Справа №22ц-2374/09 Головуючий в І інстанції - Мороз В.П.
Категорія 20 Доповідач - Кузнєцов В.О.
15 червня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Приходченко А.П.
суддів: Кузнєцова В. О, Лаченкової О.В.
при секретарі: Качур Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
по апеляційним скаргам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2009 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Паспортно-реєстраційний відділ Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Орган опіки та піклування Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради, Дніпропетровська міська рада, Управління земельних ресурсів Дніпропетровської міської ради, про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння укладеним та визнання права власності,-
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2009 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 За первісним позовом та позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 за зустрічним позовом було відмовлено.
З даним рішенням не погодилися як позивач так і відповідачі.
У своїй апеляційній скарзі позивач прохає змінити рішення суду шляхом задоволення його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідачі у своїй апеляційній скарзі прохали рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі, а у задоволені позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду в іншому складі, з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено і це відповідає дійсності, що згідно рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені та визнано недійсним доручення, видане ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_4, посвідчене державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 07.03.2002 року, зареєстроване в реєстрі за № 3-1383, визнано недійсним договір дарування 58/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської нотаріальної контори і зареєстрований в реєстрі за № 2-512. визнано недійсним договір дарування 42/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6, посвідчений державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської нотаріальної контори і зареєстрований в реєстрі за № 2-514 (Т. 1,а.с. 19-20).
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2006 року рішення від 13 січня 2006 року залишено без змін (Т. 1 а.с. 17-18).
ОСОБА_2 стверджує, що до нього перейшло право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, що належало ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.10.2002 року, виданого Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстровано в реєстрі № 2-4305 (Т. 1 а.с. 117).
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 стверджують, що вони придбали спірне домоволодіння за домашньою угодою у ОСОБА_7 та ОСОБА_8, сплативши їм обумовлену суму грошей.
Згідно ст.311 ч. 1 п.4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не обговорив питання та не притягнув до участі у справі ОСОБА_8, батька позивача за первісним позовом.
Згідно акту ідеальних часток від 20.07.2001 року у фактичному користуванні ОСОБА_8 знаходиться житловий будинок літ. В-1, підсобні приміщення та споруди, що складає 58/100 частин спірного домоволодіння. За ОСОБА_1, яка померла, числиться житловий будинок А-1 з підсобними приміщеннями та спорудами, що складає 42/100 частини домоволодіння.
ОСОБА_7 зареєструвала за собою право власності на все домоволодіння у 2002 році , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_8. Останній, після смерті дружини, відмовився від належної йому долі від спадщини на користь сина, позивача у справі. Разом з тим не вирішував питання про своє право власності на 1/2 частину домоволодіння. Згідно вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2004 року був засуджений до 7 років позбавлення волі. (т.3 а.с. 87 ).
Розглянувши справу по суті без участі ОСОБА_8, суд грубо порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Крім того суду першої інстанції необхідно звернути увагу, що однією з вимог ОСОБА_2 є зобов'язання КП „ДМБТТ" скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірне домоволодіння. За вказаних обставин суду необхідно обговорити питання про притягнення КП „ДМБТІ" до участі у справі в якості відповідача, не 3-ї особи.
Також слід звернути увагу на те, що на теперішній час ОСОБА_5 досягла повноліття і повинна приймати участь у справі безпосередньо або через свого представника за дорученням.
За вказаних обставин колегія суддів позбавлена можливості прийняти своє рішення, справа підлягає направленню на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ч. 1 п.4, 313 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково .
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.