатку № 1 до Договору, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Відповідно до пунктів 3.1 - 3.3 Договору ціна Договору становить 1 124 000,00 грн з ПДВ. Ціна газу складає 4 683,33 грн за 1 000 куб.м., крім того ПДВ 936,67 грн, всього з ПДВ - 5 620,00 грн. Ціна, зазначена в п. 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни на газ узгоджується шляхом підписання додаткових угод до цього Договору.
У підп. 5.2.1 пункту 5.2 Договору відповідач зобов'язався забезпечувати постачання газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених Договором, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору газу та розрахунків за його постачання.
Пунктом 6.4 Договору передбачено, що у разі відмови постачальника в односторонньому порядку виконувати цей Договір, постачальник на письмову вимогу споживача сплачує штрафні санкції в розмірі 20 % від ціни Договору.
Згідно з п. 12.1 Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
У Додатку № 1 до Договору сторони погодили Розрахунок вартості природного газу, згідно з яким ціна Договору складає 1 124 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 187 333,33 грн.
За твердженнями позивача, до нього звернувся відповідач з листом вих. № 180-21 від 14.01.2021, в якому просив позивача переглянути ціну природного газу в сторону підвищення та попередив позивача, що в іншому разі його буде відключено від газопостачання та розірвано Договір.
Листом № 316/51/01-2021 від 28.01.2021 позивач повідомив відповідача, що ініціювання процедури припинення (обмеження) постачання газу споживачу має відбуватись відповідно до умов Договору та Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496. Крім того, позивач у вказаному листі зазначив, що розгляне додаткову угоду до Договору в разі зміни ціни Договору відповідно до механізму ціноутворення на природний газ із використанням вказаної в Договорі формули.
Листом № 253-21 від 21.01.2021 відповідач повідомив позивача, що постачання природного газу за ціною, вказаною в Договорі, спричинить нанесення збитків відповідачу, що унеможливлює постачання природного газу позивачу, у зв'язку з чим відповідачем направлено позивачу проект додаткової угоди про розірвання Договору.
З матеріалів справи вбачається, що АТ "Київгаз" направило позивачу Вимогу № 1 від 28.01.2021 про самостійне припинення споживання природного газу, оскільки позивача не було включено до Реєстру споживачів жодного з постачальників природного газу.
У матеріалах справи також міститься Повідомлення АТ "Київгаз" № 1 від 28.01.2021 про припинення (обмеження) газопостачання позивачу.
Як зазначає позивач, ним було направлено відповідачу претензію № 439/51/01-2021 від 05.02.2021 щодо неналежного виконання умов Договору, в якій позивач вимагав у відповідача сплатити штраф у розмірі 224 800,00 грн (докази направлення вказаної претензії відповідачу містяться в матеріалах справи), яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився виконувати Договір, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь штраф, відповідно до п. 6.4 Договору, в розмірі 224 800,00 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 1.3 Договору сторони погодили, що обсяг постачання газу за цим Договором становить 200 тис. куб.м., в тому числі по місяцям.
З матеріалів справи вбачається, що, на виконання умов Договору, сторонами було підписано та скріплено печатками Акт № 475 від 15.02.2021 на суму 86 779,93 грн, відповідно до якого обсяг поставленого відповідачем газу становить 15,44128 тис. куб.м.
Інших доказів на підтвердження виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором та поставки позивачу газу в погоджених сторонами обсягах матеріали справи не містять.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявними в матеріалах справи доказами, а саме листом відповідача № 253-21 від 21.01.2021, Вимогою АТ "Київгаз" № 1 від 28.01.2021 про самостійне припинення споживання природного газу та Повідомленням АТ "Київгаз" № 1 від 28.01.2021 про припинення (обмеження) газопостачання позивачу підтверджується та обставина, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання Договору та постачання природного газу позивачу.
У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що у зв'язку з наявністю у позивача боргових зобов'язань за поставлений природний газ відповідач ініціював процедуру припинення позивачу газопостачання з 01.02.2021.
Доводи відповідача стосовно того, що підставою для припинення позивачу газопостачання за Договором була заборгованість позивача за поставлений відповідачем, відповідно до Договору про закупівлю природного газу № 76/20 від 11.02.2020, природний газ є безпідставними, оскільки, як вірно зазначає позивач, взаємовідносини сторін за вказаним договором не стосуються правовідносин за Договором і у випадку наявності у позивача заборгованості за Договором про закупівлю природного газу № 76/20 від 11.02.2020 перед відповідачем, останній не позбавлений можливості звернутися до суду з окремим позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Зі змісту наданого відповідачем Акту звірки взаємних розрахунків № 1284 від 31.01.2021 не вбачається, за яким договором відповідачем було його складено.
Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження наявності у позивача заборгованості за Договором, оскільки вищевказаний акт звірки підписано відповідачем та скріплено його печаткою в односторонньому порядку і відображена в акті інформація не підтверджена первинними документами.
Посилання відповідача на ту обставину, що згідно з підп. 2.2.2 пункту 2.2 Договору постачання газу здійснюється за умови відсутності у споживача заборгованості за минулі періоди перед постачальником (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів, у зв'язку з чим відповідачем припинено газопостачання позивачу, судом також відхиляються як безпідставні, оскільки відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду наявності заборгованості у позивача за Договором.
Поряд з цим, в пункті 4.3 Договору сторони дійшли спільної згоди, що оплата за поставлений постачальником газ буде проводитись покупцем з урахуванням реального фінансування видатків (та/або надходження коштів) Державного бюджету України на зазначені цілі покупця.
З огляду на вищенаведене, у відповідача були відсутні правові підстави для припинення позивачу газопостачання за Договором.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Судом перевірено розмір нарахованого позивачем штрафу та визнано його обґрунтованим.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 224 800,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 372,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (Україна, 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, оф. 311; ідентифікаційний код: 34933742) на користь Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" (Україна, 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код: 40108981) штраф у розмірі 224 800 (двісті двадцять чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 372 (три тисячі триста сімдесят дві) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.07.2021
Суддя О.В. Нечай