Справа №2а-517 2009 рік
03 липня 2009 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Бугера О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганська про визнання дій неправомірними, зобов'язання нараховувати та виплачувати допомогу, стягнення заборгованості, 3-я особа ГУ ДКУ в Луганській області, -
Позивач звернулась до суду із відповідним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що вона має дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. Відповідачем їй було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але вважає, що розмір допомоги визначений невірно та всупереч чинному законодавству. Статтею 15 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22.03.01 року встановлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» було визначено іншій розмір допомоги по догляду за дитиною віком до 6 років. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу 3 ч. 2 ст. 56 та ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було визнано такими, що не відповідають Конституції України. Зверталась до відповідача з приводу проведення перерахунку, але їй відмовили.
Просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в М.Луганську ради відносно відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей у віці до шести років. Зобов'язати Управління нарахувати та виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років. Стягнути на її користь не донараховані суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року в розмірі 6581,64 гривні.
У судовому засіданні позивач не була присутня, до початку розгляду справи свої вимоги уточнила, просила задовольнити в частині вимог 2007 року, просила їх задовольнити та, розглядати справу за її відсутності.
Представник відповідача відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради в судове засідання не з'явився, до його початку надав суду заяву, в якій позовні вимоги не визнав, просив розглянути справу без його участі, в своїх запереченнях посилався на наступне. Згідно ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для застрахованих осіб, та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачений відповідний обсяг видатків. Також посилався на те, що допомога при народженні позивачу була виплачена відповідно до вимог Закону, жодних порушень ними не допущено. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Представник 3-ї особи ГУ ДКУ у Луганській області у судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи подав суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та справу розглядати за його відсутності. Також надав суду свої заперечення на позовну заяву, відповідно до яких визначив, що орган казначейства лише перераховують кошти і процедура перерахування бюджетних коштів це виключно банківська операція. Згідно із ч. 2 ст. 21 Бюджетного кодексу України кошти бюджету, які отримують фізичні особи надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів. Міністерство праці та соціальної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, соціального обслуговування населення та згідно ст. 22 Бюджетного кодексу України - головним розпорядником бюджетних коштів. У межах встановлених бюджетних призначень головний розпорядник має можливість перерозподіляти свої видатки з метою забезпечення їх пріоритетності як на стадії формування проекту при підготовці бюджетного запиту, так і на стадії виконання бюджету при складанні бюджетного розпису та у процесі поточного виділення коштів. Стягнення заборгованості по виплаті грошової допомоги по догляду за дитиною до 3-х років здійснюється лише з рахунків Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради, тому, що лише їм відкрити рахунки та виділяються кошти на ці виплати. Представник 3-ї особи ГУ ДКУ у Луганській області вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради діяло в межах своїх повноважень, згідно із діючим законодавством та їх дії були правомірними.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
У відповідності зі ст. 46 Конституции України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.7/, за якою здійснює догляд.
Відповідно до листа №08/933 від 24.02.2009 року УПСЗН Ленінської районної в м.Луганськ ради позивач перебуває на обліку у відповідача з 31.07.2006 року, як непрацююча особа /а.с.9/.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.3 ч.2 ст.56).
З огляду на те, що п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідач проводив відповідні виплати позивачці згідно з вищезазначеним порядком та розміру.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз.З ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність. Зазначене рішення Конституційного суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням терміну дій відповідача.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те, що виплату зазначеної допомоги їй припинено
У ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції від 22 березня 2001 року, міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
П..3 Розділу VIII Прикінцевих положень цього Закону в редакції від 25 березня 2005 року передбачено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, азі січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Суд вважає, що при розрахунку сум допомоги відповідач повинен був виходити із встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років.
Так, з 01 квітня 2007 року визначено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - 463 гривні. В липні за 23 дня /з 09.07.2007 - 31.07.2007 року/ підлягало нарахуванню та сплаті позивачу 463/31 день х23 =343,62 гривень, а сплачено 101,16 гривень, недоплачена сума допомоги складає -
В серпні місяці позивачу підлягало нарахуванню та сплаті - 463 гривні, а сплачено 103,41 гривень, недоплачена сума допомоги складає -359,59 гривень.
В вересні місяці позивачу підлягало нарахуванню та сплаті - 463 гривні, а сплачено 104,85 гривень, недоплачена сума допомоги складає - 358,15 гривень.
З 01 жовтня 2007 року визначено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - 470 гривень.
В жовтні місяці позивачу підлягало нарахуванню та сплаті 470 гривень, сплачено 193,18 гривень, недоплата складає - 276,82 гривні.
В листопаді місяці позивачу підлягало нарахуванню та сплаті - 470 гривень, сплачено 196,06 гривень, недоплата складає - 273, 94 гривні.
В грудні місяці позивачу підлягало нарахуванню та сплаті - 470 гривень, сплачено 199,21, недоплата складає - 270,79 гривні.
Тобто, з урахуванням сум, які були виплачені сума допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягає перерахунку та виплаті позивачу - 1539,29 гривень.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, але прийняти рішення щодо стягнення конкретних сум суд не має повноважень.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивачки від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, тобто задоволення уточнених позовних вимог частково.
Що стосується строку позовної давності. Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.
Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов'язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.
Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем оплачено при подачі позову державне мито в розмірі 3 гривні 40 копійок. З урахуванням часткового задоволення позову відшкодуванню підлягає 1 гривня 70 копійок.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 3, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, суд, -
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в М.Луганську ради відносно відмови у виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей у віці до шести років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в М.Луганську ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1539 гривень 29 копійок за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути з місцевого бюджету Ленінської районної в М.Луганську ради на користь ОСОБА_6 витрати пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1 гривня 70 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.