вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.07.2021м. ДніпроСправа № 904/5105/21
за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "ЕЛЕКОМ", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬНЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних за Договором поставки № 0829-1 від 29.08.2019 р.
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (повідомлення) представників сторін
Приватне наукове-виробниче підприємство "ЕЛЕКОМ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельне енергетичне підприємство", в якому просить суд стягнути заборгованість у розмірі 49 465, 68 грн, з яких: 44 276, 82 грн - основний борг, 2 521, 93 грн - пеня, 2 081, 02 грн - інфляційні втрати, 585, 91 грн - 3 % річних.
Ухвалою суду від 27.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) даної ухвали.
Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 27.05.2021 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 52500, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул.. Василя Сухомлинського, буд. 48б.
Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 27.05.2021, до якого відділенням поштового зв'язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору № 0829-1 від 29.08.2019, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
29.08.2019 між Приватним науковим-виробничим підприємством "ЕЛЕКОМ" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬНЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 0829-1 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник передає у власність, а покупець оплачує і приймає кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, надалі іменовану «товар» у кількості на асортименті, зазначеному в узгоджених рахунках.
Найменування, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість Товару вказуються в узгоджених рахунках, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).
У пункті 2.5 договору визначено, що товар поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2010) зі складу постачальника за адресою: м. Дніпро, вул. Канатна, 130. Поставка є виконаною, коли товар завантажений на транспорт перевізника, який визначає покупець або на транспорт покупця.
Згідно п. 2.1 договору поставка товару відбувається на умовах 100 % попередньої оплати товару, інші умови можливі тільки за погодженням сторін і обумовлюються в додатковій угоді.
Сторони домовилися, що датою поставки товару вважається дата, зазначена в накладних підписаних уповноваженими представниками сторін. Перехід ризиків на товар переходить до покупця від дати поставки (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору постачальник зобов'язаний разом з товаром передати покупцеві товаросупровідні документи: видаткову накладну, сертифікат якості (відповідності).
Ціни на товар надаються в рахунках і вказуються в національній валюті України (п. 3.1 договору).
Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що оплата покупцем за товар здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника. Умови оплати 100 % попередня оплата.
Відповідно до п. 8.1. договору договір, зміни та доповнення до нього, а також документи, передані факсом мають юридичну силу після їх підписання і скріплення печаткою обома підприємствами.
Цей договір набирає чинності з моменту його оформлення за п. 8.1 і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У випадку, якщо ні одна сторона зі сторін не заявила про намір розірвати договір, він вважається продовжений на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 8.2 договору).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 44 276, 82 грн, що підтверджується видатковою накладною № Э1210-1 від 10.12.2020 та довіреністю Приватного науково-виробничого підприємства "ЕЛЕКОМ" № 126 від 09.12.2020 на отримання товару (арк.. с. 41-42).
Видаткова накладна підписана уповноваженим представником відповідача без будь-яких заперечень та зауважень, що відповідає умовам договору.
Позивач стверджує, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у визначений договором строк, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 44 276, 82 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою № 81 від 22.03.2021 щодо погашення боргових зобов'язань (арк. с. 44).
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу в розмірі 44 276, 82 грн, просить суд стягнути з відповідача також пеню в розмірі 2 521, 93 грн, 3% річних у розмірі 585, 91 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 081, 02 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Щодо суми основного боргу
За приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням умов договору строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем товару є таким, що настав.
Як свідчать матеріали справи, сторони не дотримувались умов договору в частині розрахунків за послуги шляхом здійснення попередньої плати.
Отже, відповідач повинен був здійснити оплату наданих позивачем у грудні 2019 року послуг в день поставки товару.
Відповідач своїх грошових зобов'язань за договором не виконав, у зв'язки з чим за ним перед позивачем обліковується заборгованість у розмірі 44 276, 82 грн.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язань припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи відповідачем суду не надано доказів погашення перед позивачем заборгованості за поставлений товар у розмірі 44 276, 82 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині суми основного боргу в розмірі 44 276, 82 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми пені
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що у разі погодження поставки товару на умовах відстрочення платежу, покупець, за несвоєчасну оплату товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не сплаченого товару за кожен день прострочення платежу.
Листом від 09.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬНЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО" гарантувало здійснити оплату товару до 31.12.2020 (арк. с. 40).
Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору та/або укладення додаткових угод в частині зміни порядку розрахунку за поставлений товар, в тому числі і відстрочення платежу.
Тому, вимоги в частині стягнення з відповідача суми 2 521, 93 грн. пені, нарахованої позивачем на вказану суму, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи містяться у ч. 2 ст. 343 ГК України.
Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.
Якщо предметом неустойки є грошова сума її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Із наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на договірну і законодавчо встановлену. Тобто, необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов'язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується та її розмір.
Тому, саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Враховуючи, що сторони не уклали додаткову угоду щодо змін поставки та оплати товару, як передбачено п. 2.1 договору, суд вважає, що нарахування пені на підставі п. 6.2 договору є неправомірним.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 521, 93 грн задоволенню не підлягає.
Щодо суми 3 % річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 585, 91 грн за період з 10.12.2020 по 20.05.2021 та інфляційних втрат у сумі 2 081, 02 грн за період січень-квітень 2021.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично неточним. Однак, оскільки заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат знаходиться у межах здійсненого судом перерахунку, то вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 2081, 02 грн.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних щодо стягнення суми вказаних нарахувань є вірним.
На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 585, 91 грн та інфляційних втрат у розмірі 2081, 02 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 154, 3 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬНЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48Б; ідентифікаційний код 42792903) на користь Приватного науково-виробничого підприємства "ЕЛЕКОМ" (49044, м. Дніпро, вул.. Володимира Вернадського, буд. 7, кв. 56; ідентифікаційний код 30269505) основний борг у розмірі 44 276, 82 грн, , 3% річних у розмірі 585, 91 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 081, 02 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 154, 3 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 2 521, 93 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення - 26.07.2021.
Суддя В.І. Ярошенко