Справа №22ц - 1894/09 Головуючий у 1 й інстанції - Хомченко С.І.
Категорія - 55 Доповідач - Лаченкова О.В.
15 червня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Ремсервіс - АТП -11211», виконкому Марганецької міської ради про захист споживача та визнання дій неправомірними,-
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Ремсервіс - АТП - 11211», виконкому Марганецької міської ради про захист споживача та визнання дій неправомірними.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2008 року позов було задоволено частково та визнано дії ПП «Ремсервіс - АТП - 11211» щодо відмови позивачу в пільговому проїзді 09 квітня 2007 року автобусом державний № НОМЕР_1 маршруту № 111 - неправомірними; визнано неправомірною бездіяльність виконавчого комітету виконкому Марганецької міської ради у забезпеченні контролю за виконанням ПП «Ремсервіс - АТП - 11211» умов договору; визнано дії виконкому Марганецької міської ради щодо ненадання письмової відповіді на заяви ОСОБА_1 від 11 квітня 2007 року, 16 квітня 2007 року неправомірними та стягнуто з виконкому Марганецької міської ради на користь ОСОБА_1 50 грн. відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи, ставить питання про зміну рішення суду.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи трудового каліцтва з 01 серпня 1977 року довічно.
ПП «Ремсервіс - АТП - 11211» має ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування, ліцензійні картки на автобуси.
За результатами конкурсу, проведеного виконкомом Марганецької міської ради щодо надання послуг перевезення пільгових категорій громадян за рахунок субвенцій державного бюджету на приміських маршрутах у 2006-2007 році здійснювалось ПП «Ремсервіс - АТП -11211».
02 жовтня 2006 року ОСОБА_3, який не є суб'єктом господарювання, їхав на своєму автобусі - газель, державний № НОМЕР_2 по маршруту № 115 «Марганець-Вищетарасівка», без відповідної ліцензії та не маючи будь-яких договорів з ПП «Ремсервіс -АТП - 11211» та іншими транспортними підприємствами. ОСОБА_3 відмовив ОСОБА_1 у проїзді, хоча позивач пред'явив посвідчення інваліда 2 групи.
09 квітня 2007 року о 9-00 годині ОСОБА_1 їхав на автобусі державний № НОМЕР_1 , по маршруту № 111 «Новокиївка» який обслуговує ПП «Ремсервіс - АТП -11211», де кондуктор не дивлячись на посвідчення інваліда відмовила позивачу у безкоштовному проїзді та висадила його з автобусу. Про цей факт ОСОБА_1 було складено акт за підписом свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно із ст.ст. 30, 34, 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт; виконувати вимоги законодавчих актів України у сфері перевезення пасажирів; забороняється відмовляти від пільгового перевезення.
Відповідно ч. 1, 4 ст. 381 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту. Пільгове перевезення інвалідів здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України «Про транспорт».
Таким чином,суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в частині визнання дії ПП «Ремсервіс - АТП - 11211» - неправомірними, щодо відмови позивачу в пільговому проїзді 09 квітня 2007 року автобусом державний № НОМЕР_1 маршруту № 111.
11 квітня 2007 року та 16 квітня 2007 року позивач звернувся з письмовими заявами до міського голови, в яких вказував на порушення прав інвалідів з боку ПП «Ремсервіс -АТП - 11211», але відповідей на вказані заяви ОСОБА_1 не надавалось.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що необхідно частково задовольнити вимоги позивача щодо визнання неправомірною бездіяльність виконкому Марганецької міської ради у забезпеченні контролю за виконанням боку ПП «Ремсервіс - АТП - 11211»умов договору, оскільки виходячи із положень ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником - переможцем конкурсу та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу.
Однак виконком Марганецької міської ради належним чином не забезпечував контроль за виконанням умов договору щодо перевезення пасажирів пільгової категорії і не вживав заходів щодо притягнення ПП «Ремсервіс - АТП - 11211» до передбаченої відповідальності.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність часткового задоволення вимог ОСОБА_1 щодо визнання дій виконкому Марганецької міської ради, щодо ненадання письмової відповіді на заяви ОСОБА_1 від 11 квітня 2007 року, 16 квітня 2007 року - неправомірними , з тих підстав,що відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідно ст. 18 вказаного Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Однак, відповідей на звернення позивача з письмовими заявами до міського голови 11 квітня 2007 року та 16 квітня 2007 року, в яких вказував на порушення прав інвалідів з боку ПП «Ремсервіс - АТП -11211» не надавалось.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про відшкодування моральної шкоди з ПП «Ремсервіс - АТП -11211» на підставі порушення відповідачами Закону України «Про захист прав споживачів» суд обгрунтовано керувався п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону згідно якої ,споживач має право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди тільки при умовах її завдання продукцією або послугою небезпечною для життя та здоров'я людей .
Суд правомірно стягнув моральну шкоду з виконкому Марганецької міської ради на користь ОСОБА_1 50 грн,посилаючись на ст..1167 ЦК України,оскільки позивачу вона була спричинена бездіяльністю відповідача.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень по ним .
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційної скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.
Керуючись ст. ст. 304, 307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.