Рішення від 15.07.2021 по справі 904/6521/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2021м. ДніпроСправа № 904/6521/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, ідентифікаційний код 42767945)

до Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514)

про визнання права Державної власності на нерухоме майно та витребування із незаконного володіння

Представники:

Від позивача: Сивоконь А.І., виписка з ЄДР, зам. керівника

Від відповідача: Максименко С.М., довіреність, представник

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до суду з позовом №10-11-06923 від 01.12.2020 до Дніпровської міської ради про:

1) визнання права Державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на нерухоме майно об'єкт "будівлі та споруди дитячого садку" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Велика Діївська (Братів Трофімових), 179 у м. Дніпро;

2) витребування із незаконного володіння Дніпровської міська ради на користь Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях нерухоме майно об'єкт "будівлі та споруди дитячого садку" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Велика Діївська (Братів Трофімових), 179 у м. Дніпро.

Позовні вимоги витребуванні тим, що 18.09.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради було прийнято рішення про відмову Регіональному відділенню у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Дане рішення мотивоване тим, що при розгляді заяви Регіонального відділення було зроблено перевірку відомостей у Державному реєстрі прав та відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 18.09.2018 за №138064815 та виявлено зареєстроване право власності за іншою особою. А саме вказано, що об'єкт "будівлі та споруди дитячого садку" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, будинок 179 має форму власності - комунальна, а власником якої є, територіальна громада міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на підставі свідоцтва про право власності: НОМЕР_1 , 25.02.2003, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Позивач зазначає, що згідно акту оцінки вартості майна Орендного підприємства "Дніпропетровський трубопрокатний завод ім. Леніна" дитячий заклад №61, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 179, в процесі приватизації не увійшов до статутного фонду ВАТ "Дніпропетровський трубний завод", залишився у державній власності, органом управління якого є Регіональне відділення. Згідно з відомостями з Єдиного реєстру об'єктів державної власності, нежитлові будівлі (у складі: нежитлова будівля літ.А-2, прибудови літ.А1-1, А2-1, а1-1, а2-1, а, ганки літ.а1, а3, ганок з навісом літ.а3, ТП літ.Б, будівля котельної літ.В-1, ганок літ.в, споруди, мостіння №1-7, 1), площею 4 196 кв.м., розташовані за адресою: вул. Велика Діївська (Братів Трофімових), 179 у м.Дніпро, є державною власністю. Суб'єкт управління, якій здійснює управління майном - Фонд державного майна України.

Ухвалою суду від 07.12.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази експертної оцінки вартості майна на теперішній час та докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До суду 14.12.2020 позивачем подана заява на виконання ухвали суду від 07.12.2020.

Ухвалою суду від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/6521/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 18.01.2021 о 14:30год.

У підготовчому засіданні 18.01.2021 оголошувалась перерва до 09.02.2021 о 14:30 год.

До суду 08.02.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву яким просить суд відмовити в задоволенні позову у справі №904/6521/20 повністю. Відповідач зазначає, що з огляду на зміст листа виконавчого комітету Ленінської районної ради від 25.09.2001 № 3/7-623, який став підставою для розгляду міською радою питання про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста колишнього дитячого закладу №61, ВАТ "Дніпропетровський трубний завод", разом з передачею житлового фонду місцевим радам, передав на баланс виконкому районної ради дитячий комбінат №61. В цьому листі зазначено, також, що на момент передачі не було належним чином оформлено правовстановлюючі документи на нерухоме майно дитячого комбінату. 25.02.2003 виконавчим комітетом міської ради видано свідоцтво про право комунальної власності та внесено відповідний запис в Реєстр прав власності на спірне нерухоме майно, який на дату звернення РВ Фонду до суду із цим позовом не скасовано, що підтверджує право власності територіальної громади міста в особі міської ради на зазначену нерухомість.

Також відповідач зазначає, що належність нерухомого майна дитячого закладу № 61 до державної власності спростовується відомостями, наданими КП "ДМБТІ", щодо наявності в матеріалах інвентаризаційної справи по об'єкту: будівля дитячого садка, яка розташована за адресою: вул. Братів Трофімових, 179, копії листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 03.11.2006 № 12/2-6402, адресованого міському голові, з проханням підготувати проект рішення щодо оформлення права власності за державою, в особі Верховної Ради України на зазначене майно. Інформація щодо підготовки такого проекту рішення та його прийняття міською радою чи виконавчим комітетом міської ради відсутня. Не існує доказів прийняття Регіональним відділенням рішення щодо нерухомого майна дитячого садка у відповідності з вимогами Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. Після приватизації орендного підприємства "Дніпропетровський трубопрокатний завод ім. Леніна" нерухоме майно вибуло з володіння ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" з його ініціативи у зв'язку з передачею на баланс виконавчого комітету районної ради. Чинним законодавством не передбачено здійснення Регіональним відділенням управління майном господарських товариств, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, та не перебуває на балансі цих підприємств.

Відповідач стверджує, що РВ Фонду не надано доказів про належність спірного нерухомого майна до державної власності, тобто наявності у позивача речового права, на захист якого подано даний позов, та про порушення відповідачем речового права позивача. Позивачем також не доведено, що міською радою прийнято у комунальну власність міста дитячий садок з порушенням норм чинного законодавства та повноважень та, що міська рада є незаконним володільцем. Відтак, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про витребування майна з власності територіальної громади міста.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на пропуск РВ Фонду позовної давності для звернення до суду з цим позовом. Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до позову та в зв'язку з цим у задоволенні позову відмовити повністю.

У підготовчому засіданні 09.02.2021 представники сторін звернулись до суду із заявою про розгляд справи №904/6521/20 в розумні строки з урахуванням обставин справи та задля вчинення процесуальних дій.

З огляду на обставини справи, а також з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, суд продовжив підготовче провадження у справі №904/6521/20 на 30 днів.

У підготовчому засіданні 09.02.2021 оголошувалась перерва до 18.03.2021 о 12:30 год.

У підготовчому засіданні 18.03.2021 оголошувалась перерва до 06.04.2021 о 12:30 год.

До суду 05.04.2021 позивачем подана відповідь на відзив в якій зазначає, що твердження відповідача, що технічний паспорт, який був виготовлений у 2016 році на замовлення Регіонального відділення повинен містить відомості щодо власника спірної будівлі не відповідає дійсності, оскільки Технічних паспорт від 09.12.2016, в розумінні пункту 11 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, містить відомості щодо замовника та місце розташування об'єкту, а також плани та експлікацію об'єкту.

Щодо посилання відповідача на лист від 03.11.2006 №12/2-6402 Регіонального відділення до міського голови щодо підготовки проекту рішення щодо оформлення права державної власності на об'єкт колишнього дитячого закладу №61 по вул. Братів Трофімових, 179 у м. Дніпропетровську, як на обізнаність останнього про належність спірного майна до комунальної власності, Відповідно до пункт 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( в редакції, що діяла на момент звернення 29.01.2006), право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. Дійсно, Регіональне відділення, беручи до уваги приписи Закону України "Про власність" зверталось із зазначеним листом до Міського голови, маючи в подальшому намір здійснити реєстрацію речового права на спірне майно. Проте, в зв'язку з втратою чинності зазначеного Закону та зміну підстав та порядку проведення реєстрації речових прав та їх обтяжень, законодавча підстава отримання такого рішення відпала.

Щодо підстави набуття відповідачем права власності на спірний об'єкт позивач зазначає, що відповідач у відзиві на позов та у відповіді на претензію, як на підставу набуття права власності на колишній дитячий заклад № 61 по вул. Братів Трофімових, 179 у м. Дніпропетровську посилається на рішення Дніпропетровської міської ради від 26.12.2001 №22/24 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста колишнього дитячого закладу № 61 по вул. Братів Трофімових, 179 у м. Дніпропетровську" на підставі якого подальшому було видано свідоцтво про право власність. В той же час, згідно рішення від 30.07.2003 №43/11 Дніпропетровської міської ради, визнано таким, що втратило чинність рішення від 26.12.2001 № 22/24 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста колишнього дитячого закладу № 61 по вул. Братів Трофімових, 179 у м. Дніпропетровську". Підставою для скасування рішення від 26.12.2001 №22/24 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста колишнього дитячого закладу №61 по вул. Братів Трофімових, 179 у м. Дніпропетровську", було те, що Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" не передбачено безоплатну передачу майна із державної до комунальної власності. Про що, листом від 30.05.2003 №5/3/1529 Комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради повідомив Регіональне відділення та надіслав відповідні рішення. Таким чином, було скасовано правовстановлюючі документи (рішення Дніпропетровської міської ради від 26.12.2001 № 22/24) про належність майна до комунальної власності, та майно є державною власністю.

Отже, позивач стверджує, що свідоцтво про право власність на спірний об'єкт, видане на підставі скасованого рішення, та не має юридичної сили, оскільки на момент його оформлення не існувало жодних законних обставин. Тому, перебування у власності територіальної громади спірного майна є незаконним. Беручи до уваги те, що Державою в особі Регіонального відділення, як власник спірного майна не здійснювалися жодні дії щодо його відчуження спірного майна, то зазначене майно залишилося в державній власності, а тому Дніпровська міська рада є неправомірним та недобросовісним набувачем права власності на спірне майно.

Позивач 06.04.2021 звернувся до суду із клопотанням про витребування у Дніпровської міської ради свідоцтво про право комунальної власності на об'єкт будівлю дитячого садка, розташованого за адресою: вул. Братів Трофимових, 179, у м. Дніпропетровськ, яке видане виконавчим комітетом міської ради від 25.02.2003. Клопотання обґрунтовано тим, що у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що 25.02.2003 виконавчим комітетом міської ради видано свідоцтво про право комунальної власності на об'єкт будівлю дитячого садка, розташованого за адресою: вул. Братів Трофимових, 179, у м. Дніпропетровськ та внесено відповідний запис в Реєстр права власності на спірне майно нерухоме майно. Однак, вказане свідоцтво, як і підставу його видачі не було долучено відповідачем до відзиву.

Таким чином, позивач вважає, що свідоцтво про право комунальної власності від 25.03.2003, яке видане виконавчим комітетом міської ради та підстава його видачі, мають суттєве значення для розгляду даної справи та вирішення в подальшому спору.

Враховуючи викладене, з метою встановлення всіх обставин справи, оскільки зазначений у клопотанні позивача доказ є необхідним для повного та об'єктивного розгляду справи, суд 06.04.2021 задовольнив клопотання позивача, витребував у Дніпровській міській ради свідоцтво про право комунальної власності на об'єкт будівлю дитячого садка, розташованого за адресою: вул. Братів Трофимових, 179, у м. Дніпропетровськ, яке видане виконавчим комітетом міської ради від 25.02.2003.

Підготовче засідання 06.04.2021 відкладено на 29.04.2021 о 11:00 год.

Станом на 29.04.2021 відповідачем вимоги ухвали суду від 06.04.2021 не виконані.

У підготовчому засіданні 29.04.2021 представником позивача заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог про витребування у Дніпровській міській ради свідоцтво про право комунальної власності на об'єкт будівлю дитячого садка, розташованого за адресою: вул. Братів Трофимових, 179, у м. Дніпропетровськ, яке видане виконавчим комітетом міської ради від 25.02.2003.

Підготовче засідання 29.04.2021 відкладено на 15.06.2021о 11:00 год.

До суду 15.06.2021 представником відповідача подана заява про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно по вул. Братів Трофімових, 179 з супровідним листом КП ДМБТІ №6966 від 08.06.2021. Також представник відповідача просить суд підготовче засідання продовжити без представника Дніпровської міської ради та не заперечує проти закриття підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 15.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 15.07.2021 о 10:00год.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", Фондом державного майна України прийнято наказ від 22.04.1993 №167-ПК про надання згоди на приватизацію об'єкту малої приватизації - державного майна Орендного підприємства "Дніпропетровський трубопрокатний завод ім. Леніна", яке знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31.

Згідно наказу Фонду державного майна України від 22.04.1993 № 167-ПК було створено інвентаризаційну комісію. За результатами проведення інвентаризації майна вказаного підприємства та його оцінки складено акт оцінки вартості майна Орендного підприємства "Дніпропетровський трубопрокатний завод ім. Леніна", затвердженого 11.10.1993 (а.с. 17, 18 том 1). Зокрема, у акті оцінки зазначено, що вартість цілісного майнового комплексу орендного підприємства складає 51 609 000 тис. крб., з якого, вилучено майно вартістю 19 278 781 тис. крб., зокрема: 16 584 719 тис. крб. - вартість майна, яке належить орендарю; 2 444 524 тис. крб. - вартість майна, для якого встановлено пільги (об'єкти соцсфери); 249 538 тис. крб. - вартість державного житлового фонду.

Відповідно до відомості основних засобів по об'єктам соцкультпобуту Орендного підприємства "Дніпропетровський трубопрокатний завод ім. Леніна", дитячий заклад №61, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 179 в процесі приватизації не увійшов до статутного фонду ВАТ "Дніпропетровський трубний завод".

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна (а.с.21 том 1) нежитлові будівлі (у складі: нежитлова будівля літ.А-2, прибудови літ.А1-1,А2-1,а1-1,а2-1,а, ганки літ.а1,а3, ганок з навісом літ.а3, ТП літ.Б, будівля котельної літ.В-1, ґанок літ.в, споруди, мостіння №1-7,І), площею 4196 кв.м., розташовані за адресою: вул. Велика Діївська, (Братів Трофімових, 179) у м. Дніпро, є державною власністю. Суб'єкт управління, якій здійснює управління майном - Фонд державного майна України.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 05.03.2001 № 357 забезпечення функцій з управління державним майном, яке у процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, за територіальною ознакою - місцем розташування господарських товариств, покладено на Регіональні відділення Фонду державного майна України.

На виконання наказу Фонду державного майна України від 09.12.2016 № 2222 "Щодо виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 803-р "Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади" в частині забезпечення проведення до кінця 2018 року державної реєстрації нерухомого державного майна, яке у процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але залишилось на їх балансі. Регіональним відділенням була проведена відповідна робота щодо організації виготовлення технічної документації на вказані вище нежитлові будівлі. Технічний паспорт виготовлено станом на 09.12.2016 (інвентарна справа № 07930).

Регіональне відділення 12.09.2018 звернулося до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що розташовані: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 179. (стара адреса: вул. Братів Трохимових, 179).

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської Ради 18.09.2018 прийнято рішення (а.с. 20 том 1) про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Рішення мотивоване тим, що при розгляді заяви Регіонального відділення було зроблено перевірку відомостей у Державному реєстрі прав та відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 18.09.2018 за №138064815 та виявлено зареєстроване право власності за іншою особою. А саме, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно значиться об'єкт "будівлі та споруди дитячого садку" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, будинок 179. Форма власності - комунальна, власник - територіальна громада міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, НОМЕР_1 , 25.02.2003, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

З метою досудового урегулювання даного питання, Регіональне відділення звернулось до Дніпровської міської ради із претензією від 28.08.2019 № 05-11-05104 (а.с. 22, 23 том 1).

Листом від 11.11.2019 № 6/11-608 (а.с. 24, 25 том 1) Дніпровська міська рада відмовила у задоволені вимог зазначених у претензії Регіонального відділення.

Відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить державної власності від 01.12.2016 № 12/02-2862-ОД, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області правонаступником якого відповідно до наказу ФДМУ від 17.01.2019 року № 39 є Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях виступало орендарем спірного майна до закінчення терміну дії договору 01.12.2011. Балансоутримувачем зазначеного майна була Ленінська районна у місті Дніпропетровську рада, яка своїми листами підтверджувала знаходження спірного майна виключно на балансі останнього, та про те, що дитячий дошкільний заклад №61, що розташований за адресою: вул. Братів Трофімових, 179 у м. Дніпропетровську, є державною власністю (а.с. 19 том 1).

У зв'язку з невиконання зобов'язань по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.12.2016, Регіональне відділення зверталось до Господарського суду із позовними заявами про стягнення заборгованості з орендаря та в рішеннях від 10.06.2010 по справі №10/163/10 та від 25.04.2012 по справі №21/5005/2660/2012 встановлено, що спірне нерухоме майно знаходиться саме у державній власності та перебуває на балансі Ленінської районної у м. Дніпропетровськ раді.

Листом від 26.04.2017 №2/5-233 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звертався до Регіонального відділення, як до органу управління державним майном, щодо розгляду питання передачі спірної будівлі колишнього дошкільного закладу №61 по вул. Велика Діївська (Братів Трохимових), 179 у м. Дніпро з державної у комунальну власність (а.с. 26 том 1).

На виконання наказу Регіонального відділення від 27.08.2014 №128/08-Н, було здійснено перевірку фактичного використання державного майна, яке знаходиться на балансі Ленінської районна у місті Дніпропетровську ради та розташоване за адресою: вул. Братів Трофімових, 179 у м. Дніпропетровську.

На виконання наказу Фонду державного майна України від 09.12.2016 № 2222 "Щодо виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 803-р "Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади" в частині забезпечення проведення до кінця 2018 року державної реєстрації нерухомого державного майна, яке у процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але залишилось на їх балансі. Регіональним відділенням була проведена відповідна робота щодо організації виготовлення технічної документації на вказані вище нежитлові будівлі. Технічний паспорт виготовлено станом на 09.12.2016 (інвентарна справа №07930).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.12.2001 № 22/24 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста колишнього дитячого закладу № 61 по вул. Братів Трофімових, 179 м. Дніпропетровську" прийнятого на підставі клопотання виконавчого комітету Ленінської районної ради (лист 25.09.2001 № 3/7-263) було встановлено: прийняти у комунальну власність територіальної громади міста колишній дитячий заклад № 61 по вул. Братів Трофімових, 179 м. Дніпропетровську та включити в перелік об'єктів приватизації (нежитлових приміщень), що підлягають відчуженню шляхом аукціону.

В той же час, згідно рішення від 30.07.2003 №43/11 Дніпропетровської міської ради, визнано таким, що втратило чинність рішення від 26.12.2001 № 22/24 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста колишнього дитячого закладу № 61 по вул. Братів Трофімових, 179 у м. Дніпропетровську".

Підставою для скасування рішення від 26.12.2001 №22/24 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста колишнього дитячого закладу №61 по вул. Братів Трофімових, 179 у м. Дніпропетровську", було те, що Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" не передбачено безоплатну передачу майна із державної до комунальної власності. Про що, листом від 30.05.2003 №5/3/1529 Комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради повідомив Регіональне відділення та надіслав відповідні рішення.

Таким чином, позивач стверджує, що Державою в особі Регіонального відділення, як власник спірного майна не здійснювалися жодні дії щодо його відчуження спірного майна, то зазначене майно залишилося в державній власності, а тому Дніпровська міська рада є неправомірним та недобросовісним набувачем права власності на спірне майно.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з визнанням права власності на державне майно та витребування його з чужого незаконного володіння.

Відповідно до Положення "Про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях", затвердженого наказом ФДМУ від 31.01.2019 № 84, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях здійснює функції управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств під час приватизації та перебуває на їх балансі, за територіальною ознакою - місцем розташування господарських товариств.

Статтею 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що об'єктами управління державної власності є державне майно, що перебуває на балансі Господарських організацій, яке не увійшли до їх статутних капіталів.

Статтею 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності зокрема є Фонд державного майна України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 за № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" затверджено Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності. Зокрема вказане Положення визначає поступові дії державних органів в процесі здійснення передачі з державної до комунальної власності.

В зазначеному Положенні визначено, що передача об'єктів з державної до комунальної власності здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо, в тому числі, житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфраструктури. Передача оформляється актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та п. 1.3. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом ФДМ України та Мінекономіки України від 19.05.1999 №908/68 та зареєстрованого в Мін'юсті України органом, уповноваженим управляти державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є державні органи приватизації.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частина 1 статті 319 Цивільного кодексу України регламентує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права та обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У системі правових норм, що регулюють цивільно-правовий захист права власності, центральне місце займають норми, які передбачають такий речово-правовий спосіб захисту права, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикація.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина 1 статті 387 Цивільного кодексу України).

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Отже, у випадку якщо майно вибуло у законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна не зважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).

Враховуючи, те, що до теперішнього часу, Регіональним відділення, як органом управління спірного майна, не приймалось жодного рішення щодо передачі зазначеного майна та не здійснювались заходи щодо передачі майна, вбачаються ознаки порушення майнових прав держави, а саме здійснення реєстрації права власності на державне майно за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради без відома Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

На підставі викладеного позовні вимоги про визнання права Державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на нерухоме майно об'єкт "будівлі та споруди дитячого садку" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Велика Діївська (Братів Трофімових), 179 у м. Дніпро підлягають задоволенню.

Можливість одночасного заявлення позовних вимог про визнання права власності на майно та про витребування цього майна з чужого незаконного володіння підтверджується постановами Верховного Суду України по справах № 904/4572/16 від 29 березня 2018 року, №5028/12/106/2011 від 29 квітня 2015 року, №48/340, №52/250-45/540-2012 від 4 лютого 2015 року, №5002-1/2762-2011, №5002-26/3170-2011, №5002-5/3128-2011 від 25 листопада 2014 року, №16-13-28/17-438-2011, №2/92, №901/2493/13 від 18 листопада 2014 року, №47/296 від 4 листопада 2014 року, №62/84 від 28 жовтня 2014 року, №51/227 від 16 вересня 2014 року.

Позовні вимоги щодо витребування із незаконного володіння Дніпровської міської ради на користь Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях нерухоме майно об'єкт "будівлі та споруди дитячого садку" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Велика Діївська (Братів Трофімових), 179 у м. Дніпро, також підлягають задоволенню.

Таким чином суд не приймає заперечення відповідача оскільки відповідно до Актуоцінки вартості майна Орендного підприємства "Дніпропетровський трубопрокатний завод ім. Леніна", затвердженого 11.10.1993, із вартості цілісного майнового комплексу вилучились об'єкти, які не підлягають приватизації, зокрема: дитячий заклад №61, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 179, вартістю 127 833 тис. крб., яке на теперішній час, як об'єкт державної власності - нежитлові будівлі (у складі: нежитлова будівля літ.А-2, прибудови літ.А1-1, А2-1, а1-1, а2-1, а, ганки літ.а1, а3, ганок з навісом літ.а3, ТП літ.Б, будівля котельної літ.В-1, ганок літ.в, споруди, мостіння №1-7, 1), площею 4 196 кв.м., розташовані за адресою: вул. Велика Діївська (Братів Трофімових), 179 у м.Дніпро, та знаходиться у сфері управління Регіонального відділення.

Суд відхиляє заяву відповідача про застосування строків позовної давності на підставі наступного.

Згідно з ч.1 ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про свого права або про особу, яка його порушила.

Суд зазначає, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), перебіг якої відповідно до частини першої статті 261 цього ж Кодексу починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, перебіг позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття "позовна" має на увазі форму захисту - шляхом пред'явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на предявлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Питання про об'єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії "право на позов у матеріальному сенсі" (право на захист) у контексті її співвідношення із суб'єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов'язане з порушенням суб'єктивного матеріального цивільного права. Суб'єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись за допомогою звернення до суду.

Враховуючи, що метою встановлення у закону позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об'єктом дії позовної давності є прав на позовних захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб'єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушено.

Відповідач зазначив, що позивачем до позовної заяви додано копії документів, які свідчать про безперечну можливість довідатися про порушення свого права, зокрема, в 2006 році позивач звертався до міського голови (лист від 03.11.2006 №12/2-6402) про підготовку проекту рішення щодо оформлення права власності за державою в особі Верховної ради України на нерухоме майно: будівля дитячого садка, розташованого по вул. Братів Трофімових, 179 у м. Дніпрі. Позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях подана до суду 02.12.2020, тобто відповідач стверджує, що позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області за захистом своїх прав із порушенням трирічного строку загальної позовної давності, встановленого приписами ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України.

Проте, з вищенаведених документів, вбачається, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях лише в 2018 році дізналось про те, що спірне майно на праві комунальної власності зареєстровано за відповідачем.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

За встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на останнього.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Дніпровської міської ради про визнання права Державної власності на нерухоме майно та витребування із незаконного задовольнити у повному обсязі.

Визнати право Державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, ідентифікаційний код 42767945) на нерухоме майно об'єкт "будівлі та споруди дитячого садку" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Велика Діївська (Братів Трофімових), 179 у м. Дніпро.

Витребувати із незаконного володіння Дніпровської міська ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514) на користь Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, ідентифікаційний код 42767945) нерухоме майно об'єкт "будівлі та споруди дитячого садку" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Велика Діївська (Братів Трофімових), 179 у м. Дніпро.

Стягнути з Дніпровської міська ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, ідентифікаційний код 42767945) 19 471,25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Дата складення повного судового рішення - 26.07.2021.

Суддя Е.М. Бондарєв

Попередній документ
98558307
Наступний документ
98558309
Інформація про рішення:
№ рішення: 98558308
№ справи: 904/6521/20
Дата рішення: 15.07.2021
Дата публікації: 28.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.02.2022)
Дата надходження: 10.02.2022
Предмет позову: визнання права Державної власності на нерухоме майно та витребування із незаконного володіння
Розклад засідань:
04.05.2026 05:50 Касаційний господарський суд
04.05.2026 05:50 Касаційний господарський суд
04.05.2026 05:50 Касаційний господарський суд
04.05.2026 05:50 Касаційний господарський суд
18.01.2021 14:30 Господарський суд Дніпропетровської області
18.03.2021 12:30 Господарський суд Дніпропетровської області
29.04.2021 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області
15.06.2021 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області
25.10.2021 14:00 Центральний апеляційний господарський суд
08.11.2021 15:00 Центральний апеляційний господарський суд
16.03.2022 11:00 Касаційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
АНТОНІК СЕРГІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ
МАЧУЛЬСЬКИЙ Г М
суддя-доповідач:
АНТОНІК СЕРГІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ
БОНДАРЄВ ЕДУАРД МИКОЛАЙОВИЧ
МАЧУЛЬСЬКИЙ Г М
відповідач (боржник):
Дніпровська міська рада
запорізькій та кіровоградській областях, відповідач (боржник):
Дніпровська міська рада
заявник:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
заявник апеляційної інстанції:
Дніпровська міська рада
заявник касаційної інстанції:
Дніпровська міська рада
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Дніпровська міська рада
позивач (заявник):
Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській
Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
суддя-учасник колегії:
ДАРМІН МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ІВАНОВ ОЛЕКСІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ
МОГИЛ С К
УРКЕВИЧ В Ю