21.07.2021 м. Дніпро Справа № 904/5646/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 (повний текст складено 13.05.2021, суддя Фещенко Ю.В.) у справі № 904/5646/20
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 6 800,88 грн.
1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.
У жовтні 2020 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з відповідача кошти в сумі 6 800,88 грн., що були нараховані в якості плати за користування вагонами на під'їзній колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по пам'яткам про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» плати за користування вагонами в сумі 6 800,88 грн. залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Судове рішення мотивоване тим, що представник позивача не з'явився у судове засідання, призначене на 11.05.2021, та не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, що стало підставою для залишення позову без розгляду. При цьому суд першої інстанції посилався на правові висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.
2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Залізниця звернулась до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення від 11.05.2021, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування наведених вимог скаржник зазначає таке:
- представник позивача брав участь у підготовчому засідання 14.04.2021, однак на адресу Залізниці не надходило ухвали суду з визначенням наступної дати судового засідання у даній справі;
- позивач не з'явився один раз у підготовче засідання (11.05.2021);
- в силу ст. 202 ГПК України неявка належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
3. Узагальнені доводи інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 у справі № 904/5646/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 21.07.2021.
21.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У судовому засіданні представники сторін надали пояснення у справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним оскаржуваної ухвали у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, судове рішення від 11.05.2021 є незаконним та таким, що постановлено з порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.
16.10.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", в якому Залізниця просила стягнути з відповідача (вантажовласника) суму 6 800,88 грн., що були нараховані в якості плати за користування вагонами на під'їзній колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по пам'яткам про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45.
Також, позивач зауважив, що результати технічного огляду вагонів, які подаються на під'їзну колію під навантаження, реєструються в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного огляду ф.ВУ-14. В книзі ф.ВУ-14 проти кожного номеру вагона зазначається можливий напрямок навантаження, рід вантажу, для якого вони призначені, країна власниця та фактичний час пред'явлення вагонів до технічного огляду.
У пам'ятках про подавання вагонів ф.ГУ-45 місце передачі вагонів вказано - 5 колія станції Новобункерна Власника колії, що відповідає п. 6 договору №ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377. У книзі ф.ВУ-14 по спірним вагонам час закінчення технічного обслуговування відповідає часу подавання вагонів на під'їзну колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" вказаному в пам'ятках про подавання вагонів. За весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласника станцією Кривий Ріг-Головний нарахована плата за користування вагонами на підставі пам'яток про подавання вагонів ф.ГУ-45 та пам'яток про забирання вагонів ф.ГУ-45, що були підписані без заперечень відповідачем, та нарахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 на загальну суму 6 800,88 грн., яку відповідач відмовився сплатити у добровільному порядку.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 (а.с.120-121) позовну заяву залишено без руху, через недодержання вимог, встановлених статями 164, 174 ГПК України. Надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху та яка отримана позивачем 20.10.2020 (а.с. 122).
29.10.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (а.с. 124-128).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 (а.с.130-131) прийнято позовну заяву Залізниці до розгляду, відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, що отримана позивачем (а.с. 135, 135).
23.11.2020 від відповідача надійшов відзив (а.с. 139-143), у якому, серед іншого, відповідач просив розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, мотивуючи тим, що:
- за текстом позовної заяви позивач посилається на вісім Відомостей плати за користування вагонами №№ 04059216, 12059227, 15059231, 05069268, 09069277, 09069278, 11069281, 15069287, однак в загальному розрахунку суми позову задіяні лише 6 з 8 Відомостей плати, а саме: №№ 05069268, 09069277, 09069278, 11069281, 12059227, 15059231. Відповідно, дві Відомості плати за користування вагонами № 04059216 та №15069287 до Загального розрахунку суми позову не включені;
- у заяві позивач посилається на аналогічну кількість Пам'яток про подавання вагонів (8 штук), перераховуючи їх номери, при цьому в доданому розрахунку суми позову використовує зовсім інші номери Пам'яток, про які не йдеться в тексті позовної заяви;
- загальний розрахунок суми позову складається з сум, які в підрахунку складають 3 314 грн. 64 коп., в той час, як ціна позову становить 6 800 грн. 88 коп. Крім того, розрахунок містить в собі інші номери Пам'яток ніж ті, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог;
- з поданих позивачем документів неможливо встановити ціну позову (суму), також не надано належних та допустимих доказів, які обґрунтовують його позовні вимоги. Ціла низка допущених позивачем недоліків призводить до порушення останнім статей 74, 76, 162, 164 ГПК України та фактично позбавила відповідача можливості підготувати відзив по суті заявлених вимог;
- відповідач не згоден з твердженнями позивача, що документом, який може підтвердити час користування вагонами відповідачем/час передачі вагонів відповідачу, окрім Відомості плати за користування вагонами та Пам'ятки про подавання/забирання вагонів можливо вважати відомості, які містяться в Книзі форми ВУ-14;
- Книга ВУ-14 оформлюється фахівцями перевізника та станції, тобто оформлюється виключно представниками залізниці без присутності вантажоотримувача/вантажовласника;
- в Книзі форми ВУ-15 зазначається час, саме який підтверджує час передачі вагонів позивачем і приймання вагонів відповідачем. Тож твердження позивача, що з метою встановлення фактичного часу приймання вагонів відповідачем необхідно керуватись Книгою ВУ-14 є помилковим.
Місцевим господарським судом враховано доводи відповідача, та ухвалою від 29.12.2020 (а.с.157-158) позовну заяву Залізниці залишено без руху, надано строк на усунення недоліків (зобов'язано позивача надати обґрунтування розрахунку суми позову протягом 5-ти днів з дня отримання даної ухвали).
11.01.2021 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, шляхом подання до суду детального розрахунку заявлених до стягнення 6 800,00 грн. (а.с.159-165).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2021 (а.с.172-173) продовжено розгляд справи та враховуючи те, що встановлені судом після відкриття провадження у справі недоліки позовної заяви не дали змогу відповідачу висловити свою правову позицію з приводу заявлених позовних вимог (про що він зазначав у поданому раніше відзиві на позовну заяву), судом встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву. Наведена ухвала отримана позивачем (а.с. 177, 179).
04.02.2021 від відповідача надійшов відзив, наданий на виконання судового акту від 15.01.2021 (а.с. 183-184).
19.03.2021 відповідач звернувся до суду з клопотанням (а.с.197-198), в якому надав суду контррозрахунок (таблиці) суми позовних вимог, що був наданий позивачем 11.01.2021, та просив продовжити строк розгляду справи.
Надалі, враховуючи надані відповідачем докази у справі, а також подане клопотання про продовження строку для надання додаткових доказів від 19.03.2021, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази в цілому, місцевий господарський суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 14.04.2021, про що зазначив в ухвалі від 23.03.2021 (а.с.204-206), яка отримана позивачем (а.с. 207, 234).
26.03.2021 відповідачем подано до суду відзив (доповнення), в якому заявлено клопотання про витребування судом доказів у позивача, зважаючи на часткове надання інформації позивачем на запити відповідача.
У судовому засіданні, що відбулось 14.04.2021, оголошено перерву до 11.05.2021 у присутності обох представників сторін, про дату та час наступного судового засідання сторони були повідомлені належним чином (а.с. 240-241).
07.05.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника підприємства на самоізоляції, через контакт з особою, хворою на COVID-19 (а.с.242-243).
У судове засідання, що відбулось 11.05.2021, представники сторін не з'явились, місцевим господарським судом постановлено ухвалу про залишення позову Залізниці без розгляду (а.с. 246-254).
6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Статтею 181 ГПК України визначено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Частиною четвертою статті 202 ГПК України унормовано, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду першої інстанції від 23.03.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи із призначенням підготовчого засідання на 14.04.2021.
У судовому засіданні 14.04.2021 були присутні представники позивача та відповідача, за результатами якого протокольною ухвалою оголошено перерву до 11.05.2021 та визнано явку представників обов'язковою (а.с. 240-241), про що були повідомлені присутні представники сторін під підпис.
У судове засідання 11.05.2021 представники сторін не з'явились, при цьому від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач не надав суду обґрунтувань поважності підстав неявки представника в судове засідання, що визнана обов'язковою.
Матеріалами справи підтверджено завчасне повідомлення позивача про наступну дату судового засідання (а.с. 241), в той же час, матеріали справи не містять обґрунтувань поважності підстав неявки позивача в судове засідання 11.05.2021, зважаючи про його обізнаність про дату судового засідання, що стало підставою для постановлення оскаржуваної ухвали у даній справі.
Апеляційний суд зауважує, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Колегія суддів встановила, що Залізниця була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак не з'явилась у судове засідання за викликом суду 11.05.2021; не повідомила про підстави неявки представника; не подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. У той же час, з матеріалів справи вбачається, що з метою сприяння вирішенню спору по суті, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, позивачем вчасно виконувались всі вимоги суду, викладені в процесуальних документах, починаючи з 29.12.2020.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Натомість у даній справі, розгляд справи перебував на стадії підготовчого провадження (підготовче судове засідання), що підтверджується змістом ухвали від 23.03.2021 (а.с.206), рішень про перехід до наступної судової стадії розгляду спору, як то розгляд справи по суті, в порядку гл. 6 ГПК України, матеріали справи не містять.
За положеннями ч. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (ст. 182 ГПК України).
Стаття 177 ГПК України визначає завдання та строк підготовчого провадження, зокрема, завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
У той же час, за положеннями ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Як було зазначено вище, за змістом ст. 216 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи із сукупного аналізу змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 185 ГПК України).
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 ГПК України).
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. (ст. 196 ГПК України).
За положеннями п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З наведеного вбачається, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом. Господарським процесуальним кодексом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (глава 3 розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (глава 6 вказаного розділу).
Відтак, стаття 202 ГПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, стосується розгляду справи по суті, у зв'язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18 (провадження № 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17 (провадження № 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19 (провадження № 61-19688св20).
З урахуванням зазначених норм права та з дотриманням релевантної судової практики Верховного Суду, суд апеляційної інстанції встановив, що у цій справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулось, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, відтак місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у спірних правовідносинах.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Проте в даному випадку, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у підготовче судове засідання 11.05.2021, у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, призводить до порушення його права на справедливий судовий розгляд.
7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, отже, колегія суддів поділяє міркування позивача стосовного того, які, на його думку, дії мав вчинити суд, з підстав, викладених у п. 6 цієї постанови.
Позивачем доведено порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування протиправного судового рішення, з огляду на фактичні обставини, встановлені в п. 6 цієї постанови.
8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права та інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду.
Перевіривши обґрунтованість вимог апеляційної скарги, колегією суддів встановлено їх обгрунтованість. Відтак, права особи, що звернулась за їх захистом у даній справі, визнані порушеними.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З наведених у постанові мотивів, у апеляційного господарського суду наявні підстави вважати, що судом першої інстанції при постановленні 11.05.2021 ухвали не було дотримано норм процесуального права, що в силу ст. 280 ГПК України є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 269, 275-280, 282 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 у справі №904/5646/20 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 у справі №904/5646/20 - скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст складено 26.07.2021
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков