Справа № 740/2506/21
Провадження № 1-кп/740/292/21
26 липня 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині Чернігівської області кримінальне провадження №12021270300000284 від 02.04.2020 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кобижча, Бобровицький район, Чернігівська область, громадянина України, раніше не судимого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_6
12.03.2021, близько 22-00 год. ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка, проник до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав велосипед марки «Аіст», вартістю 775 грн., що належать ОСОБА_8 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину за пред'явленим обвинуваченням визнав повністю, правову кваліфікацію своїх дій та фактичні обставини справи не оспорював, у вчиненому щиро розкаявся та показав, що дійсно, 12.03.2021 близько 22:00, зайшов до будинку, який знаходиться неподалік його місця проживання, на одній вулиці, зірвав навісний замок та звідки викрав велосипед «Аіст» зеленого кольору, хотів покататися, а потім продати. Наступного дня прийшли працівники поліції та потерпілий та забрали у нього велосипед. Потерпілий до нього претензій не має.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та доказами, які характеризують особу обвинуваченого, а також доказами, які підтверджують наявність процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, а інкриміновані обвинуваченому діяння доведені у повному обсязі.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані правильно за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Суд враховує те, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, задовільну характеристику за місцем проживання, раніше не судимий, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, правдиві показання про обставини вчиненого злочину, наслідки вчиненого, викрадене майно повернуто власнику, думку сторін кримінального провадження щодо обрання міри та виду покарання та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.69 КК України.
Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з огляду на обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, досудову доповідь стосовно обвинуваченого, згідно якої, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середній та виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі, із можливістю застосування пробаційних програм.
Крім того, в даному конкретному випадку судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, позиція сторони обвинувачення, те що застосування ст.75 КК не забороняється в даному випадку, якщо існує можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_3 ст.75 КК України із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Питання про долю речових доказів підлягають вирішенню відповідно ст.100 КПК України.
Судові витрати відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 490 грн.35 коп.
Речовий доказ - велосипед зеленого кольору, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , залишити у володінні останнього.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1