61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
22.07.2021 Справа № 905/333/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, м.Маріуполь
до відповідача 1: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Словянськ
до відповідача 2: Військової частини НОМЕР_1 , м.Миколаїв
про стягнення 419390,48грн
Представники сторін:
від позивача (в режимі відеоконференції): Русакова Н.О. - адвокат на підставі ордеру;
від відповідача 1: Савченко Ю.В. - в порядку самопредставництва;
від відповідача 2: не з'явились.
Суть спору: Позивач, Державне підприємство “Маріупольський морський торговельний порт", м.Маріуполь, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Словянськ та до відповідача 2: Військової частини НОМЕР_1 , м.Миколаїв про стягнення 419390,48грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідачів виник обов'язок відшкодувати позивачу експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням та обслуговуванням мереж водопроводно-каналізаційного господарства, електрогосподарства, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх грошових зобов'язань за договором №11-19/11/20 від 12.02.2020.
Ухвалою суду від 04.03.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/333/21; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.03.2021 о 10:00год.
15.03.2021 на адресу суду від відповідача 1, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Словянськ надійшов відзив на позовну заяву. Останній позов не визнає у повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач 1 не підтверджує факт укладення договору №11-19/11/20 від 12.02.2020, оскільки договір №11-19/11/20 від 12.02.2020 з боку відповідач 1 не підписаний, сторонами не досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору, зазначив про відсутність бюджетних асигнувань на відшкодування витрат порту, отже відповідач 1 вважає безпідставними доводи позивача стосовно виникнення обов'язків у відповідачів за договором №11-19/11/20 від 12.02.2020.
22.03.2021 на електронну адресу суду від відповідача 2, Військової частини НОМЕР_1 , м.Миколаїв та 24.03.2021 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, останній просить суд прийняти відзив до розгляду; визнати Військову частину НОМЕР_1 неналежним відповідачем у справі №905/333/21 або відмовити у задоволенні позову щодо Військової частини НОМЕР_1 ; розглядати справу №905/333/21 без виклику у судове засідання представника Військової частини НОМЕР_1 за наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач 2 зауважує, що жодних позовних вимог до відповідача 2 позивачем не пред'явлено.
29.03.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1, в якій останній наполягає на задоволенні позовних вимог. Позивач зазначає, що ініціатива укладання договору на відшкодування експлуатаційних витрат на 2020 рік надходила від відповідача 1 (лист від 28.01.2020 №524/308). З твердженнями відповідача 1 стосовно недосягнення згоди за всіма істотними умовами договору позивач не погоджується, оскільки до позивача не надходило відповідних заперечень, а зі структурою тарифів порту відповідач 1 був ознайомлений ще у 2019 році, що підтверджується листом ДП «ММТП» від 15.07.2019, після чого відбулось підписання сторонами договору про відшкодування експлуатаційних витрат від 05.12.2019 №11-19/13/19. Надання відповідачу 2 послуг з водопостачання, водовідведення та постачання електричної енергії підтверджено належним виконанням договорів №11-19/07/20 від 25.02.2020 та №11-19/09/20 від 27.02.2020.
05.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про заміну відповідача та залучення третьої особи, останній просить суд замінити неналежного відповідача Військову частину НОМЕР_1 у справі №905/333/21 та ввести останнього у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою суду від 08.04.2021 у задоволенні заяви позивача про заміну відповідача та залучення третьої особи відмовлено; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 13.05.2021 о 10:00 год.
19.04.2021 від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких наполягає, що лист від 28.01.2020 №524/308 про намір укласти договори жодним чином не є правочином, що тягне виникнення певних правових наслідків. Договір відшкодування експлуатаційних витрат №11-19/11/20 не підписаний відповідачем 1 та є неукладеним. Підтвердження наявності боргу по відшкодуванню експлуатаційних витрат за первинними документами позивачем не доведено.
Суддя Курило Г.Є. у період з 11.05.2021 по 21.05.2021 (включно) перебувала на лікарняному, у зв'язку з чим підготовче засідання 13.05.2021 по справі №905/333/21 не відбулось.
17.05.2021 від позивача надійшли наступні документи: пояснення №18-02-09/54 від 06.05.2021; пояснення №18-02-09/55 від 06.05.2021 по суті спору.
Після виходу судді Курило Г.Є. з лікарняного, суд ухвалою від 24.05.2021 в задоволенні заяви позивача б/н від 29.04.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовив; визначив дату та час проведення підготовчого засідання у справі №905/333/21: 08.06.2021 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 08.06.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/333/21; призначено розгляд справи по суті на 30.06.2021 о 12:00 год.
Ухвалою суду від 30.06.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 13.07.2021 об 11:00 год.
Ухвалою суду від 13.07.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 22.07.2021 о 12:00 год.
Представник позивача у судові засідання з'явився в режимі відеоконференції, надав пояснення по суті справи, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача 1 у судове засідання з'явився, заперечив проти позовних вимог.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Виходячи з того, що відповідач 2 був обізнаний з фактом розгляду справи, а також враховуючи достатність зібраних по справі доказів, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за відсутності представника відповідача 2.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.
29.12.2017 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (адміністрація) та Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» (позивач) укладено договір №189-П-АМУ-17/200 про забезпечення доступу портового оператора до причалу, відповідно до п.1.1 якого Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператора до причалів №№ 1, 2 , 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 Маріупольської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Послуга), що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно - розвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов'язується сплатити Адміністрації плату за Послуги. Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором вантажно - розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції (конструктивної ширини) споруди.
Відповідно до п.1.4 договору господарська діяльність Портового оператора здійснюється з обов'язковим дотриманням вимог Зводу звичаїв морського порту Маріуполь, Обов'язкових постанов по морському порту Маріуполь, Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.05.2005 № 257, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.10.2005 №1191/11471 зі змінами та доповненнями, інших документів щодо експлуатації (використання) та технічної експлуатації гідротехнічних споруд, та його конструктивних елементів, та вимог чинного законодавства України. Використання Портовим оператором причалу(ів) для інших потреб, ніж передбачені в п. 1.1 цього Договору, та/або отримання інших послуг від Адміністрації є предметом іншого договору або здійснюється за заявками Портового оператора, згідно із затвердженими Адміністрацією вільними цінами (тарифами).
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання обох Сторін і діє протягом 3 років з дати його підписання. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
05.10.2018 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (адміністрація, позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник, відповідач 2) укладено договір про взаємодію №253-І-МАФ-18, згідно з п.1.1 якого предметом договору є взаємодія сторін під час надання замовнику можливості стоянки кораблів, катерів, суден забезпечення складу Військово-морських Сил Збройних Сил України (ВМС ЗС України) біля причалу №5 та плав причалу №4 адміністрації.
Відповідно до п.3.1 договору послуги за даним договором здійснюються на безоплатній основі згідно з абз.3 ч.1 ст.16 Закону «Про оборону України», ч.2 ст.15 та ч.3 ст.18 Закону України «Про морські порти України» та Порядком справлення та розміри ставок портових зборів, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316.
За змістом п.3.2 договору оплата інших послуг замовником здійснюється на підставі інших договорів на надання цих послуг між сторонами цього договору. Послуги із забезпечення суден водопостачанням, водовідведенням та електропостачанням через мережі, умови підключення, порядок користування та оплати, а також надання інших послуг за заявкою замовника, визначаються окремими договорами.
Згідно з п.5.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором відповідно до чинного законодавства та цього договору.
Положеннями п.п.6.1., 6.2. договору передбачено, що у разі виникнення спорів за даним договором, сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом переговорів. У випадку неможливості досягнення згоди Сторонами щодо спорів за даним Договором, вони вирішуються відповідно до чинного законодавства України.
Цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і буде діяти до 31.12.2018, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. По взаємній домовленості, відповідно до ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли з 24.09.2018 (п.7.1 договору).
Відповідно до п.7.2 договору договір після закінчення строку дії, встановленого в п.7.1, вважається пролонгованим на повний строк на тих самих умовах, якщо хоча б одна із сторін не заявить про інше.
Договір підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.
Листом №263 від 24.01.2019 Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганськ звернувся до ДП «Маріупольський морський торговельний порт», у відповідності до якого зазначив, що між військового частиною НОМЕР_1 та ДП «Адміністрації Морських Портів України» 05.10.2018 укладений договір про взаємодію сторін №253-1-АФ-18 з метою можливості стоянки кораблів, катерів, суден забезпечення складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України біля причалу №5 та плавпричалу №4. На звернення до ДП «АМПУ» отримано відповідь, що комунальні послуги по об'єктах здійснює підприємство позивача. Згідно Положення КЕВ м.Луганськ сплачує за спожиті комунальні послуги і енергоносії за військові підрозділи Збройних сил МО України, які виконують завдання за призначенням на території проведення операції ОС у Донецькій області. У зв'язку з вищезазначеним, просив позивача розглянути можливість укладання договорів на відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, витрат за спожите водопостачання та водовідведення у період стоянки кораблів, катерів, суден протягом 2019 року. Для виваженої інформації для укладення відповідних договорів надав перелік установленого електрообладнання на суднах, яке буде задіяне під час роботи судна від берегового живлення (найменування електрообладнання, потужність, часи роботи на добу) для розрахунку середнього споживання на місяць.
Згідно з листами №1070 від 18.03.2019, №1323 від 02.04.2019, які є аналогічними за змістом, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ повідомив ДП «Маріупольський морський торговельний порт», що для забезпечення військового підрозділу Збройних сил України, що розташовується біля причалу №5 та плав причалу №4 Адміністрації, Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ Міністерства оборони України з фахівцями ДП «Маріупольський морський торговельний порт» проводяться заходи щодо укладення відповідних договорів про відшкодування витрат наявних комунальних послуг та енергоносіїв. Відповідач 1 просив розглянути надані ним шаблони договорів про відшкодування відповідних витрат комунальних послуг та енергоносіїв, підписати та направити на адресу відповідача 1. В свою чергу, після підписання цих договорів відповідач зобов'язався негайно погасити існуючу заборгованість. Просив сприяння у вирішенні питання щодо укладення договорів про відшкодування витрат за спожиті наявні комунальні послуги та енергоносії відповідно до чинного законодавства України.
В подальшому на підставі договору про взаємодію сторін №253-І-МАФ-18 від 05.10.2018 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (сторона 1, відповідач 1) та Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» (сторона 2, позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 3, відповідач 2) укладено договір №11-19/06/19 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію від 22.05.2019, договір №11-19/07/19 про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення від 22.05.2019, договір №11-19/13/19 про відшкодування експлуатаційних витрат від 05.12.2019.
Листом №2470 від 26.06.2019 відповідач 1 звернувся до ДП «Маріупольський морський торговельний порт» та зазначив, що Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ Міністерства оборони України з ДП «Маріупольський морський торговельний порт» проведені заходи щодо укладення договору про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення №11-19/07/19 та договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію №11-19/06/19, за якими проведені розрахунки, згідно отриманих актів. Крім зазначених комунальних послуг та енергоносіїв, згідно наданих позивачем розрахунків, існує потреба у відшкодуванні супутніх витрат, понесених з боку ДП «Маріупольський морський торговельний порт», а саме: з приймання токів та утримання мереж водопостачання та водовідведення; на утримання технологічних електромереж. Для вирішення питання стосовно укладення договору на дані види послуг, відповідач 1 просив надати детальний розрахунок (калькуляцію) експлуатаційних витрат на утримання мереж водопостачання та водовідведення і технологічних електромереж, визначених згідно Наказів по порту №613 від 28.11.2018 та №587 від 13.11.2018, але не наданих на адресу КЕВ міста Луганськ.
Позивач у листі №11-24/59 від 15.07.2019 надав відповідь на лист відповідача 1 наступного змісту: тариф порту на послуги постачання холодної води та водовідведення - є вартість надання одиниці (1 м.куб.) послуг з водопостачання та водовідведення крізь систему мереж порту, який складається з витрат порту на утримання цих мереж та вартості води та стоків, які визначаються КП «МВУ ВКГ» м. Маріуполя. Тариф порту на електропостачання (за 1 кВт.год.) складається з витрат на утримання технологічних мереж порту та тарифу електропостачальної організації (ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» або ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ»). Тарифи на вищезазначені послуги розраховуються в ДП «ММТП» виходячи з економічно обґрунтованих витрат на утримання підрозділів порту, що займаються водопостачанням та водовідведенням через систему мереж порту (утримання мереж водопостачання) та витрат на передачу електричної енергії через власні електричні мережі порту (утримання технологічних мереж порту). Структура тарифів - складові економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з впровадженням у плановому періоді певного виду діяльності, які групуються за статтями, визначеними відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи. Таким чином, витрати на утримання мереж водопостачання та енергопостачання є невід'ємною частиною тарифу на відшкодування витрат порту по утриманню мереж водопостачання (водовідведення) та енергопостачання, без яких надання певної послуги було б неможливо. Відповідно до Положення про захист інформації ДП «ММТП» калькуляції на водопостачання, водовідведення та електроенергію відносяться до відомостей, що становлять комерційну таємницю ДП «ММТП». Цим же Положенням встановлений порядок доступу осіб до ознайомлення з комерційною таємницею, який передбачає підписання угоди про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації, з наданням особам, допущеним до інформації, роз'яснень про передбачені чинним законодавством заходи відповідальності за розголошення вищевказаних відомостей. Таким чином, ознайомлення з вищезазначеною інформацією може проводитись лише на території порту з дотриманням вимог Положення про захист інформації ДП «ММТП» та оформленням протоколу встановленої форми. Враховуючи викладене позивач надав інформацію щодо структури тарифів на відшкодування витрат з водопостачання та водовідведення, з утримання технологічних електричних мереж порту служби енерго- і водо забезпечення.
Згідно з інформацією щодо структури тарифу на відшкодування витрат з водопостачання та водовідведення служби енерго- і водозабезпечення ДП «ММТП»: фонд оплати праці з нарахуваннями - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 14,09грн/м.куб, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 21,7%; електроенергія та пальне - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 1,42грн/м.куб, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 2,2%; постачання - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 1,68грн/м.куб, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 2,6%; амортизація мереж водопостачання - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 13,84грн/м.куб, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 21,3%; ремонтний фонд - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 6,69грн/м.куб, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 10,3%; інші - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 4,86грн/м.куб, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 7,5%; загальновиробничі та адміністративні - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 5,06грн/м.куб, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 7,7%; тариф КП «МВУ ВКГ» - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 17,31грн/м.куб, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 26,7%, в тому числі водопостачання - 12,24грн/м.куб, водовідведення 5,07грн/м.куб; вартість відшкодування послуги водопостачання та водовідведення з урахуванням тарифу КП «МВУ ВКГ» - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 64,95грн/м.куб, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 100%, у тому числі водопостачання 45,93грн/м.куб, водовідведення 19,02грн/м.куб.
Згідно з інформацією щодо структури на відшкодування витрат з утримання технологічних електричних мереж порту служби енерго- і водозабезпечення ДП «ММТП»: фонд оплати праці з нарахуваннями - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 0,13грн/кВт.год, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 50,6%; електроенергія та пальне - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 0,0002грн/кВт.год, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 0,1%; постачання - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 0,003грн/кВт.год, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 1,3%; амортизація мереж енергопостачання - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 0,08грн/кВт.год, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 28,2%; ремонтний фонд - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 0,001грн/кВт.год, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 0,2%; інші - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 0,004грн/кВт.год, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 1,4%; загальновиробничі та адміністративні - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 0,05грн/кВт.год, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 18,2%; повна собівартість утримання технологічних електромереж порту - частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 0,27грн/кВт.год, частка, що займають елементи витрат у загальному тарифі 100%.
Сторони підтверджують, що зобов'язання за договорами №11-19/06/19 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію від 22.05.2019, №11-19/07/19 про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення від 22.05.2019, №11-19/13/19 про відшкодування експлуатаційних витрат від 05.12.2019 виконані сторонами в повному обсязі.
До матеріалів справи доданий лист №524/308 від 28.01.2020 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, яким останній звернувся до позивача з проханням підписати тристоронні договори на 2020 рік про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення; про відшкодування витрат за спожите електропостачання; про відшкодування експлуатаційних витрат, які укладаються між Маріупольським портом, Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ Міністерства оборони України та Військовою частиною НОМЕР_1 з відповідними додатками до договорів.
13.02.2020 позивач направив на адресу представника відповідача 2 лист вих.№11-24/8 від 13.02.2020, згідно з яким у відповідь на лист відповідача 1 від 28.01.2020 направив підписані та скріплені печаткою зі сторони позивача договори про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення та про відшкодування експлуатаційних витрат. До листа додано договір №11-19/07/20 про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення в 3 примірниках, договір №11-19/09/20 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію в 3 примірниках, договір №11-19/11/20 про відшкодування експлуатаційних витрат
в 3 примірниках, акти на відшкодування витрат за спожиту електроенергію (січень 2020 року в 3 примірниках), акти на відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення (січень 2020 року в 3 примірниках), акти на відшкодування експлуатаційних витрат (січень 2020 року в 3 примірниках).
25.02.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (сторона 1, відповідач 1), Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» (сторона 2, позивач) та Військовою частиною А3130 (сторона 3, відповідач2) на підставі договору про взаємодію сторін №253-І-МАФ-18 від 05.10.2018 укладено договір №11-19/07/20 про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення, у відповідності до п.1.1 якого за умовами даного Договору Сторона 1 відшкодовує витрати, понесені Стороною 2 з водопостачання та водовідведення. які були надані Стороні 3, яка тимчасово розміщена за адресою: проспект Адмірала Луніна, 99, м.Маріуполь, Донецька обл., 87510.
Згідно з п.1.2. договору орієнтовна сума договору становить:
- водопостачання Код (65100000-4) на суму 57628,80грн, у т.ч. ПДВ - 9604,80грн.
Плануємий обсяг - 3600 м.куб.
- водовідведення Код (90400000-1) на суму 23716,80грн, у т.ч. ПДВ - 3952,80грн.
Плануємий обсяг - 3600 м.куб.
Загальна сума Договору: 81345,60грн, у т.ч. ПДВ - 13557,60грн.
Обсяг разом 7200м.куб.
Відповідно до п.2.3.2 договору сторона 1 зобов'язалась відшкодовувати витрати за спожите Стороною 3 водопостачання та водовідведення, відповідно до показників встановлених засобів обліку. Акт фіксування показників лічильників складається та підписується не пізніше останнього календарного дня поточного місяця, уповноваженими представниками Сторони 2, та Сторони 3 Договору та скріплюється печатками, відповідальність за достовірність даних в якому несуть Сторона 2 та Сторона 3.
Крім того, відповідно до п.2.3.3 договору сторона 1 зобов'язалась після отримання від Сторони 2 акту на відшкодування витрат з водопостачання та водовідведення та Акту фіксування показників лічильників, відшкодувати витрати з водопостачання та водовідведення на розрахунковий рахунок Сторони 2.
За змістом п.6.1 договору при наявності засобів обліку, облік та розрахунки за спожите водопостачання та водовідведення, здійснюється за показниками приборів обліку (лічильника).
Пунктом 6.1.1 договору передбачено, що сторона 1 відшкодовує стороні 2 витрати за спожите стороною 3 водопостачання та водовідведення за тарифами встановленими для КП «Маріупольське ВКГ» Постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг №2157 від 11.102019:
- водопостачання 16,008грн за 1 м.куб (з ПДВ);
- водовідведення 6,588грн за 1 м.куб (з ПДВ).
На підставі розрахунків та/або показників засобів обліку водопостачання (Акт фіксування показників лічильників складений та підписаний Стороною 2 та Стороною 3, відповідальність за достовірність даних в якому несуть Сторона 2 та Сторона 3) оформлюється трьохсторонній акт на відшкодування витрат (п.6.4 договору).
Згідно з п.п.6.5, 6.6 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата спожитого Стороною 3 водопостачання та водовідведення здійснюється на підставі рахунків або актів на відшкодування витрат, що виставляються Стороною 2 не пізніше 10 календарних днів з дня отримання включно.
Відповідно до п.6.7 договору виставлення рахунків здійснюється Стороною 2 на підставі Акту на відшкодування витрат з водопостачання та водовідведення та Акту фіксування показників лічильників, які складаються сторонами щомісячно.
Цей Договір набирає чинності з моменту укладання і діє до 31.12.2020 включно, а в частині обов'язків, що виникли в період дії даного договору, і відповідальності за його виконання - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Відповідно до ч.3 статті 631 Цивільного Кодексу України Сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2020.
Договір підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.
У додатку №1 до договору №11-19/07/20 про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення від 25.02.2020 сторони визначили планові обсяги споживання водопостачання та водовідведення по військовій частині.
Також до матеріалів справи додані підписані між сторонами та скріплені печатками підприємств акти про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення за період січень - грудень 2020 року на загальну суму 81345,60грн, зокрема: №1 від 31.01.2020 на суму 4225,45грн, №2 від 29.02.2020 на суму 5490,83грн, №3 від 31.03.2020 на суму 5558,62грн, №4 від 30.04.2020 на суму 5716,79грн, №5 від 31.05.2020 на суму 5671,60грн, №6 від 30.06.2020 на суму 5920,15грн, №7 від 31.07.2020 на суму 4745,16грн, №8 від 31.08.2020 на суму 5649,00грн, №9 від 30.09.2020 на суму 9625,90грн, №10 від 31.10.2020 на суму 9219,17грн, №11 від 30.11.2020 на суму 9784,06грн, №12 від 31.12.2020 на суму 9738,87грн.
27.02.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (сторона 1, відповідач 1), Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» (сторона 2, позивач) та Військовою частиною А3130 (сторона 3, відповідач2) на підставі договору про взаємодію сторін №253-І-МАФ-18 від 05.10.2018 укладено договір №11-19/09/20 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, відповідно до п.1.1. якого Сторона 1 відшкодовує понесені Стороною 2 витрати з оплати електричної енергії, яка була спожита Стороною 3, тимчасово розміщеною за адресою: проспект Адмірала Луніна, 99, м.Маріуполь, Донецька обл., 87510.
Згідно з п.1.2 договору загальна сума договору у 2020 році за спожиту електричну енергію (ДК 021:2015 - (09310000-5)) складає - 1726456,97грн, у тому числі ПДВ - 287742,83грн. Загальна сума договору, що підлягає відшкодуванню за 2020 рік, повинна бути скоригована за фактичним споживанням електричної енергії.
У відповідності до п.1.3 договору плануємий обсяг споживання електричної енергії складає - 673048 кВт*год.
Згідно з п.п.2.3.2, 2.3.3 договору Сторона 1 зобов'язалась відшкодування витрат за спожиту Стороною 3 електричну енергію здійснювати відповідно до показників встановлених засобів обліку. Після отримання від Сторони 2 акту на відшкодування витрат здійснювати оплату згідно ст.46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок Сторони 2.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.1 договору).
Пунктом 6.2 договору передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється Стороною 1 на підставі рахунків, або актів на відшкодування витрат, що виставляються Стороною 2 - не пізніш десяти календарних днів з дня отримання включно.
За змістом п.6.4 договору виставлення рахунків здійснюється Стороною 2 на підставі трьохсторонніх актів на відшкодування витрат з електропостачання, які складаються Сторонами в день отримання кінцевих рахунків за електричну енергію від Постачальника електричної енергії не пізніше 05 числа місяця наступного за розрахунковим. Для складання зазначених актів Сторона 3 зобов'язується забезпечити явку свого представника до відділу енергозабезпечення порту, що знаходиться за адресою пр.Луніна, 75, м.Маріуполь, Донецька обл., 87510, не пізніше 05 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до п.6.5.договору витрати Сторони 2, що підлягають відшкодуванню за цим Договором розраховуються на підставі діючих тарифів на електроенергію, а також надбавок що зумовлюються вартістю витрат Сторони 2 з передачі комунальних послуг через мережі Сторони 2, які визначаються калькуляцією Сторони 2.
Цей Договір набирає чинності з моменту укладання і діє до 31.12.2020 включно, а в частині обов'язків, що виникли в період дії даного договору, і відповідальності за його виконання - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Відповідно до ч. 3 статті 631 Цивільного Кодексу України Сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2020 (п.9.1 договору).
Договір підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.
Додатком №1 до договору №11-19/09/20 від 27.02.2020 є розрахунок витрат, що підлягають відшкодуванню за спожиту електроенергію від технологічних мереж ДП «Маріупольський морський торговельний порт» МБ в/ч НОМЕР_2 -Г та розрахунок витрат, що підлягають відшкодуванню за спожиту електроенергію від технологічних електричних мереж ДП «Маріупольський морський торговельний порт» прс «Донбас» в/ч А2951-Г.
Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ, Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» та Військовою частиною НОМЕР_1 підписані акти на відшкодування витрат, зумовлених споживанням електроенергії за період січень - грудень 2020 року на загальну суму 1666718,10грн, зокрема: №1 від 31.01.2020 на суму 179936,32грн, №2 від 29.02.2020 на суму 159963,43грн, №3 від 31.03.2020 на суму 221902,19грн, №4 від 30.04.2020 на суму 144228,82грн, №5 від 31.05.2020 на суму 152105,47грн, №6 від 30.06.2020 на суму 53174,06грн, №7 від 31.07.2020 на суму 35661,61грн, №8 від 31.08.2020 на суму 77461,82грн, №9 від 30.09.2020 на суму 67054,78грн, №10 від 31.10.2020 на суму 146475,48грн, №11 від 30.11.2020 на суму 214377,06грн, №12 від 31.12.2020 на суму 214377,06грн.
Послуги за договорами №11-19/07/20 від 25.02.2020, №11-19/09/20 від 27.02.2020 були надані та оплачені в повному обсязі.
До матеріалів справи додано договір №11-19/11/20 про відшкодування експлуатаційних витрат від 12.02.2020, між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (сторона 1, відповідач 1), Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» (сторона 2) та Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 3) на підставі договору про взаємодію сторін №253-І-МАФ-18 від 05.10.2018, за змістом п.1.1 якого Сторона 2 несе експлуатаційні витрати з утримання та обслуговування мереж водопровідно-каналізаційного господарства, електрогосподарства під час стоянки кораблів, катерів, суден забезпечення складу Військово-Морських Сил ЗСУ Сторони 3, біля причалу № 5 та плавпричалу №4 Адміністрації, за адресою: проспект Адмірала Луніна, 99, м.Маріуполь, Донецька обл., 87510.
Відповідно до п.1.2 договору Сторона 1 відшкодовує Стороні 2 експлуатаційні витрати понесені при наданні Стороні 3 водопостачання, водовідведення та електропостачання.
Згідно з п.1.3 договору сума договору про відшкодування експлуатаційних витрат з:
- водопостачання та водовідведення (плануємий обсяг 3600 м3 + 3600 м3) складає - 219542,40грн, у т.ч. ПДВ - 36590,40грн;
- електропостачання (плануємий обсяг 673 048 кВт/год) - 226144,13грн, у т.ч. ПДВ - 37690,69грн;
Загальна сума Договору становить: 445686,53грн, у т.ч. ПДВ 74281,09грн.
У розділі 2 сторони визначили порядок здійснення оплати, зокрема п.2.1 передбачено, що Сторона 1 відшкодовує вартість експлуатаційних витрат з утримання та обслуговування мереж водопровідно-каналізаційного господарства, електрогосподарства, спожитих Стороною 3 на підставі рахунків та щомісячних актів на відшкодування експлуатаційних витрат, що підписуються Сторонами, в трьох примірниках. Відповідальність за достовірність даних в актах несуть Сторона 2 та Сторона 3.
Відповідно до п.2.2. договору оплата за цим договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування Стороною 1 грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони 2 протягом 10 банківських днів з моменту отримання оформленого акту на відшкодування експлуатаційних витрат.
Згідно з п.3.1.1 договору Сторона 1 зобов'язана своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати вартість витрат з утримання та обслуговування Стороною 2 мереж водопровідно-каналізаційного господарства, електрогосподарства, споживане Стороною 3 водопостачання, водовідведення та електропостачання.
Сторона 2 у відповідності до п.п.3.3.1-3.3.4 зобов'язана забезпечити своєчасне обслуговування належної якості згідно із законодавством. Утримувати мережі водопровідно-каналізаційного господарства, електрогосподарства в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів для запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки. Своєчасно проводити за рахунок власних коштів роботи з усунення пов'язаних з наданням послуг неполадок, що виникли з його вини. Здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання мереж водопровідно-каналізаційного господарства, електрогосподарства, яке використовується для надання Стороні 3 водопостачання, водовідведення та електропостачання.
За змістом п.п.6.1, 6.2 договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення Сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.
Цей Договір набирає чинності з моменту укладання і діє по 31.12.2020 включно, а в частині обов'язків, що виникли в період дії даного договору, і відповідальності за його виконання - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Відповідно до ч.3 статті 631 Цивільного Кодексу України Сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2020 (п.8.1 договору).
Додатком №1 до спірного договору є розрахунок витрат, що підлягають відшкодуванню за експлуатаційні витрати з утримання та обслуговування мереж водопостачання та водовідведення ДП «Маріупольський морський торговельний порт» Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганськ, згідно з яким вартість утримання та обслуговування мереж водопостачання та водовідведення за 1 м.куб становить - 50,82грн без ПДВ (згідно наказу по порту №536 від 09.12.2019). Наведено розрахунок до наказу №536 від 09.12.2019 та визначено частку, що займають статті витрат у загальному тарифі, зокрема: фонд оплати праці - 12,07грн/1м.куб., нарахування - 2,66грн/1м.куб., електроенергія - 1,47грн/1м.куб., пальне - 0,11грн/1м.куб., постачання - 3,81грн/1м.куб., амортизація - 13,35грн/1м.куб., ремонтний фонд - 5,77грн/1м.куб., інші - 6,18грн/1м.куб., собівартість передачі питної води крізь мережі порту - 45,42грн/1м.куб., водопостачання - 32,18грн/1м.куб., водовідведення - 13,24грн/1м.куб., ЗЕВ та АУВ на 1м.куб - 5,40грн/1м.куб., повна собівартість передачі питної води крізь мережі порту грн./1м.куб для орендарів - 50,82грн/1м.куб., у тому числі водопостачання - 36,00грн/1м.куб., водовідведення - 14,82грн/1м.куб.
За змістом розрахунку зазначено, що вартість відшкодування за експлуатаційні витрати може змінюватися ДП «ММТП» у односторонньому порядку у зв'язку зі зміною показників витрат ЦВВ ДП «ММТП» зумовлених передачею питної води та скидання стоків власними мережами.
Згідно з додатком №2 до спірного договору, яким є розрахунок витрат, що підлягають відшкодуванню за експлуатаційні витрати з утримання та обслуговування технологічних електричних мереж ДП «Маріупольський морський торговельний порт» Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ ціна за утримання технологічних електричних мереж ДП «ММТП» (наказ по порту №537 від 09.12.2019) - 0,28грн за 1 кВт.год. без ПДВ. Вартість відшкодування за експлуатаційні витрати може змінюватися основним споживачем у односторонньому порядку у зв'язку зі зміною витрат зумовлених передачею електроенергії власними технологічними мережами.
Договір підписаний та скріплений печаткою лише позивачем, інші сторони договір не підписали.
В матеріалах справи наявні рахунки на відшкодування експлуатаційних витрат за період січень 2020 року - грудень 2020 року на загальну суму 419390,48грн, зокрема: рахунок №675 від 31.01.2020 на суму 34973,40грн, рахунок №1051 від 29.02.2020 на суму 14819,11грн, рахунок №1120 від 29.02.2020 на суму 22694,45грн, рахунок №1448 від 31.03.2020 на суму 15002,06грн, рахунок №1548 від 31.03.2020 на суму 28897,01грн, рахунок №1842 від 30.04.2020 на суму 15428,95грн, рахунок №2025 від 30.04.2020 на суму 20098,18грн, рахунок №2318 від 31.05.2020 на суму 15306,98грн, рахунок №2424 від 31.05.2020 на суму 21889,39грн, рахунок №2814 від 30.06.2020 на суму 22038,91грн, рахунок №3629 від 31.07.2020 на суму 16871,57грн, рахунок №4085 від 31.08.2020 на суму 15246,00грн, рахунок №4188 від 31.08.2020 на суму 8248,80грн, рахунок №4671 від 30.09.2020 на суму 25979,18грн, рахунок №4672 від 30.09.2020 на суму 6320,83грн, рахунок №5227 від 31.10.2020 на суму 24881,47грн, рахунок №5228 від 31.10.2020 на суму 15176,78грн, рахунок №5438 від 30.11.2020 на суму 26406,07грн, рахунок №5631 від 30.11.2020 на суму 21413,62грн, рахунок №5928 від 31.12.2020 на суму 47697,72грн.
Крім того, до матеріалів справи додані акти про відшкодування експлуатаційних витрат за період січень - грудень 2020 року на загальну суму 419390,48грн, зокрема: акт від 31.01.2020 на суму 11404,01грн, акт від 31.01.2020 на суму 23569,39грн, акт від 29.02.2020 на суму 14819,11грн, акт від 29.02.2020 на суму 22694,45грн, акт від 31.03.2020 на суму 28897,01грн, акт на суму 15002,06грн, акт від 30.04.2020 на суму 20098,18грн, акт від 30.04.2020 на суму 15428,95грн, акт від 31.05.2020 на суму 15306,98грн, акт від 31.05.2020 на суму 21889,39грн, акт від 30.06.2020 на суму 6061,10грн, акт від 30.06.2020 на суму 15977,81грн, акт від 31.07.2020 на суму 4064,93грн, акт від 31.07.2020 на суму 12806,64грн, акт від 31.08.2020 на суму 8248,80грн, акт від 31.08.2020 на суму 15246,00грн, акт від 30.09.2020 на суму 25979,18грн, акт від 30.09.2020 на суму 6320,83грн, акт від 31.10.2020 на суму 24881,47грн, акт від 31.10.2020 на суму 15176,78грн, акт від 30.11.2020 на суму 26406,07грн, акт від 30.11.2020 на суму 21413,62грн, акт від 31.12.2020 на суму 21413,62грн, акт від 31.12.2020 на суму 26284,10грн.
Докази направлення вказаних актів на адресу відповідача 2 наявні в матеріалах справи.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 умов спірних договорів позивач звертався до останнього з претензіями №19/П від 31.03.2020, №24/п від 30.04.2020, 26/п від 02.06.2020, №34/п від 01.07.2020, №40/п від 03.08.2020, №58/п від 02.11.2020, З/П від 04.01.2021. Позивач повідомляв відповідача 1 про наявність заборгованості та пропонував в найкоротший термін сплатити заборгованість.
У відповідях на претензії (листи №524/2128 від 16.06.2020, №524/2468 від 09.07.2020, №524/4415 від 17.11.2017, 524/277 від 22.01.2021) відповідач 1 не визнав заборгованість за договором №11-19/11/20. Додатково повідомив, що згідно облікових даних по Квартирно-експлуатаційному відділу міста Луганськ, відсутні будь-які відносини за договором №11-19/20 від 12.02.2020.
Листом вих.№18-03-22/58 від 01.10.2020 позивач повідомив відповідача 1, що станом на 01.10.2020 договір про відшкодування експлуатаційних витрат з боку відповідача 1 не підписаний. Просив в найкоротший термін підписати договір та погасити заборгованість з відшкодування експлуатаційних витрат з утримання та обслуговування мереж порту, яка станом на 01.10.2020 складає 251514,81грн (з ПДВ).
У зв'язку з невиконанням відповідачами обов'язку відшкодувати позивачу експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням та обслуговуванням мереж водопровідно-каналізаційного господарства, електрогосподарства позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача 1: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Словянськ, до відповідача 2: Військової частини НОМЕР_1 , м.Миколаїв, про стягнення 419390,48грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про морські порти України”, адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту); гідротехнічними спорудами морських портів є інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден; причал - гідротехнічна споруда, яка має швартовні та відбійні пристрої і призначена для стоянки та обслуговування суден, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
Частиною третьою статті 11 Закону України "Про морські порти України", регламентовано, що адміністрація морських портів України або власник морського терміналу на безоплатній основі надає у користування приміщення для організації пункту пропуску через державний кордон України, де здійснюються в установленому законодавством порядку прикордонний, митний контроль і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Контроль організовується та здійснюється у встановленому актами законодавства України порядку. У відповідних випадках та в порядку, встановленому актами законодавства України, здійснюються також перевірки рівня іонізуючого випромінювання, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, медичний огляд пасажирів, екіпажів, бригад тощо з метою виявлення осіб з симптомами інфекційних хвороб.
Також, відповідно до частин першої-другої статті 15 цього Закону визначено загальну мету та повноваження адміністрації морських портів України, до яких, зокрема, віднесено: утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об'єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту; забезпечення створення рівних і конкурентних умов ведення господарської діяльності та отримання послуг у морському порту. У процесі своєї діяльності адміністрація морських портів України укладає договори щодо модернізації, реконструкції та будівництва об'єктів портової інфраструктури, інші договори, що відповідають цілям її утворення, у тому числі господарські договори з питань забезпечення своєї діяльності.
У відповідності до ч.3 ст.23 Закону України "Про морські порти України" державні стратегічні об'єкти портової інфраструктури та інше державне майно, закріплене за адміністрацією морських портів України, належать їй на праві господарського відання. Адміністрація морських портів України володіє, користується та розпоряджається закріпленим за нею державним майном з урахуванням його цільового призначення, а також обмежень правомочностей щодо розпорядження таким майном, визначених цим Законом, іншими законодавчими актами, її статутом.
Акваторія та причали Маріупольського порту належать Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» на праві господарського відання, а Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» під час здійснення своєї діяльності користується причалами Маріупольського порту на підставі договору від 29.12.2017 №189-П-АМПУ-17/04/17/200 про забезпечення доступу Портового оператора до причалів.
За приписами ст.638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 Цивільного кодексу України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Положеннями ч.ч.2, 3 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Пунктом 8 статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, а одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Таким чином, виходячи зі змісту вказаних норм, у разі вчинення будь-якою із сторін договору дій, що свідчать про його виконання, такий договір не може вважатися неукладеним з посиланням на недосягнення згоди по всім істотним умовам договору. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
Суд встановив, що саме відповідач 1 листом №524/308 від 28.01.2020 звернувся до позивача з проханням підписати тристоронні договори на 2020 рік про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення; про відшкодування витрат за спожите електропостачання; про відшкодування експлуатаційних витрат, які укладаються між Маріупольським портом, Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ Міністерства оборони України та Військовою частиною НОМЕР_1 з відповідними додатками до договорів, позивач, в свою чергу, прийняв пропозицію відповідача 1 та направив підписаний зі свого боку договір №11-19/11/20 про відшкодування експлуатаційних витрат, договір №11-19/09/20 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, договір № 11-19/07/20 про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення на адресу ОСОБА_1 , якій є співробітником відповідача 2, це твердження позивача відповідачем 2 не спростовуються.
25.02.2020 Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ, Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» та Військовою частиною НОМЕР_1 підписано договір №11-19/07/20 про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення.
27.02.2020 Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ, Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» та Військовою частиною НОМЕР_1 підписано договір №11-19/09/20 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію.
Відповідач 2 отримав послуги згідно договорів №11-19/09/20 від 27.02.2020 та №11-19/07/20 від 25.02.2020, а відповідач 1 повністю відшкодував витрати позивача за спожиту відповідачем 2 електричну енергію, водопостачання та водовідведення.
Листом вих.№18-03-22/58 від 01.10.2020 позивач повідомив відповідача 1, що станом на 01.10.2020 договір про відшкодування експлуатаційних витрат з боку відповідача 1 не підписаний. Просив в найкоротший термін підписати договір та погасити заборгованість з відшкодування експлуатаційних витрат з утримання та обслуговування мереж порту, яка станом на 01.10.2020 складає 251514,81грн (з ПДВ).
Судом враховано, що між сторонами укладались аналогічні за змістом договори на 2019 рік, у тому числі договір про відшкодування експлуатаційних витрат, при цьому відповідач 1 листом позивача від 15.07.2019 № 11-24/59 був ознайомлений зі структурою тарифів порту, також суд бере до уваги, що експлуатаційні витрати за договором про відшкодування експлуатаційних витрат на 2019р. були повністю оплачені відповідачем 1, а отже відповідачем 1 визнано факт понесення позивачем експлуатаційних витрат при наданні послуг за договорами про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення у 2019 році.
У додатках до договору №11-19/11/20 був визначений розрахунок витрат, що підлягають відшкодуванню за експлуатаційні витрати з утримання та обслуговування мереж водопостачання та водовідведення, а також витрат, що підлягають відшкодуванню за експлуатаційні витрати з утримання та обслуговування технологічних мереж позивача.
Протягом 2020 року від відповідачів на адресу позивача не надходило заперечень щодо змісту договору №11-19/11/20, протоколи розбіжностей до договору відповідачами не складались, протилежного суду не доведено.
Тому, відповідачем 1 не доведено недосягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами договору №11-19/11/20.
Крім того, в 2021 році відповідач 1 звернувся листом від 04.01.2021 № 524/12 до позивача з проханням укласти договори за аналогією 2020 року на 2021 рік, а саме про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення; про відшкодування витрат за спожите електропостачання; про відшкодування експлуатаційних витрат.
Однак, договір №11-19/11/20 про відшкодування експлуатаційних витрат від 12.02.2020 відповідачами підписаний не був.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи №390/34/17 у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження №61-22315сво18) зробив наступний правовий висновок щодо принципу добросовісності, який лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки сторони правочину.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі-«non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Судом встановлено, що у 2019 році відповідач 1 відшкодував експлуатаційні витрати позивача згідно укладеного договору №11-19/13/19 про відшкодування експлуатаційних витрат від 05.12.2019, у 2020 році відповідач 1 спочатку запропонував позивачу укласти договір про відшкодування експлуатаційних витрат, а потім відмовився від його підписання, у 2021 році відповідач 1 знов звернувся до позивача з пропозицією укласти договір про відшкодування експлуатаційних витрат.
За думкою суду, правова позиція відповідача 1 щодо не визнання договору про відшкодування експлуатаційних витрат на 2020 рік укладеним, суперечить його попередній та наступній поведінці, та не може свідчити про добросовісність, чесність, відкритість і повагу інтересів позивача.
Відповідач 1 у відзиві зазначає, що кошторисні призначення від головного розпорядника коштів для реєстрації договору №11-19/11/20 від 12.02.2020 про відшкодування експлуатаційних витрат не надходили, у зв'язку з чим, відповідач 1 не мав законних підстав для укладання вказаного договору без відповідних бюджетних асигнувань, однак відсутність бюджетних асигнувань для відшкодування експлуатаційних витрат, які були понесені позивачем, не є належною підставою непідписання відповідного договору, крім того відповідач 1 протягом 2020 року жодного разу не повідомляв позивача про відсутність бюджетних асигнувань на відшкодування витрат порту, ані про відсутність повноважень та законних підстав на укладання договору, який є предметом розгляду вказаної справи, при цьому відповідач 2 протягом 2020 року користувався послугами порту.
Суд встановив, що за правовою природою договір №11-19/11/20 про відшкодування експлуатаційних витрат від 12.02.2020 є договором про надання послуг.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач наполягає, що надання Військовій частині НОМЕР_1 послуг з водопостачання, водовідведення та постачання електричної енергії підтверджено належним виконанням договорів №11-19/07/20 від 25.02.2020 та №11-19/09/20 від 27.02.2020, що сторонами не заперечується, витрати на утримання мереж водопостачання та енергопостачання є невід'ємною частиною тарифу на відшкодування витрат порту по утриманню мереж водопостачання (водовідведення) та енергопостачання, без яких надання певної послуги було б неможливо.
У відповіді на відзив позивач детально описав процедуру водопостачання та водовідведення суден складу Військово - морських сил ЗСУ під час стоянки біля причалів порту та процедуру постачання електричної енергії та надав перелік операційних витрат, що включаються до експлуатаційних витрат по відпуску та водовідведенню через систему водопостачання та водовідведення СЕВЗ ДП «ММТП»; копію положення про цех водопостачання та водовідведення СЕВЗ, Перелік операційних витрат, що включаються у витрати з утримання технологічних електричних мереж ДП «ММТП»; однолінійна схема живлення катерів на 5 та 6 причалах ДП «ММТП»; копію положення про цех мереж і підстанцій СЕВЗ.
Позивач у поясненнях від 06.05.2021 №18-02-09/55 наполягає, що для забезпечення відповідачів водою та електроенергією має утримувати мережі водопровідно-каналізаційного господарства, електрогосподарства у належному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів для запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання мереж водопровідно-каналізаційного господарства, електрогосподарства, яке використовується для надання відповідачам водопостачання, водовідведення та електропостачання. Відповідно до Додатку №1 до Договору №11-19/11/20 частки експлуатаційних витрат порту з утримання та обслуговування мереж водопостачання та водовідведення, що займають статті витрат у загальному тарифі порту та підлягають відшкодуванню відповідачами, складаються з фонду оплати праці, нарахувань, електроенергії, пального, постачання, амортизації, ремонтного фонду, інших витрат, загально-експлуатаційних витрат, адміністративно-управлінських витрат, повної собівартості передачі питної води крізь мережі порту. Відповідно до Додатку №2 до Договору №11-19/11/20 частки експлуатаційних витрат порту з утримання та обслуговування технологічних електричних мереж, що займають статті витрат у загальному тарифі порту та підлягають відшкодуванню відповідачами, складаються з фонду оплати праці, нарахувань, електроенергії, пального, постачання, амортизації, ремонтного фонду інших витрат, загально-експлуатаційних витрат, адміністративно-управлінських витрат.
Позивачем на підтвердження своїх тверджень до суду надані плановий розподіл інших витрат між водопостачанням та водовідведенням, та іншими витратами на очищення та газування питної води; аналіз фактичних витрат до планових витрат за 2020 рік по цеху водопостачання та водовідведення СЕВЗ; аналіз фактичних витрат на водопостачання та водовідведення до планових витрат за 2020 рік по цеху водопостачання та водовідведення СЕВЗ; розрахунок відшкодування витрат з утримання технологічних електричних мереж ДП «ММТП» за 2020р.; довідка про перебування на балансі ДП «ММТП» об'єктів та обладнання; звіт витрат порту за 2020р.
Відповідачами не надано жодних доказів на спростування наявності у позивача витрат, заявлених до стягнення, що підлягають відшкодуванню.
В матеріалах справи наявні рахунки, акти про відшкодування експлуатаційних витрат за період січень - грудень 2020 року на загальну суму 419390,48грн, які підписані тільки з боку позивача.
Акти про відшкодування експлуатаційних витрат направлялись представнику відповідача 2, заперечень щодо означених актів відповідачами не надано.
Непідписання відповідачами актів про відшкодування експлуатаційних витрат не спростовує факту наявності витрат, які позивач поніс при наданні відповідачу 2 послуг з водопостачання, водовідведення та електропостачання.
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст.ст. 76, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, позивач довів належними доказами, що протягом 2020р. ніс експлуатаційні витрати в розмірі 419390,48грн, пов'язані з наданням Військовій частині НОМЕР_1 послуг з водопостачання, водовідведення та електропостачання, отже твердження відповідача 1, що позивачем не підтверджено наявності боргу по відшкодуванню експлуатаційних витрат за первинними документами, є хибним.
Враховуючи, що позивачем доведений факт надання відповідачу 2 відповідних послуг, понесення позивачем експлуатаційних витрат при їх наданні, які зазначені в рахунках та актах про відшкодування експлуатаційних витрат, суд дійшов висновку, що договір №11-19/11/20 є укладеним, сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, доказів невідповідності договору №11-19/11/20 вимогам чинного законодавства судом не встановлено.
Відповідно до п. 3.1. договору №11-19/11/20 Сторона 1 зобов'язана своєчасно та в повному обсязі відшкодувати вартість витрат з утримання та обслуговування Стороною 2 мереж водопровідно-каналізаційного господарства, електрогосподарства, споживане Стороною 3 водопостачання, водовідведення та електропостачання.
В п.2.2. договору зазначено, що оплата за цим договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування Стороною 1 грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони 2 протягом 10 банківських днів з моменту отримання оформленого акту на відшкодування експлуатаційних витрат.
Таким чином, у даних господарських правовідносинах у відповідача 1 виник прямий обов'язок щодо виконання умов договору №11-19/11/20 про відшкодування експлуатаційних витрат від 12.02.2020, від якого він ухиляється.
Строк виконання зобов'язань відповідача 1 відшкодувати вартість витрат з утримання та обслуговування позивачем мереж водопровідно-каналізаційного господарства, електрогосподарства, споживане відповідачем 2 є таким, що настав, отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 заборгованості у розмірі 419390,48грн є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем у позовній заяві в якості відповідача 2 зазначена Військова частина НОМЕР_1 , м.Миколаїв, однак зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 1 на свою користь заборгованість у розмірі 419390,48гривень та судовий збір у розмірі 6290,86 гривень, отже жодних позовних вимог до відповідача 2 позивачем у своїй позовній заяві не пред'явлено, отже суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до відповідача2.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, м.Маріуполь до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Словянськ, Військової частини НОМЕР_1 , м.Миколаїв, задовольнити частково.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (84122, Донецька область, м.Слов'янськ , вул.Поштова, буд.20, код ЄДРПОУ 07652214) на користь Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт” (87510, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Адмірала Луніна, буд.99, код ЄДРПОУ 01125755) заборгованість у розмірі 419390,48грн, судовий збір в розмірі 6290,86грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт”, м.Маріуполь до Військової частини НОМЕР_1 , м.Миколаїв.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 22.07.2021 підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 26.07.2021.
Суддя Г.Є. Курило