61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
26.07.2021 Справа № 905/1422/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши заяву
стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський центральний ринок», м. Слов'янськ, Донецька область
до боржника фізичної особи ОСОБА_1 , м. Слов'янськ, Донецька область
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати за договором №22806 від 01.01.2020 у сумі 23050,00грн та пені за порушення строків внесення орендної плати у сумі 1600,00грн, всього 24650,00грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський центральний ринок», м.Слов'янськ, Донецька область, звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 , м. Слов'янськ, Донецька область, заборгованості з орендної плати за договором №22806 від 01.01.2020 у сумі 23050,00грн та пені за порушення строків внесення орендної плати у сумі 1600,00грн, всього 24650,00грн.
Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський центральний ринок», м. Слов'янськ, Донецька область, про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд зазначає, що заява підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного). Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Частиною 1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.147 Господарського процесуального кодексу України заявниками та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
В якості боржника у заяві про видачу судового наказу стягувачем визначено фізичну особу ОСОБА_1 . При цьому заявник зазначає про те, що на дату укладання договору №22806 від 01.01.2020 боржник мав статус фізичної особи-підприємця, тобто заборгованість зі сплати орендної плати виникла у зв'язку зі здійсненням боржником підприємницької діяльності.
За змістом ст.ст. 51,52,598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202-208 Господарського кодексу України, ч.9 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до п.16 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа-підприємець.
Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 14.05.2020 було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Дяченка Юрія Петровича (номер запису 22770060004023182).
Тобто заявник звернувся в порядку наказного провадження до фізичної особи, яка на час укладання договору №22806 від 01.01.2020 мала статус фізичної особи-підприємця, а на час звернення до суду з заявою втратила статус підприємця.
При зверненні із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника фізичну особу, заявником не взято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та що наказне провадження має чіткі формальні межі, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до даних правовідносин процедури наказного провадження.
Враховуючи приписи ч.3 ст.147 Господарського процесуального кодексу України, якими чітко визначено суб'єктний склад наказного провадження, учасником якого не може бути фізична особа, суд дійшов висновку про неможливість застосування до даних правовідносин процедури наказного провадження, що є підставою для відмови зяавнику у видачі судового наказу.
Отже, визначаючись із подальшими заходами для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати суб'єктний склад наказного провадження, учасником якого не може бути фізична особа, та звернутися до господарського суду в межах відповідної форми позовного провадження.
Окремо суд зауважує на тому, що заявником подано вимогу про стягнення з боржника пені у сумі 1600,00грн, розмір якої з умов договору №22806 від 01.01.2020 та доданих документів не вбачається. Розрахунок пені, доданий до заяви, містить посилання на внутрішній наказ №2 від 03.01.2020, на підставі якого встановлено розмір пені, проте вказаний наказ до заяви не додано.
Також в розрахунку пені позивачем визначено періоди її нарахування, а саме з 16.07.2021 по 31.08.2021 та з 16.08.2021 по 31.08.2021, тобто на майбутнє, що потребує додаткового з'ясування.
Суд зазначає, що за загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником (зокрема, з метою перевірки періоду нарахувань).
Однак, ці повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст.15 Господарського процесуального кодексу України).
Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.
При цьому, законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що у відповідності до ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом №55 від 07.04.2003 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, п.5.27 якого передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Додані заявником до заяви копії документів не відповідають певною мірою наведеним вимогам ДСТУ 4163-2003, що унеможливлює їх розцінення судом в якості письмових доказів в розумінні ст.91 Господарського процесуального кодексу України.
Доданий до заяви документ у підтвердження сплати судового збору, а саме копія платіжного доручення №2041 від 20.07.2021 взагалі не засвідчена, отже суд не приймає надану до позовної заяви копію платіжного доручення №2041 від 20.07.2021 в якості належного доказу, що підтверджує сплату судового збору.
Встановивши всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за договором №22806 від 01.01.2020 у розмірі 23050,00грн та пені за порушення строків внесення орендної плати у сумі 1600,00грн, всього 24650,00грн, з підстав встановлених п.п.1,8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янський центральний ринок», м. Слов'янськ, Донецька область, у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за договором №22806 від 01.01.2020 у сумі 23050,00грн та пені за порушення строків внесення орендної плати у сумі 1600,00грн, всього 24650,00грн.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.07.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням приписів пп.17.5 п.17 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
Суддя К.І. Аксьонова