Апеляційний суд Запорізької області
Справа №22-2280/2009 р. Головуючий у 1 інстанції: Гнатик Г.Е.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
14 липня 2009 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Маловічко С В., Прокопенка О.Л.
При секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості з урахуванням інфляції,
У квітні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позову зазначала, що 18.09.1998 року відповідачка отримала від неї під розписку 10000 грн. для купівлі квартири та зобов'язалась повернути їх до 31.12.2005 року з урахуванням інфляційних змін, а у випадку неповернення суми боргу до 31.12.2005 року переоформити на неї квартиру АДРЕСА_1. Оскільки у визначений строк борг не був повернутий, просила стягнути з ОСОБА_6 суму боргу у розмірі 10000 грн., інфляційні втрати за період з вересня 1998р. по лютий 2008р. в сумі 12770 грн. та 3 % річних від суми боргу за період з 01.01.2006р. по 24.03.2008р. в розмірі 669 грн., а всього 23439 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 суму боргу з урахуванням інфляційних змін та пені в сумі 23439 грн., а також держмито у розмірі 234,39 грн. та ІТЗ 30 грн., а всього стягнути 23703,39 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просив скасувати рішення як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З розписки, на підставі якої суд першої інстанції визначив спірні правовідносини як договір позики, вбачається, що кошти ОСОБА_6 беруться в борг у ОСОБА_5 для придбання квартири АДРЕСА_1, яку у випадку неповернення боргу до 31.12.2005р. позичальниця зобов»язується передати позикодавцю ОСОБА_5
В ході перегляду цієї справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_4 колегією встановлено, що 18.09.1998р. ОСОБА_6 дійсно придбала на підставі біржової угоди купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1, яку зареєструвала особисто на себе.
Оскільки за договором позики ОСОБА_6 31.12.2005р. не розрахувалась з ОСОБА_5, остання звернулась до суду з позовом про стягнення боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.
В ході слухання справи ОСОБА_6 визнала позов, тому суд задовольнив його в повному обсягу.
В порядку виконання рішення суду від 06.06.2008р. ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2008р. затверджено мирову угоду про передачу ОСОБА_6 стягувачу ОСОБА_5 в рахунок стягнутої суми квартири АДРЕСА_1.
На підставі цієї ухвали суду ОСОБА_5 переоформила право власності на зазначену квартиру на себе та в цей же день 08.07.2008р. продала її ОСОБА_7
Апелянт ОСОБА_4 в апеляційній скарзі посилається на те, що в період позичання коштів та придбання спірної квартири він перебував з ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі, тому вважає, що правовідносини з договору позики стосуються його у відповідності до вимог ст. 23 КЗп ШС та ст.ст. 61, 65 СК України як подружжя та він повинен був бути залученим до участі в цій справі.
З матеріалів справи видно, що дійсно в період запозичення коштів та придбання зазначеної квартири ОСОБА_6 та апелянт ОСОБА_4 з 16 квітня 1998р. по 14 жовтня 2006р. перебували в зареєстрованому шлюбі.
Після розірвання шлюбу 16.11.2007 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання за ним права власності на 1/2 частку спірної квартири. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2008р. було відкрито провадження у справі за його позовом.
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 був поданий до суду 02.04.2008р., тобто вже після виникнення спірних правовідносин між подружжям щодо квартири. Тому всі подальші дії щодо цієї квартири могли бути здійсненими лише після вирішення зазначеного спору між подружжям. Натомість, за наявності рішення суду про стягнення боргу право власності на квартиру двічі змінилось.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2009р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02.07.2009р., ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні його позову про визнання за ним права власності на 1/2 частину спірної квартири, зокрема, з підстав того, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2008р., яке є предметом апеляційного оскарження у цій справі, встановлений факт придбання цієї квартири ОСОБА_6 за особисті запозичені у ОСОБА_5 кошти, а тому суд визнав її особистою власністю ОСОБА_6
Враховуючи всі вище перелічені обставини, колегія вважає, що оскільки боргова розписка містить вказівку щодо спрямованості запозичених коштів на придбання спірної квартири та вказівку щодо подальшого можливого її відчуження в рахунок боргу, що впливає на визначення статусу квартири або як об»єкта права приватної власності дружини, або спільної сумісної власності подружжя, то і оскаржуване рішення впливає на права та обов»язки ОСОБА_4, як особи, що перебувала в шлюбі з відповідачем під час виникнення спірних правовідносин. Тому суд повинен був залучити його до участі в цій справі як відповідача.
Крім того, ОСОБА_4 пояснив в суді апеляційної інстанції, що при його участі у цій справі він міг би довести, що ніякого договору позики в дійсності не відбувалось, а розписка складена пізніше з метою вивести квартиру з розподілу між подружжям.
З огляду на викладені обставини, колегія вважає, що ці доводи апелянта є суттєвими та підлягають перевірці при новому розгляді цієї справи.
Таким чином, оскаржуване рішення у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, який слід здійснити з залученням до участі в якості другого відповідача ОСОБА_4
Керуючись ст.ст. 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2008 року по цій справі скасувати. Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.