справа № 489/5171/19
провадження №2/489/123/21
Заочне рішення
Іменем України
26 липня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретар судового засідання Сухно А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,
встановив:
У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив виключити з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за № 224 від 22.03.2016, запис про нього, як батька дитини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила сина - ОСОБА_3 , та 22.03.2016 зареєструвала його у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану ММУЮ, актовий запис № 224. Батьком народженої дитини згідно частини першої статті 122 СК України було записано позивача, однак в нього є підстави вважати, що ОСОБА_3 не є його сином, виходячи з наступного. З 09.06.2001 по 26.10.2015 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В 2011 році позивач виїхав на постійне місце проживання до Республіки Чорногорія. У серпні 2015 ОСОБА_2 звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області про розірвання шлюбу з позивачем, вказавши у позові, що шлюбні відносини сторони не підтримують та не проживають разом з 2012 року.
Проте у лютому 2019 відповідач звернулась до Ленінського районного суду міста Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що не може бути батьком цієї дитини, оскільки спільно з відповідачем не проживав з 2011 року, про народження відповідачем другої дитини його ніхто не повідомляв, при розгляді справи про розірвання шлюбу між сторонами відповідач приховала свою вагітність, проте скориставшись тим, що після розірвання шлюбу не спливли 10 місяців на підставі частини другої статті 122 СК України записала батьком дитини позивача. За такого, вважає, що є всі підстави для його звернення до суду з даним позовом.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористалась.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєві від 27.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 03.09.20209 за клопотанням позивача у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої було доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, зобов'язано сторони разом з дитиною ОСОБА_3 з'явитись у визначений експертами час до експертної установи для надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Ухвалою суду від 19.10.2020 поновлено провадження у справі для уточнення завдання поставленого на вирішення експерту.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.12.2020 у справі знову призначено молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.
15.03.2021 на адресу суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи від 09.03.2021 № СЕ-19/115-20/17310-Б у зв'язку з ненадходженням біологічного матеріалу, а 30.03.2021 на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи №489/5171/19.
У зв'язку з чим ухвалою суду від 06.04.2021 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.05.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2021, яке було відкладено на 21.07.2021 у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання, призначене на 21.07.2021, сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява від 21.07.2021 про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій він вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши наявні у справі докази та встановивши фактичні обставини, суд дійшов наступного.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з положеннями статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статтей 122, 124, 126 і 127 цього кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Відповідно до пунктів 2.13, 2.16 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, різновидом яких є актовий запис про народження дитини, є серед іншого і рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження. Зміни, доповнення, виправлення, зазначені в рішенні суду, вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.
Судом встановлено, що з 09.06.2001 по 26.10.2015 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8, 9).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ММУЮ актовий запис №224, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьком якого записаний позивач, а матір'ю - відповідач.
З позовної заяви вбачається та не заперечувалося відповідачем, що запис про народження дитини вчинено за частиною другою статті 122 СК України.
Позивач звернувся до суду з позовом про виключення запису про нього як про батька з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи його тим, що він не є біологічним батьком дитини.
05.01.2021 на адресу суду надійшло клопотання експерта про надання матеріалів для проведення молекулярно-генетичної експертизи за матеріалами справи та повідомлення, що відбір експериментальних зразків сторін та дитини відбудеться 25.01.2021 у приміщенні Миколаївського НДЕКЦ МВС України (а.с.66). Судом надіслано сторонам копію вказаного повідомлення.
09.03.2021 на адресу суду надійшло повідомлення Миколаївського НДЕКЦ МВС про неможливість проведення експертизи з підстав неявки відповідача з дитиною ОСОБА_3 для проведення відбору порівняльних зразків.
Відповідач ОСОБА_2 неодноразово належним чином повідомлялась про необхідність явки до науково-дослідної установи та виконання вимог ухвали суду від 17.12.2020, що підтверджено матеріалами справи (а.с.67,71).
Таким чином суд приходить до висновку про фактичну відмову та ухилення відповідача від проведення судово-генетичної експертизи.
Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Таким чином, ухилення відповідача ОСОБА_2 від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи дає суду підстави встановити факт відсутності кровного споріднення між позивачем ОСОБА_1 , записаним батьком дитини ОСОБА_3 , народженого ОСОБА_2 , оскільки саме для з'ясування даного факту призначалась вказана експертиза.
За правилами статті 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Враховуючи вищенаведені обставини, оцінивши наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є законними, обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню. Доказів, які б спростовували висновки суду, відповідачем суду не надані.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при звернення до суду.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини задовольнити.
Виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про його народження № 224, складеного 22.03.2016 Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;
відповідачі: ОСОБА_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,паспорт НОМЕР_4 , виданий 14.09.2011 Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;
третя особа: Миколаївська міська рада, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
Повний текст судового рішення складено 26.07.2021.
Суддя І.В.Коваленко