проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"21" липня 2021 р. Справа № 922/517/17
Cхідний апеляційний господарський суд у складі:
Головуючий (суддя-доповідач): Судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Стойка О.В. Попков Д.О., Барбашова С.В. Склярук С.І. Жаворонкова Г.С. (адвокат); Не з'явився; Федорченко Р.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко” м.Харків
на ухвалу господарського суду Харківської області
від07.06.2021 року
у справі№922/517/17 (суддя Байбак О.І.)
за позовом до третя особа про Комунального підприємства “Харківводоканал” м.Харків Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко” м.Харків Харківська міська рада м.Харків усунення перешкод в користуванні майном
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2017 року відкрито провадження у справі №922/517/17 за заявою КП "Харківводоканал" м.Харків (далі-Позивач) до ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" м.Харків (далі-Відповідач) про усунення перешкод в користуванні майном, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Позивача - Харківську міську раду м.Харків.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2017 року задоволено спільну заяву Позивача та Відповідача про затвердження мирової угоди у справі №922/517/17, затверджено мирову угоду між сторонами, провадження у справі №922/517/17 припинено.
Відповідач 25.05.2021 року звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про роз'яснення судового рішення, відповідно до якої просив суд роз'яснити ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі №922/517/17 про затвердження мирової угоди в частинах:
- суб'єкта, на якого покладено обов'язок примусового виконання ухвали шляхом знесення нежитлових будівель (п. 11 мирової угоди);
- чи підлягає врахуванню п.2 мирової угоди, яким визначається предмет правовідносин, під час виконання п. 11 мирової угоди;
- який кадастровий номер має земельна ділянка, на якій розташовані нежитлові будівлі загальною кількістю 40 штук, що підлягають знесенню (п. 2 мирової угоди);
- в межах яких вулиць розташовані нежитлові будівлі загальною кількістю 40 штук, що підлягають знесенню: в межах вулиць Проспектної, Барабашова, Академіка Павлова, пр.-т Ювілейного, Олени Стасової у м. Харкові (п. 2 мирової угоди) або в межах вулиці Амурської (п. 11 мирової угоди та додаток 1 мирової угоди);
- які технічні характеристики (ідентифікуючи ознаки) об'єктів - нежитлових будівель загальною кількістю 40 штук (п. 11 мирової угоди);
Також Позивач просив суд зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62701180 від 03.08.2020 року з примусового виконання ухвали господарського суду Харківської області від 31.07.2017 року у справі №922/517/17 до розгляду даної заяви.
В обґрунтування зазначеної заяви Відповідач зазначає, що Позивач пред'явив ухвалу господарського суду від 31.07.2017 року у справі № 922/517/17 до примусового виконання до Київського відділу ДВС м.Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, проте в спірній ухвалі суду відсутні ідентифікуючі ознаки нежитлових будівель які підлягають знесенню, а саме - двоповерхових торговельних павільйонів та одноповерхової вбиральні, загальною кількістю 40 штук (зокрема: кадастровий номер та (або) конкретно визначена адреса земельної ділянки, на якій розташовані зазначені будівлі, інвентарні номери об'єктів, площа двоповерхових торговельних павільйонів та одноповерхової вбиральні); так само, будь які ідентифікуючі ознаки, за якими можливо встановити належність об'єктів до предмету спору по справі №922/517/17 відсутні і в Додатку №1 до Мирової угоди - схемі проходження інженерних комунікацій.
Крім того, Відповідач вказує, що з укладеної між сторонами мирової угоди не вбачається за можливе встановити суб'єкта, якому належить вчинити дії щодо знесення нежитлових будівель.
Позивач проти задоволення вищезазначеної заяви Відповідача заперечував, та зазначав, що в даній ситуації відсутні правові підстави для надання судом відповідних роз'яснень ухвали від 31.07.2017 року у справі №922/517/17, а подання Відповідачем такої заяви є спробою затягування виконання судового рішення.
Ухвалою господарського суду Харківської області у задоволенні заяви Відповідача про роз'яснення судового рішення відмовлено, з мотивів того, що в заяві ставляться питання щодо порядку виконання мирової угоди від 31.07.2017 року, отже це не може бути вирішено в порядку, передбаченому ст. 245 ГПК України. Судом також зазначено про відсутність в даній ситуації правових підстав для роз'яснення ухвали від 31.07.2017 року, так як спірна ухвала є гранично повною, чіткою, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини і викладена у послідовності, встановленій вимогами Господарського процесуального кодексу України, а її резолютивна частина має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин висновки по суті заявлених вимог.
Відповідач, не погодившись із прийнятою ухвалою, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить спірну ухвалу господарського суду від 07.06.2021 року скасувати, а заяву про роз'яснення ухвали суду від 31.07.2017 року у справі №922/517/17 направити для розгляду по суті до суду першої інстанції.
Зокрема, заявником в обґрунтування апеляційної скарги зазначено наступне:
- в мировій угоді та постанові про відкриття виконавчого провадження №62701180 відсутні ідентифікуючі ознаки нежитлових будівель - двоповерхових торговельних павільйонів та одноповерхової вбиральні, загальною кількістю 40 шт., а саме відсутній кадастровий номер та (або) конкретно визначена адреса зомельної ділянки, на якій розташовані зазначені будівлі, інвентарні номери об'єктів, площа двоповерхових торговельних павільйонів та одноповерхової вбиральні, що може негативно вплинути на майнові інтереси Відповідача шляхом ймовірного знесення будівель, що не були предметом розгляду справи №922/517/17 ;
- суб'єкта виконання ухвали суду визначено виключно в частині, що передбачає добровільне виконання, проте п.11 Мирової угоди, який передбачає примусове виконання спірної ухвали, як виконавчого документа - не встановлює відповідного суб'єкта примусового виконання;
- суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, зазначаючи, що Відповідач у своїй заяві просив суд роз'яснити порядок виконання спірного рішення, так як в наданій заяві Відповідач зазначав про необхідність саме роз'яснення ухвали від 07.06.2021 року за обставин її неоднозначного розуміння, для належного її виконання.
Інших доводів апеляційна скарга Відповідача не містить.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2021 року у справі №922/517/17 та встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами їх (доданих до них документів) надсилання іншим учасникам справи. Розгляд справи призначено на 21.07.2021 року.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 19.07.2021 року від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду від 07.06.2021 року у справі №922/517/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 20.07.2021 року від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №922/517/17 на іншу дату, яке обґрунтовано тим, що представник Відповідача - Капинос А.Д. буде брати участь у судовому засіданні, призначеному на 21.07.2021 року о 14:30 год. у справі №922/817/20, яка розглядається у Верховному Суді, що унеможливлює участь вищезазначеного представника у судовому засіданні у справі №922/517/17 призначеному на 10:30 год.
Ухвалою судової колегії від 21.07.2021 року, занесеної до протоколу судового засідання, в задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено на підставі ч. 3 ст. 245 ГПК України, оскільки Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а також мав можливість направити для розгляду справи іншого уповноваженого представника.
Представник Позивача та Третьої особи заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили спірну ухвалу від 07.06.2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 245 ГПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За змістом наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акту. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення зумовлена неоднозначним розумінням рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення, про що виноситься ухвала.
Отже, роз'яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння судового рішення (ухвали) з метою його виконання. Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постановах: від 01.08.2018 у справі № 904/7739/15, від 28.02.2018 у справі № 910/12754/14, від 17.12.2018 у справі № 924/1389/13, від 01.11.2018 у справі № 920/342/17.
Відповідач на підтвердження наявності підстав до застосування судом приписів ст. 245 ГПК України зазначає, що в ухвалі суду від 31.07.2017 року відсутні ідентифікуючі ознаки нежитлових будівель які підлягають знесенню, однак в той же час Відповідач ігнорує той факт, що ні в процесі розгляду даної справи (по якій крім іншого також було проведено ряд судових експертиз), ні при поданні на затвердження суду мирової угоди від 31.07.2017 згідно з якою Відповідач зобов'язався знести нежитлові будівлі, в останнього не виникало жодних питань щодо можливості та способу їх ідентифікації.
Встановлено, що судове рішення, яке просить роз'яснити заявник, є ухвалою суду про затвердження мирової угоди між сторонами у справі №922/517/17 за позовом про усунення перешкод в користуванні майном, у зв'язку з чим провадження у даній справі було закрито.
Саме сторонами, а не судом був узгоджений між собою порядок та строк вирішення спірних питань, за змістом яких заявник, як Відповідач, взяв на себе обов'язок знесення за власний рахунок належних йому нежитлових будівель у кількості 40 шт., що розташовані в охоронній та санітарно - захисній смузі водогону та каналізаційної мережі згідно до схеми - Додаток №1 до угоди на земельній ділянці в межах вулиць Проспектної, Барабашова, Академіка Павлова, просп. Ювілейного, Олени Стасової у м. Харкові (п. п. 2, 3 Мирової Угоди в редакції п. 2 ухвали господарського суду Харківської області від 31.07.2017 року).
Відповідно до змісту Додатку №1 до Мирової угоди - “Схеми проходження інженерних комунікацій” всі 40 нежитлових будівель які підлягають знесенню Відповідачем згідно з умовами мирової угоди від 31.07.2017 року чітко визначено та позначено відповідними порядковими номерами. За допомогою цієї Схеми можливо ідентифікувати всі 40 нежитлових будівель які підлягають знесенню Відповідачем на місцевості.
Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що затверджена між сторонами мирова угода від 31.07.2017 року була складена на їх власний розсуд та на підставі їх вільного волевиявлення, саме в наданій сторонами редакції без внесення будь-яких змін. Сторони, що уклали цю мирову угоду чітко розуміли її зміст та наслідки її невиконання. При цьому, хоча сторони на власний розсуд не вказали безпосередньо в мировій угоді інші ідентифікуючі ознаки нежитлових будівель які підлягають знесенню Відповідачем, це не спростовує факт чіткого усвідомлення сторонами, в тому числі і Відповідачем, про знесення яких саме нежитлових будівель йдеться в мировій угоді.
Доводи апеляційної скарги про ймовірність знесення будівель, що не були предметом розгляду справи №922/517/17, не базуються на будь-яких обґрунтуваннях та доказах.
З поміж іншого, в мировій угоді зазначено також спосіб виконання і суб'єкта, якому належить вчинити дії щодо знесення нежитлових будівель, оскільки в преамбулі самої угоди під штатним найменування “Відповідач” визначено саме заявника, а тому колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги в цій частині також необґрунтованими та такими, що спростовуються змістом резолютивної частини ухвали суду від 31.07.2017 року.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ухвала суду від 31.07.2017 року про затвердження мирової угоди є гранично повною, чіткою, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини і викладена у послідовності, встановленій вимогами Господарського процесуального кодексу України. Її резолютивна частина має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин висновки по суті заявлених вимог, а питання про зміну змісту рішення або про внесення до його змісту нових даних, або про зміну чи доповнення мотивів прийняття рішення, або про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, не підлягають вирішенню за правилами, встановленими ст. 245 ГПК України.
Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для роз'яснення ухвали господарського суду від 31.07.2017 року, та є підставами для відмови в задоволенні відповідної заяви Відповідача.
Колегія суддів відхиляє доводи заявника про те, що він просив суд першої інстанції більш повно і зрозуміло роз'яснити зміст спірної ухвали суду, оскільки вбачається, що фактично надання відповіді на питання поставлені Відповідачем спрямовані на зупинення виконання ухвали суду, а не роз'яснення судового рішення в розумінні процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (вх. №12121 від 25.05.2021 року) про роз'яснення ухвали господарського суду Харківської області від 31.07.2017 року у справі №922/517/17 про затвердження мирової угоди.
За таких підстав, судова колегія вважає, що висновок господарського суду першої інстанції відповідає обставинам справи, прийнята ухвала від 07.06.2021 року у справі №922/517/17 відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Концерн АВЕК та Ко” м.Харків - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2021 року у справі №922/517/17 - залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство “Концерн АВЕК та Ко” м.Харків.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23.07.2021
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков
Суддя С.В. Барбашова