Рішення від 26.07.2021 по справі 489/1953/21

справа № 489/1953/21 провадження №2/489/1501/21

РІШЕННЯ

Іменем України

26 липня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Паріс», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Миколаєва Довгань Вікторія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

У квітні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., що зареєстрований в реєстрі за № 922243 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № 008-14563-220711 від 22.07.2011.

Позивач зазначила, що 22.07.2011 між нею та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), правонаступником якого є відповідач, було укладено договір № 008-14563-220711 про відкриття банківського (карткового) рахунку, згідно якого банк зобов'язався надати позивачу кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн.

Посилається, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки подані ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» приватному нотаріусу документи не підтверджували безспірність заборгованості позивача. Враховуючи викладене, позивач вимушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, постановлено витребувати у приватного нотаріуса належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких вчинено виконавчий напис нотаріуса № 92243 від 16.11.2020 щодо звернення стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» заборгованості в розмірі 5942,06 грн., у приватного виконавця виконавчого округу міста Миколаєва Довгань В.В. належним чином засвідчену копію виконавчого напису та копію матеріалів виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 07.04.2021 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 92243 від 16.11.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., за яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» стягнуто заборгованість за кредитним договором 008-14563-220711 від 22.07.2011 у розмірі 5942,06 грн. до набранням судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 23.06.2021 повторно витребувано у відповідача та третьої особи докази.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач відзиву та треті особи пояснення на позовну заяву до суду не подали, про розгляд справи по суті повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та копію виконавчого провадження № 63889872, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що 22.07.2011 між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір № 008-14563-220711 про відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, за п. 1.3 якого останній відкрито відновлювальну кредитну лінію на 100 000,00 грн. з кредитним лімітом 3 600,00 грн., та в якому сторони узгодили всі його умови (11-16).

16.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 92243, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» заборгованість за вищевказаним кредитним договором за період з 23.04.2020 по 23.04.2020, тобто за один день, у розмірі 5942,06грн., з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5042,06 грн.;

- заборгованість за комісією - 0,00 грн.;

- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом -0,00 грн.;

- строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн.;

- строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн.;

- строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00грн.;

- строкова заборгованість за штрафами та пенями - 900,00 грн.

Крім того за вчинення виконавчого напису з боржника підлягає стягненню на користь стягувача 500,00 грн., а тому загальний розмір заборгованості становить 6442,06 грн.

У вищевказаному виконавчому написі зазначено, що правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «Дельта Банк» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2230/К від 23.04.2020 є відповідач.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. від 11.12.2020 відкрито виконавче провадження № 63889872 з примусового виконання спірного виконавчого напису (а.с.20-21).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, насамперед, встановлюються Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, (далі - Порядок) та іншими нормативними актами.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік), для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні вимоги передбачено пунктом 3.1 глави 16 Порядку.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню правове значення має не лише перевірка додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком, а й перевірка доводів боржника в повному обсязі та встановлення обставин, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 та Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18), 12.12.2018 у справі № 205/6301/16-ц (провадження 61-30321св18).

Пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №2 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05.07.2017 по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача виписку з рахунку позивача із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості, або первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Наданий приватним виконавцем документ на запит суду з назвою «виписка з особового рахунка за кредитним договором № 008-14563-220711 Зорянська І.А.» лише містить перелік складових заборгованості позивача при цьому за один день з 23.04.2020 по 23.04.2020, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначений у написі є безспірним.

Крім того, відповідачем не надано суду даних про те, що на адресу позивача було надіслано письмове повідомлення про порушення зобов'язання та повідомлення ним було отримане.

Вказані обставини свідчать, що позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставин та враховуючи, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», так як вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 908,00 грн. судового збору, сплачених ним при подачі позову.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 11.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №92243, яким стягнуто з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» заборгованість за кредитним договором №008-14563-220711 від 22.11.2011 за період з 23.04.2020 по 23.04.2020 у загальній сумі 6442,06 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.)

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77-а, код ЄДРПОУ 38962392;

третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35;

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторія Володимирівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 26.07.2021.

Суддя І.В.Коваленко

Попередній документ
98555700
Наступний документ
98555702
Інформація про рішення:
№ рішення: 98555701
№ справи: 489/1953/21
Дата рішення: 26.07.2021
Дата публікації: 28.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.04.2021)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 02.04.2021