Справа № 648/264/21
Провадження № 2/648/354/21
23 липня 2021 року смт. Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рибас А.В.,
при секретарі Ербес Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білозерка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на земельну частку (пай), -
Представник позивача звернулася до Білозерського районного суду Херсонської області із вказаним позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачки - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: земельну частку (пай) із земель, які перебували у колективній власності КСП «Комунар», розташованих на території Станіславської сільської ради в с.Широка Балка Білозерського району Херсонської області, розміром 3,77 в умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі.
Позивач звернулася до приватного нотаріуса Ріпкинського районного нотаріального округу Чернігівської області Мишко М.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте постановою приватного нотаріуса у видачі такого свідоцтва було відмовлено, у зв'язку з ненаданням позивачем документів, які свідчать про наявність права власності у спадкодавця на вищевказану земельну ділянку. На даний час позивач не може оформити свої спадкові права на вказану земельну ділянку, після померлого сина. Просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) із земель, які перебували у колективній власності КСП «Комунар», розташованих на території Станіславської сільської ради в с.Широка Балка Білозерського району Херсонської області, розміром 3,77 в умовних кадастрових гектарів. Крім того, просила встановити факт прийняття нею спадщини після смерті сина - ОСОБА_3 , оскільки на момент смерті останнього проживала разом з ним, проте не була зареєстрована.
Ухвалою суду від 02.02.2021 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін.
Ухвалою суду від 24.02.2021 року, в порядку ст.ст. 84, 197, 200 ЦПК України, задоволено клопотання представника позивача та у приватного нотаріуса Ріпкинського районного нотаріального округу Чернігівської області Мишко М.А. витребувано копію спадкової справи після смерті - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 31.05.2021 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явилася до суду надала заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим (повторно) 09.06.2018 року Ріпкинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 15.05.2018 року за №00020147533.
Відповідно до довідки Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 07.11.2019 року за №01-169-581/0/19/601-21, ОСОБА_3 , має право на земельну частку (пай) із земель, які перебували у колективній власності КСП «Комунар», розміром 3,77 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Білозерською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №916 від 10.07.1997 року.
Відповідно до матеріалів спадкової справи №125/2020 після смерті ОСОБА_3 позивач є єдиним спадкоємцем після смерті останнього, інші спадкоємці за заповітом відсутні, позивач 17.06.2020 року звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну частку (пай) приватним нотаріусом Ріпкинського районного нотаріального округу Чернігівської області Мишко М.А, було відмовлено, в зв'язку з відсутністю права власності спадкодавця на спадкове майно.
Крім того, судом встановлено, що позивач фактично прийняла спадщину після смерті сина - ОСОБА_3 , оскільки на момент його смерті проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою 27.04.2018 року Неданчицькою сільською радою Чернігівської області Ріпкинського району за №245.
Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ч. 1ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Позивач є спадкоємцем за заповітом. При цьому судом встановлено, що інші спадкоємці, які б мали право на спадщину після смерті ОСОБА_4 відсутні.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У встановлений законом строк, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак в нотаріальному порядку вирішити дане питання не має можливості.
Згідно п.3 ч. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до п. 4.18. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та відповідно ст.16 ЦК України він обрав правильний спосіб захисту свого порушеного права.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_3 у передбачений законом спосіб набув право власності на земельну частку (пай), що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Білозерською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №916 від 10.07.1997 року, ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Комунар» розміром 3,77 га., враховуючи, що ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та прийняла спадщину, але отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла через відсутність правовстановлюючого документа, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13,141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1220, 1233, 1268 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на земельну частку (пай) - задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті сина - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті сина - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії НОМЕР_2, який виданий Білозерською районною державною адміністрацією та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №916 від 10.07.1997 року, ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Комунар», розташованої на території Станіславської сільської ради в с.Широка Балка Білозерського району Херсонської області, розміром 3,77 в умовних кадастрових гектарів.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Рибас А.В.