Справа № 676/1038/21
Номер провадження 2-а/676/25/21
26 липня 2021 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Шевцової Л. М.
з участю секретаря судового засідання - Сопрун С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янець-Подільський справу № 676/1038/21 за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1, роти 4 батальйону УПП в Тернопільській області,лейтенанта поліції Маличок Романа Зіновійовича, Управління патрульної поліції в м. Тернополі, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
22.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора взводу 1, роти 4 ,батальйону УПП в Тернопільськй області, лейтенанта поліції Маличок Р.З., Управління патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою суду 01.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Розгляд справи проводиться в спрощеному позовному провадженні.
22.03.2021 року начальник НП України Департаменту поліції управління ПП в Тернопільській області Б.Шевчук надіслав суду відзив на позов.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що 09.02.2021 року працівником поліції Маличок Р.З., було складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425.00 грн. Згідно постанови порушення полягало в тому, що він керуючи автомобілем Volkswagen passat, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Степана Бандери, 34а в с. Смиківці, Тернопільського району, перевищив встановлену в населеному пункті швидкість 50 км/год , рухаючись зі швидкістю 77 км/год. Після зупинки не надав документи на автомобіль та поліс автоцивілки.
Зазначене порушення фактично не допустив, так як рухався з дозволеною швидкістю на вказаній ділянці дороги, проте працівник поліції не взяв його пояснення до уваги і склав постанову. Вважає, що інспектор зупинив його без причини,а тому не надав йому документи для огляду,а складена постанова є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки запис порушення здійснювався патрульним за допомогою приладу TruCAM. При цьому, працівник поліції проігнорував його прохання показати сертифікат на прилад. Взагалі прилад TruCAM виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки на підставі наказу Мінекономрозвитку від 02.11.2015 року.
Позов просить задовольнити, постанову по справі про адміністративне правопорушення скасувати.
Начальник Управління Департаменту ПП Управління патрульної поліції в Тернопільській області Б.Шевчук, надіслав відзив на позов в якому просить в позові відмовити, справу розглянути у відсутності представника управління.
Заслухавши позивача, свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, відзив на позов, оглянувши відеозапис, судом встановлено, що постановою інспектора взводу 1, роти № 4 батальйону УПП в Тернопільськй області ДПП л-нт поліції Маличок Р.З., від 09.02.2021 року ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч. 1ст. 126 КУпАП до штрафу в розмірі 425 грн.
Правопорушення полягало в тому, що ОСОБА_1 , 09.02.2021 року, керуючи автомобілем Volkswagen passat, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Степана Бандери, 34а в с. Смиківці, Тернопільського району, перевищив встановлену в населеному пункті швидкість 50 км/год , рухався зі швидкістю 77 км/год., чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що був зупинений інспектором, а коли не пред'явив документи на автомобіль та страховий поліс на нього, було також складено постанову і за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Порушення було зафіксовано лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Даний прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м, при цьому враховується похибка приладу + 2 км/год.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, що було зроблено поліцейським у даному випадку.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач ОСОБА_1 заперечує ,що їхав зі швидкістю 77 км/год в населеному пункті,його пояснення підтвердила свідок,яка в цей час була в автомобілі,а прилад в ручному режимі взагалі може давати велику похибку.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Із наданого суду відзиву,представник відповідача вказує,що швидкість вимірювалась належним чином,на прилад вимірювання швидкості є відповідний сертифікат,щодо постанови в частині правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП,то інспектор діяв в межах своїх повноважень,і складаючи постанову про порушення водієм швидкості,попросив надати також документи на автомобіль та поліс обов'язкового страхування,але позивач проігнорував прохання поліцейського.
Відповідно до ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення,що на неї накладається,то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу.
Отже., за відсутності належних доказів вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху, постанова про накладення адміністративного стягнення є такою, що винесена без достатніх підстав, а тому підлягає скасуванню .
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Згідно з ч.ч. 1, ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена відповідними частинами ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
За змістом ст.31 Закону України "Про національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Перелік підстав для зупинки транспортного засобу передбачений ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію".
Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, до оскаржуваної постанови відповідачем додано фото, зроблені за допомогою приладом TruCam LTI 20/20,суд,переглянувши зазначені докази, погоджується з позицією позивача, що з них неможливо в повній мірі встановити їх безпосередній зв'язок із обставинами та подією, про які йдеться мова у оскаржуваній постанові.
Відео безперивної фіксації факту порушення, яка здійснювалась за допомогою приладом TruCam відсутнє.
Суд не приймає до уваги як доказ наявності адміністративного правопорушення та вини позивача, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора , оскільки він підтверджує лише факт спілкування позивача з працівником поліції після зупинки. Тобто, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постановах від 24 лютого 2019 року у справі № 592/5576/17 та від 19 лютого 2020 року в справі №524/1284/17.
Правовою ж підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення, чого в даному випадку не було дотримано.
Разом з тим, пункт 1 статті 247 КУпАП вказує на те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Процесуальний обов'язок відповідача, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Належних та допустимих доказів на підтвердження обгрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачами не надано,а тому постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 243 КАС України, -
Позов задовольнити.
Постанову інспектора взводу 1, роти 4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Маличок Романа Зіновійовича, від 09.02.2021 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , жителя: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи,якому повне рішення не було вручено у день його проголошення,має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Л.М. Шевцова