Справа № 591/5123/21
Провадження № 1-кс/591/2015/21
26 липня 2021 року слідчий суддя Зарічного районного суду м.Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , скаржника - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову про відмову у визнанні потерпілим, -
Скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою, яку мотивував тим, що за його заявою та на підставі ухвали слідчого судді було внесено відомості до ЄРДР та слідчими Сумського РУП ГУНП в Сумській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42021200000000014 від 27.01.2021 року за ч.2 ст.190 КК України. 08.07.2021 року він звернувся до процесуального керівника у вказаному кримінальному провадженні - прокурора Окружної прокуратури міста Суми з клопотанням про визнання його потерпілим, проте постановою від 13.07.2021 року, яку він отримав 19.07.2021 року поштою, прокурор у задоволенні такого клопотання та визнання його потерпілим відмовив. Вважає таке рішення незаконним і таким, що порушує його права визначені КК та КПК України, Конституцією України та нормами Європейської конвенції з захисту прав людини.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав в повному обсязі.
Прокурор, рішення якого оскаржується, в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги у зв'язку з її необґрунтованістю.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
З матеріалів, доданих до скарги, вбачається, що 27.01.2021 року за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР було внесено відомості №42021200000000014 з попередньою правовою кваліфікацією: ч.2 ст.190 КК України, за фактом того, що група осіб за участі представників ГО «Стоп корупції» під приводом представництва інтересів в суді шляхом обману заволоділи грошовими коштами громадян.
08.07.2021 року ОСОБА_3 звертався до прокурора, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні №42021200000000014, із клопотанням про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
За результатами розгляду такого клопотання прокурор Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 виніс постанову від 13.07.2021 року, якою відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , мотивуючи таку відмову тим, що ані зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення, ані під час допиту ОСОБА_3 в якості свідка 16.02.2021 року останній не надавав будь-яких фактів чи відомостей, які б свідчили про те, що кримінальним правопорушенням йому було завдано моральної шкоди та в чому вона виражається, які негативні наслідки настали від вчинених, на його думку, протиправних дій. І що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази спричинення ОСОБА_3 фізичної, моральної або майнової шкоди.
Проте така позиція прокурора та, відповідно і винесена з вказаними обґрунтуваннями постанова, не відповідає завданням кримінального провадження, що передбачені ст. 2 КПК України, а також - положенням ст.55 КПК України.
Так, відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.. При цьому, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
До того ж, кримінальне правопорушення, передбачені ст. 190 КК України, про яке заявив ОСОБА_3 не виключають можливість заподіяння йому шкоди, а на підставі вимог ст.91 КПК України, дана обставина є предметом доказування у кримінальному провадженні та висновок прокурора про відсутність будь-якої шкоди заявнику ОСОБА_3 , до прийняття рішення про закриття кримінального провадження або ухвалення вироку у справі, є передчасним. Згідно ч.2 ст.9 КПК України, а також ст.92 КПК України на слідчого та прокурора покладено обов'язок всебічно, повно і неупереджено досліджувати обставини кримінального провадження і не ґрунтувати свої рішення на припущеннях.
З урахуванням наведених вище обставин, вважаю, що скарга в частині скасування постанови прокурора про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42021200000000014 підлягає задоволенню.
Разом з тим, вважаю, що слід відмовити у задоволенні скарги в частині зобов'язання прокурора визнати ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42021200000000014, оскільки відповідно до ст. 55 КПК України прийняття процесуального рішення про визнання потерпілим не передбачено, а права і обов'язки у ОСОБА_3 , як потерпілого, виникли з моменту подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, і постанова прокурора про відмову у визнанні потерпілим, яка перешкоджала у реалізації таких прав, скасована.
Керуючись ст. ст.2,9, 303-307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Скасувати постанову прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 від 13.07.2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42021200000000014.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1