Справа № 766/5319/21
н/п 2/766/9634/21
23 липня 2021 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретар судового засідання Василенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , третя особа: Суворовський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення майна з-під арешту,-
Представник позивача звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просив звільнити з-під арешту нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», а саме: квартиру, загальною площею 30,6кв.м., житловою площе. 15,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою серія та номер №52321017 від 22.09.2016 року Суворовським РВДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області та постановою, серія та номер 52321017, виданий 22.09.2016 року Суворовським РДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, 28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» який є правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинговою компанією «Вектор плюс» укладено договір факторингу, відповідно до якого права вимоги заборгованості перейшли до ТОВ «ФК «Вектор Плюс». 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до якого право грошової вимоги по кредитних договорах перейшло до позивача. Таким чином позивач набув статусу нового кредитора за кредитним договором №2101/0906/88-001, позичальником згідно якого є відповідач ОСОБА_1 . Між відповідачем ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» укладено кредитний договір №2101/0906/88-001. Також з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ВАТ «Сведбанк» та відповідачем ОСОБА_1 , укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом застави виступає квартира загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 15,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У зв'язку з неможливістю реалізувати позивачем заставне майно, оскільки постановою Суворовського РВДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області накладено арешт на майно, позивач змушений звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 31.05.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач не з'явився. Через канцелярію суду надав заяву якою позовні вимоги визнав, просив задовольнити позов, розглянути справу за його відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Згідно ч.ч. 1,2, 4 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач звернувся до суду із заявою про визнання позовних вимог, тому суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв'язку з чим є підстави для ухвалення в судового рішення по справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05.09.2006 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов'язання, іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме однокімнатну квартиру під номером АДРЕСА_2 .
28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк» яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» укладено договір факторингу №15, про відступлення прав за іпотечними договорами.
В свою чергу 28.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу про відступлення прав за іпотечними договорами. Внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора, а саме позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором №2101/0906/88-001, позичальником згідно якого є ОСОБА_1 .
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.03.2021 року №249354810, встановлено, що на вказану квартиру, було накладено арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження: постановою серія та номер: 52321017, виданий 22.09.2016, видавник Суворовський РВДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області та постановою, серія та номер 52321017, виданий 22.09.2016, видавник: Суворовський РВДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області.
Відповідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 1 ст.317 ЦК України зазначає, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Також, відповідно до ч.1,2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1,2 ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За правилами ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ N 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" зазначено що, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15,16 ЦПК України, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ N 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до ч.7 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Частиною 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Частиною 4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Чинним законодавством не передбачено заборони накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки. Разом із тим ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлено випадки, підстави й порядок зняття арешту з майна, у тому числі відповідно до ч.5 цієї норми у всіх інших випадках арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, відповідно до ст.59 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позовних вимог та зняття арешту з майна позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00грн. Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає необхідним повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме 1135,00грн., сплаченого при поданні даного позову.
Таким чином, на підставі ст. 142 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1135,00грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 77, 78, 81, 82, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст.321, 386, 391 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , третя особа: Суворовський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення майна з-під арешту -задовольнити.
Звільнити з-під арешту нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», а саме: квартиру, загальною площею 30,6кв.м., житловою площе. 15,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою серія та номер №52321017 від 22.09.2016 року Суворовським РВДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області та постановою, серія та номер 52321017, виданий 22.09.2016 року Суворовським РДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253, місцезнаходження: м.Київ, вул. Вікентія Хвойки, будинок 21) судовий збір у розмірі 1135,00грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253, місцезнаходження: м.Київ, вул. Вікентія Хвойки, будинок 21) із державного бюджету суму судового збору, сплаченого через АТ «Альфа-Банк» у м.Києві в розмірі 1135,00 грн.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Херсонського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Ю.М. Єпішин