Справа №2а-2307 2009 рік
04 серпня 2009 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Бугера О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в М.Луганську ради про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганську ради неправомірними щодо відмови сплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років, зобов'язання сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років, зобов'язання зробити перерахунок допомоги при народженні дитини, що надається у сумі 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років та зобов'язання зробити перерахунок нарахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-го віку, -
Позивач звернулась до суду із відповідним позовом.
В обґрунтування зазначила, що вона має дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд, перебуває на обліку у відповідача та їй призначена допомога по догляду за дитиною відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Всупереч вимог зазначеного Закону, Конституції України, Закону України «Про прожитковий мінімум», а також рішеня Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6рп-2007 по справі №1-29/2007 року відповідачем була призначена та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, меншому за встановлений законом. Допомога по догляду за дитиною не повинна бути меншою ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Вона зверталась до відповідача із заявою про проведення належного перерахунку, але відповідач відмовив у проведенні перерахунку, вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, вважає, що допомога повинна розраховуватись із визначеного законом прожиткового мінімуму на 2007 та 2008 роки. Просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганську ради неправомірними щодо відмови сплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років, зобов'язання сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років, зобов'язання зробити перерахунок допомоги при народженні дитини, що надається у сумі 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років та зобов'язання зробити перерахунок нарахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-го віку.
Позивач в судове засідання не з'явилась, до початку розгляду справи позов уточнила, подала суду письмову заяву, просила розглядати справу за її відсутності.
Представник відповідача відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганську ради в судове засідання не з'явився, до його початку надав суду заяву, в якій позовні вимоги не визнав, просив розглянути справу без його участі, в своїх запереченнях посилався на наступне. Згідно ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для застрахованих осіб, та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачений відповідний обсяг видатків. Також посилався на те, що допомога при народженні позивачу була виплачена відповідно до вимог Закону, жодних порушень ними не допущено. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.8/ за якою здійснює догляд. З матеріалів справи, безпосередньо з повідомлення відповідача вбачається, що позивачу призначена та виплачується допомога по догляду за дитиною як непрацюючій особі /а.с.6-7/. Позивач перебуває на обліку у відповідача з 09.07.2007 року.
Позивач зверталась до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку допомоги , але згідно до відповіді від 27.10.2008 року №08/4550 їй було відмовлено в проведенні перерахунку./а.с.6-7/.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.3 ч.2 ст.56).
З огляду на те, що п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідач проводив відповідні виплати позивачці згідно з вищезазначеним порядком та розміру.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз.З ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність. Зазначене рішення Конституційного суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням терміну дій відповідача.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те, що виплату зазначеної допомоги їй припинено
У ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції від 22 березня 2001 року, міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
П..З Розділу VIII Прикінцевих положень цього Закону в редакції від 25 березня 2005 року передбачено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Суд вважає, що при розрахунку сум допомоги відповідач повинен був виходити із встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років.
Так, з 01 квітня 2007 року визначено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - 463 гривні. В липні за 23 дня /з 09.07.2007 - 31.07.2007 року/ підлягало нарахуванню та сплаті позивачу 463/31 день х23 =343,62 гривень.
В серпні місяці позивачу підлягало нарахуванню та сплаті - 463 гривні.
В вересні місяці позивачу підлягало нарахуванню та сплаті - 463 гривні.
З 01 жовтня 2007 року визначено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - 470 гривень.
В жовтні місяці позивачу підлягало нарахуванню та сплаті 470 гривень.
В листопаді місяці позивачу підлягало нарахуванню та сплаті - 470 гривень.
В грудні місяці позивачу підлягало нарахуванню та сплаті - 470 гривень.
Тобто, з урахуванням сум, які були виплачені сума допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягає перерахунку та виплаті позивачу.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, але прийняти рішення щодо стягнення конкретних сум суд не має повноважень.
Що стосується виплати одноразової допомоги при народженні дитини. Згідно ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта -протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8500 грн. з виплатою допомоги одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн. та решти протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.2 ч.2 ст.56); а також допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.3 ч.2 ст.56).
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 7 статті 71 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; а також пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007р. не визнано неконституційним зазначене положення статті 56 в частині виплати допомоги при народженні дитини.
Враховуючи протиправність бездіяльності відповідача, з метою захисту прав позивачки від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, тобто задоволення позовних вимог частково.
З урахуванням того, що позивачем не визначений остаточний термін проведення перерахунку суд вважає за необхідне зазначити. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Безпосередньо внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.
За таких обставин, вимоги позивача щодо неправомірності дій відповідача щодо нарахування та виплати спірної допомоги у 2008 році не підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати їй грошову допомогу по догляду за дитиною в розмірі, встановленому діючим законодавством, суд не знаходить підстав для її задоволення. Як убачається зі змісту ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Тому суд не може зобов'язати відповідача до вчинення певних дій не майбутнє, оскільки такі порушення не настали.
Що стосується строку позовної давності. Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.
Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов'язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.
Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем оплачено при подачі позову державне мито в розмірі 3 гривні 40 копійок. З урахуванням часткового задоволення позову відшкодуванню підлягає 1 гривня 70 копійок.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м.Луганську ради щодо нарахування та виплати не в повному обсязі допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" починаючи з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року з урахуванням виплачених сум допомоги за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути з місцевого бюджету Ленінської районної в м.Луганську ради на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані із сплатою держмита 1 гривню 70 копійок.
В задоволенні інших вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.