20.07.2021 року м. Дніпро Справа № 912/3139/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.,
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кервіон Трейд Плюс"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2021 р.
(суддя Тимошевська В.В., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 09.03.2021 р.)
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кервіон Трейд Плюс",
м. Боярка, Київська область
до: Приватного підприємства "Алкогрупа",
м. Олександрія, Кіровоградська область
про стягнення 500 000,00 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кервіон Трейд Плюс" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Алкогрупа", про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, в розмірі 500 000,00 грн.
В обґрунтування підстав позову зазначено на ст. 1212 ЦК України та вказано, що в період з 10.12.2019 р. по 21.12.2019 р. з рахунку ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" без відома керівництва товариства було перераховано грошові кошти в сумі 500 000,00 грн за нібито продовольчі товари згідно рахунку на оплату № 1312-1 від 13.12.2019 р. на рахунок Філії "Торговий дім" ПП "Алкогрупа". Позивач зазначає, що перерахування коштів здійснено за відсутності правових підстав, оскільки переговорів щодо поставки товарів чи щодо будь-яких інших господарських операцій законні представники ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" не проводили, договорів та первинних документів не укладали.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав наявності між сторонами чинного, дійсного та не оспореного договору поставки, що виключає застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 ЦК України. До відзиву було додано докази на підтвердження обставин заперечення.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2021 р. у справі № 912/3139/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що надані Відповідачем докази підтверджують наявність між сторонами договірних відносин поставки, відповідно до яких Позивачем сплачено грошові кошти в сумі 500 000,00 грн згідно платіжного доручення № 17 від 13.12.2019 р.. Оскільки суд встановив наявність між сторонами договірних відносин з поставки товару, підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України відсутні. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
При цьому суд наголосив, що в межах розгляду даної справи не встановлює обставин фактичного отримання Позивачем товару за договором, з огляду на наявність заперечень щодо вказаного. Виходячи з правових підстав позову, а саме посилання на положення ст. 1212 ЦК України, суд вважає, що для вирішення даного спору є достатнім встановлення наявності договірних відносин поставки, як підстави для здійснення оплати.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кервіон Трейд Плюс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2021р. та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано обставин справи, щодо відсутності договірних правовідносин між сторонами та укладеного договору поставки.
Водночас, на думку Скаржника, посилання суду першої інстанції на рахунок фактури не може вважатися офертою Відповідача на укладення між сторонами договору ( Позивач не отримував рахунку на оплату ). В даному випадку рахунок-фактура має лише інформаційний характер про ціну товару та його кількість і не є доказом надіслання Відповідачем пропозиції ( оферти ) про укладення договору.
При цьому Скаржник зазначає, що наявними у справі доказами не підтверджується, що Відповідачем ( в особі його належно уповноваженого представника ) було направлено Позивачу оферту на укладення договору, а тому сплата Позивачем Відповідачу коштів на не є доказом укладення між сторонами господарського договору та виникнення взаємних зустрічних зобов'язань.
Скаржник наголошує на тому, що в рішенні суду першої інстанції судом було здійснено посилання на Договір поставки № 0912/1 від 09.12.2019 р., що нібито був укладений між Філією «Торговий дім» Приватного підприємства «АЛКОГРУПА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРВІОН ТРЕЙД ПЛЮС». Проте Позивачем було зазначено, що директором ТОВ «КЕРВІОН ТРЕЙД ПЛЮС» вказаний договір не підписувався, також зазначено, що попередній керівник також не здійснював підписання вказаного вище Договору поставки. Відповідне клопотання про призначення почеркознавчої експертизи було залишено судом першої інстанції без задоволення.
Крім того, судом першої інстанції було прийнято відзив на позовну заяву з додатками на стадії судового розгляду після закриття підготовчого засідання, що утворило до порушення рівності сторін та звуження прав позивача. Також позивач заперечує факт підписання ним наведених доказів, на які посилається Відповідач.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Приватного підприємства "Алкогрупа" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Підприємство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Підприємство посилається на те, що судом вірно було взято до уваги наявність дійсного, чинного та неоспорюваного договору поставки між ПП «АЛКОГРУПА» та ТОВ «КЕРВЮН ТРЕЙД ПЛЮС», належних первинних бухгалтерських документів до відповідного договору, факт здійснення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, як таких, що підтверджують наявність господарських правовідносин між суб'єктами господарювання.
Підприємство також вказує на те, що суд першої інстанції вірно зробив висновок, що відсутні належні та допустимі докази, що спростовують наявність договірних відносин між ПП «АЛКОГРУПА» та ТОВ «КЕРВЮН ТРЕИД ПЛЮС та які б свідчили про наявність ознак фіктивності вказаного правочину.
Крім того, Підприємство зазначає про те, що суд першої інстанції надав достатнє обгрунтування неможливість застосування до спірних правовідносин приписи ст. 1212 ЦК України в зв'язку із наявністю дійсного, чинного та неоспорюваного договору поставки між ПП «АЛКОГРУПА» та ТОВ «КЕРВЮН ТРЕЙД ПЛЮС», що підтверджують наявність господарських правовідносин між суб'єктами господарювання, а також щодо вибору неправильного способу захисту Позивачем.
Відповідач вважає, що незначний строк пропуску процесуального строку на подання відзиву та наявність поважних причин пропуску такого строку з достатнім обґрунтуванням для поновлення пропущеного строку, та не може стати підставою для обмеження доступу до правосуддя.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "Кервіон Трейд Плюс" наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги (подання доказів сплати судового збору у сумі 11 250,00 грн.) протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
05.05.2021р., від Товариство з обмеженою відповідальністю "Кервіон Трейд Плюс" надійшов супровідний лист із доказами сплати судового збору у сумі 11 250,00грн.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021 справу №912/3139/20 (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Кузнецова І.М., Подобєд І.М.
У зв'язку із усуненням недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кервіон Трейд Плюс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2021 р. у справі №912/3139/20.
Розпорядженням керівника апарату суду від 17.05.2021 р., у зв'язку з виходом на роботу після відпустки головуючого судді Кощеєва І.М., для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М., справу № 912/3139/20 прийнято до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 06.07.2021 р..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021 р. по справі оголошено перерву до 20.07.2021 р.
Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.
У судовому засіданні 20.07.2021 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" відповідно до платіжного доручення № 17 від 13.12.2019 р., перераховано на розрахунковий рахунок отримувача "Філія "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа"" грошові кошти в сумі 500 000,00 грн з призначенням платежу: "За продовольчі товари згідно рахунку на оплату № 1312-1 від 13.12.2019 р., в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн".
04.04.2020 р. ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" направлено на адресу Філії "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа" претензію щодо повернення помилково перерахованих коштів в сумі 4 100 000,00 грн, серед яких грошові кошти в сумі 500 000,00 грн, сплачені згідно платіжного доручення №17 від 13.12.2019 р..
Докази надання відповіді на вказану претензію або докази повернення грошових коштів в матеріалах справи відсутні.
За твердженням Позивача - грошові кошти за платіжним дорученням № 17 від 13.12.2019 р. в сумі 500 000,00 грн сплачені за відсутності правових підстав, оскільки переговорів щодо поставки товарів чи щодо будь-яких інших господарських операцій законні представники ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" та філія "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа" не проводили, договорів та інших первинних документів не укладали.
Звертаючись з відповідним позовом до господарського суду, Позивач просить повернути грошові кошти в сумі 500 000,00 грн на підставі ст. 1212 ЦК України, як такі, що набуті ПП "Алкогрупа" без достатніх правових підстав.
Натомість, ПП "Алкогрупа", заперечуючи проти задоволення позовних вимог, повідомив про наявність між сторонами укладеного договору поставки та зазначив про поставку товару, яка була оплачена грошовими коштами, які є предметом позову.
Відповідачем надано до суду першої інстанції договір поставки № 0912/1 від 09.12.2019 р., за змістом якого Філія "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа", як Постачальник, зобов'язується поставляти та передавати у власність ТОВ "Кервіон Трейд Плюс", як Покупцю, продукцію (товар) на умовах, визначених цим договором.
У договорі вказано, що найменування, асортимент та кількість товару зазначаються у накладних. Загальна ціна договору складає суму всіх видаткових накладних. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або у спосіб, що не заборонений чинним законодавством України протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.
У договорі міститься відмітка про його підписання зі сторони Філії "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа" директором Музика А.Д., зі сторони ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" - директором Миронов А.Є. Підписи скріплено печатками юридичних осіб обох сторін договору.
В пункті 11.1. договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторін своїх зобов'язань.
До справи надано видаткові накладні від 13.12.2019 р. № № 128915, 128916, 128917, 128285, відповідно до яких значиться поставка товару на загальну суму 499 999,99 грн від Філії "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа" до ТОВ "Кервіон Трейд Плюс". На видаткових накладних наявні відмітки про їх підписання зі сторони Філії "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа" в розділі "Відвантажив" особою ОСОБА_1 , зі сторони ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" в розділі "Отримав" - підпис без зазначення прізвища особи, яка підписала. Підписи скріплено печатками обох сторін договору.
Згідно наданих товарно-транспортних накладних від 13.12.2019 р. оформлено перевезення товару від вантажовідправника Філія "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа" до вантажоодержувача ТОВ "Кервіон Трейд Плюс". Вказані товарно-транспортні накладні містять відмітки про прийняття вантажу відповідальною особою вантажоодержувача у відповідному розділі, а саме - підпис (без зазначення прізвища особи ) та відтиск печатки ТОВ "Кервіон Трейд Плюс".
Філією "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа" сформовано рахунок на оплату № 1312-1 від 13.12.2019 р. товару на загальну суму 500 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 83 333,33 грн. На зазначену господарську операцію з постачання товару Філією "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа" складено податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 22.02.2021 р. судом першої інстанції були оглянуто оригінали зазначених документів.
Посилаючись на зазначені докази, ПП "Алкогрупа" стверджує про наявність між сторонами правовідносин з поставки товару і отримання Позивачем відповідного товару, за який сплачено грошові кошти, що є предметом стягнення, що, за твердженням Відповідача, підтверджує неможливість застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 ЦК України.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.
ГК України визначає, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173).
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174).
Частина 1 ст. 181 ГК України передбачає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. (ст. 11).
Стаття 1212 ЦК України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, за наведеною нормою зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Згідно висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 20.12.2018 р. у справі № 920/169/18, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Водночас наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положень ст. 1212 ЦК України, якщо згадана підстава продовжує існувати.
Платіжне доручення № 17 від 13.12.2019 р. ( на яке посилається Позивач ) містить призначення платежу - "За продовольчі товари згідно рахунку на оплату № 1312-1 від 13.12.2019 р., в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн".
Відповідачем підтверджено фактичну наявність такого рахунку, шляхом надання до матеріалів справи рахунку на оплату № 1312-1 від 13.12.2019 р. на суму 500 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 83 333,33 грн за товар. Наданий рахунок містить відомості щодо Постачальника - Філія "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа", Покупця - ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" та про товар - його найменування, кількість, ціна.
Доводи Скаржника про неотримання рахунку Відповідача спростовуються матеріалами справи, зокрема зазначеними в платіжному дорученні № 17 від 13.12.2019 р. банківськими реквізитами отримувача коштів - Філії "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа", які співпадають з банківськими реквізитами рахунку для оплати. Разом з тим, Позивач не надав переконливих пояснень щодо обізнаності останнього стосовно реквізитів Філії "Торговий дім" Приватного підприємства "Алкогрупа", без яких неможливо проведення безготівкових розрахунків та оплата коштів.
Також, судом першої інстанції враховано податкові накладні на повідомлену Відповідачем поставку товару з доказами їх реєстрації, щодо яких Позивачем не було викладено жодних заперечень та спростувань з огляду на виникнення в останнього, згідно поданих Відповідачем документів, права податкового кредиту.
Як слушно зауважив суд першої інстанції - Позивачем разом з позовною заявою було додано два платіжних доручення - № 17 від 13.12.201 р. та № 21 від 16.12.2019 р. на суму 500 000,00 грн, в кожному з яких зазначено однакове призначенням платежу - "За продовольчі товари згідно рахунку на оплату № 1312-1 від 13.12.2019 р., в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн". При цьому, у поясненнях до суду Позивач вказав на те, що підставою позову є саме платіжне доручення № 17 від 13.12.2019 р. та жодним чином не пояснив аналогічну за призначенням платежу та сумою оплату, яка мала місце 16.12.2019 р. за платіжним дорученням № 21, зокрема, щодо наявності чи відсутності підстав для такого платежу.
Згідно доданої до позову претензії ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" до Філії "Торговий Дім" Приватного підприємства "Адкогрупа" Позивач вимагає повернення, як помилково перерахованих, грошових коштів в загальному розмірі 4 100 000,00 грн, сплачених, у тому числі згідно платіжних доручень № 17 від 13.12.2019 р. та № 21 від 16.12.2019 р.. Зі змісту наданої претензії вбачається, що ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" в період з 10.12.2019 р. до 21.12.2019 р. помилково перерахувало Філії "Торговий Дім" Приватного підприємства "Адкогрупа" дев'ять платежів, всі з яких містять призначення платежу: "За продовольчі товари згідно рахунку на оплату ....".
Як зазначалося раніше, Відповідач посилається на укладення між сторонами Договору поставки № 0912/1 від 09.12.2019 р., на виконання якого здійснено фактичну поставку товару. Відповідачем складено та зареєстровано податкові накладні, оформлено для оплати рахунок та повідомлено суд про зарахування сплачених Позивачем спірних коштів на розрахунок за поставлений товар.
Судом першої інстанції було досліджено надані Відповідачем докази, у тому числі оглянуто в судовому засіданні їх оригінали, та встановлено наявність на таких документах реквізитів, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відхиляючи твердження Позивача стосовно того, що договір поставки № 0912/1 від 09.12.2019 р. зі сторони керівника ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" не підписувався, а товар згідно наданих Відповідачем видаткових накладних не отримувався, місцевий господарський суд обгрунтовано послався на недоведеність вказаних обставин зі сторони Позивача. Так, у позовній заяві зазначено про підробку печатки юридичної особи та підпису керівника на документах, однак таких доказів Позивачем до суду подано не було, доказів подання відповідної заяви до правоохоронних органів та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до справи також надано не було.
У відповідності до вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що надані Відповідачем докази підтверджують наявність між сторонами договірних відносин поставки, відповідно до яких Позивачем сплачено грошові кошти в сумі 500 000,00 грн згідно платіжного доручення № 17 від 13.12.2019 р.. Наявність між сторонами договірних відносин з поставки товару, свідчить про відсутність підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України, що є підставою для відмови в задоволенні позову ТОВ "Кервіон Трейд Плюс" про стягнення з ПП "Алкогрупа" як безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 500 000,00 грн.
Протокольно відхиливши клопотання Скаржника про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи щодо встановлення чи виконано підпис від імені Миронова Андрія Євгеновича у Договорі поставки № 0912/1 від 09.12.2019 р. та відповідних накладних, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1, п.10 ч. 3 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: розумність строків розгляду справи судом.
Згідно із ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи ту обставину, що Позивачем не доведено наявності заперечень колишнього керівника підприємства Миронова Андрія Євгеновича щодо його підпису у Договорі поставки № 0912/1 від 09.12.2019 р. та відповідних накладних, підстави для призначення судової почеркознавчої експертизи колегія суддів вважає відсутніми.
Крім того, сумніви учасника справи щодо ідентичності підписів, не є переконливим аргументом для призначення експертизи, адже за умови не підтвердження не належності підпису самим ОСОБА_2 такі сумніви без додаткового обґрунтування набувають характеру безпідставних припущень.
При цьому слід зауважити, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи, рівно як і призначення експертизи без належних на те підстав, має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та відмовила у його задоволенні.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кервіон Трейд Плюс" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2021 р. у справі № 912/3139/20 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 26.07.2021 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Подобєд