03101, м. Київ, МСП, вул. Солом'янська . 2-А
Справа №22-4931 Головуючий у 1-й інстанції: Малинников О.Ф.
Доповідач: Прокопчук Н.О.
22 липня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду
м. Києва в складі: Головуючого: Прокопчук Н.О.
Суддів: Карпенко C.O., Панченко М.М.
При секретарі: Погас О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2008 року
в справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «УкрБус» про стягнення зарплати
та моральної шкоди,-
У квітні 2008 року позивачка звернулася до відповідача з позовом про стягнення зарплати та моральної шкоди.
Зазначала , що з червня 2007 року вона почала працювати у відповідача на посаді адміністратора рейсу. Нею було здійснено декілька рейсів, після чого з 23.01.2008 року їй роботи не надавали, оплату не проводили, вона перебуває у вимушеному прогулі.
Посилаючись на те,що їй неправильно виплачена зарплата за виконану роботу, не виплачено зарплату за ті місяці, що їй не надавали роботу, не надана та не оплачена щорічна відпустка , неправомірно і безпідставно накладено штраф,позивачка просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 10 рейсів на місяць з оплатою 150 грн. за один рейс, стягнуту суму штрафу , зобов'язати оплатити відпустку та відшкодувати спричинену такими неправомірними діями.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «УкрБус» на користь ОСОБА_2 0.0.3420 грн. не отриманих нею виплат, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та 545 грн. за надання правової допомоги.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 ,який діє в інтересах позивачки подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки 13500 грн. середньої зарплати за час вимушеного прогулу, 1500 грн. компенсації за невикористану відпустку, 10000 грн. моральної шкоди і судові витрати в сумі 3000 грн.. Посилається на те, що судом неповно з'ясовано дійсні обставини справи, допущено порушення норм матеріального права, що призвело до не- правильного вирішення спору. Судом не врахованого позивачка безпідставно відсторонена від роботи, що відповідач надав довідку про її середню зарплату яка не відповідає дійсності і що Позивачці не надана щорічна оплачувана відпустка або грошова компенсація її.
Заслухавши доповідь судді Прокопчук Н.О., пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого по справі рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Постановлюючи рішення про часткове задоволення позову суд виходив з того ,що з позивачкою за фактично виконану роботу проведено повний розрахунок і хоча позивачка з 23.01.2008 року на роботу не виходить ,однак відповідачем їй за цей час їй нарахована зарплата передбачена штатним розписом, яку позивачка не отримала ,а тому на її користь слід стягнути нараховану зарплату та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди .
Зазначений висновок суду ґрунтується на вимогах закону, наданих сторонами та дослідженими в судовому засіданні доказах в їх сукупності і є правильним.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено позивачка на підставі наказу № 9-к від 31.05.2007 року була прийнята на роботу на посаду адміністратора рейсів з окладом згідно до штатного розпису судом , проте з 23.01.2008 року позивачка на роботу не виходить (а.с.25).
З оглянутого в судовому засіданні штатного розпису вбачається , що оклад адміністратора рейсів дорівнює 420 грн.
Згідно до ч.1-2 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Заробітна плата позивачки складається з окладу та доплат до нього за виконані рейси.
З 01.02.08 року позивачка рейси не виконувала ,тому їй нарахована зарплата виходячи з її окладу без врахування надбавок за рейси, яка в загальній сумі складає 3420.84 грн. станом на час звернення нею до суду ( а.с.24).
Оскільки вказана зарплата нарахована , але не виплачена позивачці, суд обґрунтовано стягнув її на користь позивачки.
Позовні вимоги про надання щорічної оплачуваної відпустки або грошової компенсації, в задоволенні яких відмовлено судом першої інстанції,перевірено і встановлено ,що із заявою про надання такої відпустки позивачка не зверталася ( а.с. 26) , без її заяви грошова компенсації за невикористану відпустку сплачується лише при звільненні працівника.
Доводи апеляційної скарги про неправильне нарахування зарплати є безпідставними,оскільки достовірно встановлено ,що позивачка ніякої роботи з 23.01.08 року не виконувала і на роботу взагалі не з «являлася .
Посилання в апеляційній скарзі на незаконне відстороння позивачки від роботи та безпідставне накладення на неї штрафу є недоведеними, оскільки доказів такому не надано суду першої інстанції, не долучено таких і до апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають . а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване чи змінене з підстав ,що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст.303,307,308,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити .
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.