Справа №22-2781/09 Головуючий у 1-й інстанції: Живлакова Г.О.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
14 липня 2009 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара М.С.
Суддів: Ломейка В.О., Спас О.В.,
При секретарі: Остащенко О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області
на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 19 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області про скасування рішення органу виконавчої влади та визнання права власності на земельну ділянку,
У серпні 2007 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області про скасування рішення органу виконавчої влади та визнання права власності на земельну ділянку, в якій зазначала, що у червні 2007 року вона звернулася до голови Приазовської районної державної адміністрації з заявою про надання у приватну власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Ботіївської сільської ради Приазовського району, за межами населеного пункту. До заяви нею були додані: копія власного паспорту та ідентифікаційного номеру та схема земельної ділянки. 27 червня 2007 року листом Приазовської районної державної адміністрації у задоволенні заяви позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що нею начебто не надані відповідні матеріали та документи для отримання земельної ділянки у власність. На думку позивача, відповідь відповідача за результатами розгляду її заяви є неправомірною, оскільки безпідставна відмова у задоволені заяви обмежує її конституційне право на отримання земельної ділянки у власність, тому просила скасувати рішення відповідача про відмову у задоволенні її заяви як незаконне і визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 19 листопада 2007 року позов задоволено. Скасовано рішення Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області про відмову ОСОБА_3 в надані у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області, викладене у листі №1295 від 27 червня 2007 року. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 1,9999 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області, згідно схеми, доданої до заяви ОСОБА_3 про надання у власність вказаної земельної ділянки, що має наступні топографо-геодезичні координати:
№ X Y Z Довжина Кут
1 5 158 733.60 5 328 098.11 0.24 171.26 326'42'53"
2 5 158 876.77 5 328 004.12 0.01 116.14 055'24'21"
3 5 158 942.71 5 328 099.73 0.02 173.24 146'42'53"
4 5 158 797.89 5 328 194.80 0.35 116.11 236'22'55"
Не погоджуючись з рішенням суду прокурор Приазовського району в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Приазовського району Запорізької області підлягає закриттю з наступних підстав.
Пунктом 2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" підставою представництва в суді держави є наявність порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року № З-рп/99 ( справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) визначив , що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якового звертається до суду, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Ч.ч.1, 2 ст.45 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем Приазовською районною державною адміністрацією не визнані позовні вимоги ОСОБА_3, проте рішення суду не оскаржувалося, при тому, що представник адміністрації приймав участь у розгляді справи. Рішення набрало законної сили та виконано добровільно. 31 січня 2008 року ОСОБА_3, видано державний акт на право власності на земельну ділянку. В державному акті зроблено посилання на рішення Приазовського районного суду за справою № 2- 643/2007 від 19.11.2007 р., акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів, відділом земельних ресурсів примірник державного акту прийнято на зберігання.
Прокурор, в апеляційній скарзі, в якості органу держави, в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області, в інтересах якого ініціюється апеляційне оскарження судового рішення, не навів доводів, окрім загальних положень, та на їх підтвердження не надав доказів - здійсненню яких саме функцій, делегованих державою цьому органу перешкоджає судове рішення, в чому саме передбачене законом право громадянина на отримання у власність землі порушує, чи може порушити інтереси держави.
У відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст.ст. 5,10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
З огляду на позицію відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції, відсутність дій з боку відповідача по оскарженню рішення, добровільного виконання судового рішення, відсутність доказів порушення прав та інтересів Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області та відсутність її звернення до прокурора, звернення прокурора з апеляційною скаргою майже через півтора роки після набрання рішенням суду законної сили та його виконання, не забезпечує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного ст. 8 Конституції України.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», N 12, 24.10.2008, при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
За таких обставин, колегія суддів, у зв*язку з недоведеністю представницьких інтересів прокурора, закриває апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою прокурора Приазовського району Запорізької області, в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави, в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області, на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року у цій справі, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.